Ухвала суду № 58794356, 05.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/2044/15-к Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 11-кп/780/896/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 3 05.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

05 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Гайдай Р.М.

суддів Авраменка М.Г., Капічон О.М.

при секретарі Яремі К.О.

з участю прокурора Ляшенка Р.О.

захисника адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 на вирок Баришівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, 20 грудня 2015 року близько 14 години 20 хвилин на території подвіря домоволодіння № 16 по вул. Будівельників в с. Лехнівка Баришівського району Київської області, перебуваючи у стані алкогольного спяніння між ним та його сином ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин, виникла словесна сварка. В ході сварки у ОСОБА_4 виник умисел на позбавлення життя свого сина ОСОБА_5 з мотивів лайки та обурення на висловлені в його адресу образи. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_4 близько 14 години 30 хвилин зайшов до приміщення вищевказаного будинку, де в кладовій кімнаті, взяв належну йому на підставі дозволу № 294 гладкодульну рушницю «ТОЗ-32» № 102513, 16-го калібру, яка була заряджена двома мисливськими набоями, про що він достовірно знав, та вийшовши з вхідних дверей будинку, відразу умисно здійснив впритул один постріл із зазначеної рушниці в ОСОБА_5, спричинивши останньому вогнепальне тілесне ушкодження, від якого ОСОБА_5, 20.12.2015 року о 18 годині 15 хвилин в приміщенні Березанської міської лікарні Київської області під час надання медичної допомоги та хірургічного втручання помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 283 від 14.03.2016 року при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено: вхідна вогнепальна рана на передній поверхні черевної стінки зліва, ушкодження тонкого та товстого кишковика, брижі, нижнього полюсу лівої нирки та магістральних судин черева по ходу раньового каналу, наявність шроту у м'яких тканинах спини та у товщі тонкого та товстого кишковика та нижньому полюсі лівої нирки у кінці раньового каналу. Раньовий канал починається від рани на передній поверхні черевної стінки, по середньо ключичній лінії, йде в напрямку зліва направо, спереду назад, майже горизонтально, та має довжину близько 12 см. Недокрів'я та нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, плями Мінакова під ендокардом, крапкові крововиливи під епікардом серця та плеврою легень, рідкий стан крові. Смерть ОСОБА_5 наступила від вогнепального сліпого шротового поранення черева, яке супроводжувалося ушкодженням тонкого та товстого кишковика, брижі, нижнього полюсу лівої нирки та магістральних судин черева, та яке ускладнилося гострою крововтратою. Виявлені тілесні ушкодження утворилися в результаті пострілу впритул з вогнепальної зброї зарядом, в склад якого входили знайдені при дослідженні та оперативному втручанні шрот та пиж. Дане ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення та знаходиться в прямому зв'язку з настанням смерті потерпілого.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок Баришівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року стосовно ОСОБА_4 змінити в бік помякшення, оскільки воно є таким, яке хоч і не виходить за межі, встановлені ч. 1 ст. 115 КК України, але за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що з показів обвинуваченого ОСОБА_4, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що син ОСОБА_5, часто його бив, ображав та принижував його людську гідність, змусив подарувати йому житловий будинок та земельну ділянку, на якій той знаходиться, і такі дії сина 20.12.2015 року переповнили чашу його терпіння. Сам умисел на постріл в бік сина ОСОБА_5 у ОСОБА_4 виник раптово. Дуже жалкує про смерть сина, який був у нього єдиним і своє життя також вважає закінченим.

В запереченнях потерпіла ОСОБА_3 зазначає, що вирок постановлений Баришівським районним судом, щодо ОСОБА_4 вважає справедливим , а покази, які дає обвинувачений не правдивими. Зазначає, що син ОСОБА_5 працював в поліції в Головному Управлінні Києва та Київської області, був дуже спокійний, не конфліктний, любив свою професію, свою сімю, батьків, а ОСОБА_4 постійно вживав алкоголь, був садистом, знущався з неї, з її матері та з синової сімї. Крім того, вказала, що ОСОБА_4 підрізав її батька, підрізав племінника, і це все йому простилося, щоб не було судимості, бо сину було соромно що у нього такий батько. Враховуючи викладене просить дати ОСОБА_4 15 років позбавлення волі.

В запереченнях потерпіла ОСОБА_6 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, просить вирок Баришівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року щодо ОСОБА_4 не змінювати в бік помякшення, а призначити найвищу міру покарання, передбачену ч. 1 ст. 115 КК України 15 років.

Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2, котрий підтримав подану апеляційну скаргу та просить її задоволити, думку прокурора та потерпілу ОСОБА_3, котрі, вважають вирок суду законним і обґрунтованим і просять залишити його в силі, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження, підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами і не оспорюються в апеляційній скарзі.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та відповідно кваліфікував його дії.

Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 про суворість призначеного покарання, то вони є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України врахував його позитивні характеристики, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що помякшують покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, а саме: сприяння розкриттю злочину та каяття у вчиненому та обставини, що обтяжують покарання у відповідності зі ст. 67 КК України вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Окрім того, колегією суддів апеляційної інстанції враховано наслідки, які настали від дій ОСОБА_4 та думку потерпілої ОСОБА_3, котра в судовому засіданні просила вирок суду залишити в силі.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції, обґрунтовано і законно призначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, а тому будь-яких підстав для помякшення покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Баришівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року, стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ: