Вирок № 58794027, 06.07.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/2843/16-к

Номер провадження 1-кп/243/342/2016

В И Р О К

Іменем України

«06» липня 2016 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарі Жмарьові П.Б.

за участю: прокурора Чорного В.В.,

потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІПН НОМЕР_1, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2016 року приблизно о 20 год. 50 хв. водій ОСОБА_3, будучі особою яка не має посвідчення водія, керуючи технічно справним, автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН, який належить на праві власності ОСОБА_5, рухаючись зі швидкістю приблизно 55 км/год по проїзній частині вул. Ленінградської, зі сторони вул. Свободи, м. Слов'янська у напрямку автодороги «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь». Знаходячись в районі Т-образного перехрестя вул. Ленінградської та пров. Ленінградського, м. Слов'янська, всупереч вимог п.п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими:

10.1. Перед початком руху, перестрочуванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

діючи необережно проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення не забезпечив безпечний рух, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а саме стан дорожнього покриття, яке було мокре, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку по проїзній частині вул. Ленінградської, м. Слов'янська.

Внаслідок дорожньо-транспортної події водію автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 заподіяно забиту рану в області правого колінного суглобу, закритий перелом дистального метаєпифіза правої великогомілкової кістки без зміщення, закритий перелом головки правої малоберцової кістки без зміщення, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно - небезпечних наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті скоїв інкриміноване діяння, та показав, що ввечері 04 лютого 2016 року в магазині по вул. Криворізькій м. Словянськ він зустрів свого дядьку ОСОБА_5 Дядька був у стані алкогольного спяніння, а тому попросив сісти за кермо його автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН та відвезти його додому. Він не сказав дядьку, що не має посвідчення водія, та погано вміє керувати автомобілем, і сів за кермо автомобіля. Коли вони відїхали від магазину, ОСОБА_5 заснув, і він поїхав в протилежний від його будинку бік по своїм справам. Проїжджаючи по вулиці Ленінградській м. Словянськ, з боку сел. Черевківка, рухаючись зі швидкістю приблизно 55 км/год, він не впорався з управлінням та на крутому повороті автомобіль пішов у не керований занос. Виїхавши на смугу зустрічного руху, автомобіль зіткнувся з автомобілем потерпілого. Від зіткнення автомобіль під його керуванням перевернувся. Хто і як дістав його з автомобіля, свої дії він не памятає. Того дня він був доставлений в лікарню каретою швидкої допомоги, але того ж дня він самовільно залишив лікарню. Через декілька днів він звернувся за медичною допомогою, оскільки виникли проблеми з щелепою. До цього часу він жодним чином не відшкодував спричинену потерпілому шкоду, оскільки не має достатньо коштів, крім того цивільний позов потерпілий не предявляв і йому не відомо, як саме потерпілий оцінює спричинену йому шкоду.

Позов прокурора визнає повністю.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення.

Крім повного визнання своєї провини, вина обвинуваченого також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що в його розпорядженні перебуває автомобіль «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Ввечері 04 лютого 2016 року, в темний час доби, він їхав на даному автомобілі зі швидкістю приблизно 60 км/год по вулиці Ленінградській, у напрямку з міста Краматорськ до сел. Черевківка. Несподівано з крутого повороту на швидкості не менш ніж 155 км/год виїхав автомобіль марки «ВАЗ 21061», на якому були вимкнені освітлювальні прилади. Він спробував загальмувати, однак уникнути зіткнення було неможливо. Автомобіль марки «ВАЗ 21061» своєю боковою частиною врізався в передню частину його автомобіля Після дорожньо-транспортної пригоди, він побоюючись пожежі в автомобілі, виліз самостійно з салону, однак йти не міг, оскільки нога була зламана. Одразу підїхали військові, які сказали йому, що в іншій машині два трупи. Потім, по поведінці та різкому запаху алкоголю, зясувалось, що дві особи, які знаходились в автомобілі «ВАЗ 21061», в тому числі і обвинувачений, були у стані сильного алкогольного спяніння. Каретою швидкої допомоги всіх трьох учасників дорожньо-транспортної пригоди доставили в травматологічне відділення. В лікарні ОСОБА_3 поводився неадекватно. Відмовився здавати кров та сечу, ховався, ні з ким не розмовляв.

Покарання просив обрати відповідно до санкції інкримінованої обвинуваченому частини 1 статті 286 КК України.

Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 10 лютого 2016 року, з доданою схемою, складено за участі потерпілого ОСОБА_1, вбачається, що останній, знаходячись на місці дорожньо-транспортної пригоди, на проїзній частині вул. Ленінградської, зі сторони вул. Свободи, м. Слов'янська у напрямку автодороги «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь», знаходячись в районі Т-подібного перехрестя вул. Ленінградської та пров. Ленінградського, м. Слов'янська, показав, що відстань, на якій він 04 лютого 2016 року приблизно о 20 год. 50 хв. помітив виїзд автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН становить 31 м 21 см. (а.к.п. 90-93)

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04 лютого 2016 року, з доданою схемою та фототаблицею, в населеному пункті на проїзній частині вулиці Ленінградської, зі сторони вул. Свободи, м. Слов'янська у напрямку автодороги «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь» з видом покриття асфальтобетон, стан зволожене чисте, мало місце зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН та автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Зафіксовані механічні пошкодження, які мають транспортні засоби (а.к.п. 27-36).

Згідно схеми, доданої до протоколу огляду від 04 лютого 2016 року, на Т-подібному перехресті вулиці Ленінградської та провулка Ленінградського міста Словянськ зафіксоване взаємне розташування двох транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН та автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2; відображені місця вичерпності ґрунту, пошкодження на паркані, осипу скла та пластику (а.к.п.32).

У фототаблиці, доданій до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04 лютого 2016 року відображений оглядовий знімок місця ДТП (фото 1, 2); детальна фотографія передньої частини автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Обєктивність показань потерпілого ОСОБА_1, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується протоколами огляду транспортних засобів від 08 лютого 2016 року.

Детальний опис пошкоджень автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 наведений у протоколі експертного огляду від 08 лютого 2016 року, в ході якого встановлено, що механічні пошкодження, що відносяться до дійсної дорожньої пригоди локалізовані у передній частині кузова автомобіля і характеризуються напрямком прикладення деформуючого зусилля спереду-назад відносно кузова автомобіля. До характерних ознак напрямку дотику деформуючого зусилля, на думку експерта, треба віднести деформацію капота моторного відсіку, деформацію передніх лівого та правого крил, деформацію переднього нижнього облицювання кузова, а також деформацію зі зміщенням у вказаному напрямку деталей та частин, що складають передню частину моторного відсіку. На момент огляду зруйноване передні ліва та права фари ближнього та дальнього світла, передній бампер, декоративна решітка радіатору, переднє вітрове скло а також деталі та частини, що є пластмасовими у моторному відсіку та в передній частині салону автомобіля. Кузов має перекіс у трьох площинах, що виражене порушенням технологічних зазорів дверей, арки переднього вітрового скла та днища автомобіля. До характерних ознак, на думку експерта, необхідно віднести в області максимальних деформацій капоту та передніх крил коротких лінійних трас тертя та подряпин, наявність фрагментів відшарування лакофарбового покриття до металу та наявність фрагментів нашарування речовини бежевого кольору, схожої на лакофарбове покриття. Площа механічних пошкоджень складає 100% від загальної площі передньої частини кузова (а.к.п. 43).

Детальний опис пошкоджень автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН наведений у протоколі експертного огляду від 08 лютого 2016 року, в ході якого встановлено, що зовнішнє пошкодження локалізовано по усьому кузову автомобіля і характеризуються двома групами механічних пошкоджень, що різняться місцем прикладення, характером, формою додатку деформуючого зусилля. Перша група механічних пошкоджень характеризується повною деформацією кузова автомобіля з подряпинами різноманітної спрямованості та смугами нашарування речовини сірого кольору, схожої на грунт. До основних ознак, на думку експерта, необхідно віднести порушення технологічних зазорів дверей, вікон, моторного та багажного відділень, руйнування практично всіх складових кузова, деформацію стійок, капотів, даху та днища кузова. Друга група механічних пошкоджень локалізована у правій боковій задній частині кузова і характеризується напрямком додатку деформуючого зусилля справа-наліво та частково ззаду-наперед відносно кузова автомобіля. Згідно протоколу, до характерних ознак напрямку додатку деформуючого зусилля треба віднести деформацію заднього правого крила, нижньої частини задньої правої двері та її кузовної арки в напрямку із зовні у середину салону. Характерними ознаками першої групи є ті, що свідчать про перекидання автомобіля у період дорожньо-транспортної пригоди. Характерними ознаками другої групи є контактна взаємодія з обєктом слідоутворення, яким може бути передня частина іншого транспортного засобу, що підтверджується нашаруванням лакофарбного покриття червоного кольору (а.к.п.44).

Свідок ОСОБА_5 в залі суду показав, що ввечері 04 лютого 2016 року він вживав спиртне, а тому попросив свого племінника ОСОБА_3, якого випадково зустрів, відвезти його додому, оскільки вважав, що ОСОБА_3 має посвідчення водія і вміє керувати автотранспортом. Вважає, що ОСОБА_3 не знаходився у стані алкогольного спяніння. Разом вони сіли в його автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер С2046ЯН. Обставини дорожньо-транспортної пригоди йому не відомі, оскільки в ній він отримав струс головного мозку і частково втратив пам'ять.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №262 від 17.02.2016 року рульове управління і гальмівна система оглядового автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4, до моменту дорожньо-транспортної пригоди, перебували у працездатному стані і несправностей, які, в умовах виникнення механізму даної дорожньої пригоди, могли сприяти втраті керованості автомобілем ВАЗ-21061, поза меж дії водія автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, не встановлено.

До моменту дорожньо-транспортної пригоди, на передній вісі оглядового автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4, були встановлені колеса гумові покришки яких не відповідали вимогам п.31.4.5.«г» ПДР України (заборонено встановлення на одну вісь легкового автомобіля шин різної марки з різними малюнками протектора), а також переднє ліве і заднє ліве колеса автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 мали невідповідність вимогам п.31.4.5.«а» ПДР України (залишкова висота малюнка протектора була менше ніж регламентована Правилами дорожнього руху України).

Непрацездатного стану рульового управління і гальмівної системи оглядового автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4, які могли сприяти мимовільній втраті керованості автомобілем з боку водія, не виявлено.

Невідповідність технічного стану автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 вимогам 31.4.5.«а»;«г» ПДР України (заборонено встановлення на одну вісь легкового автомобіля шин різної марки з різним малюнком протектора; залишкова висота малюнка протектора шин переднього лівого і заднього лівого коліс не відповідає регламентованій Правилами дорожнього руху України висоті малюнку протектору) виникла задовго до моменту виникнення даної дорожньої пригоди, і тому не носить аварійного характеру.

З технічної точки зору, стосовно до умов що досліджуються, водій автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, перед початком руху, тобто перед виїздом на «лінію», міг завчасно об'єктивно визначити наявність встановлених шин, що не відповідають вимогам 31.4.5.«а»;«г» ПДР України (не вимагає розбирання частин і деталей транспортного засобу), тобто, з технічної точки зору, у водія не було перешкод, технічного характеру неможливості своєчасно прийняти необхідні та достатні заходи щодо встановлення зазначеної несправності.

Встановлені, на передні колеса оглядового автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4, еластичні гумові шини, до моменту даної дорожньої пригоди, мали невідповідність вимогам п.31.4.5.«г» ПДР України в частині встановлення на одну вісь шин різної марки з різним малюнком протектора, а еластичні гумові шини переднього лівого і заднього лівого коліс автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 мали невідповідність вимогам п.31.4.5.«а» ПДР України (залишкова висота малюнка протектора не відповідає вимогам Правил дорожнього руху), що в умовах даної дорожньої пригоди, при русі на достатньо високій швидкості, при низьких професійних навичках водіння і невисокому коефіцієнті зчеплення шин з дорожнім покриттям, могло призвести до втрати водієм ОСОБА_3 керованості автомобілем ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4, до виникнення заносу автомобіля з подальшим його виїздом на зустрічну смугу руху та зіткненням з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 (а.к.п. 50-61).

Таким чином, наведене свідчить, що під час вказаної дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 та на розвиток даної дорожньо-транспортної події і втрату керованості автомобілем марки ВАЗ-21061 під керуванням ОСОБА_3, не впливали будь-які технічні несправності. Встановлення на одну вісь легкового автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 шин різної марки з різним малюнком протектора мало місце задовго до моменту виникнення даної дорожньої пригоди, і тому не носить аварійного характеру.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №263 від 17.02.2016 року рульове управління гальмівна система та колеса оглядового автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3, до моменту дорожньо-транспортної пригоди, перебували у працездатному стані і несправностей, які, в умовах виникнення механізму даної дорожньої пригоди, могли сприяти втраті керованості автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ, поза меж дії водія автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, не встановлено. На момент скоєння даної дорожньої пригоди, технічний стан шин всіх коліс автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 знаходився у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України (а.к.п. 63-72).

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи №264 від 17.02.2016 року первинний контакт автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер С 20146 ЯН з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 було скоєно передньою частиною кузова автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ з правою боковою задньою частиною кузова автомобіля ВАЗ-21061, тобто, в момент первинного контакту, передня частина кузова автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 і права бокова задня частина кузова автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 знаходилися одна навпроти іншої.

Розташування поздовжніх осей автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ і автомобіля ВАЗ-21061, в момент їх первинного контакту, становило кут близький до 116° ± 5° (кут вказано відносно осі автомобіля ВАЗ 21061 у напрямку за годинниковою стрілкою), тобто автомобіль ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 і автомобіль ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3, в момент первинного контактування, розташовувалися один проти одного таким чином, що їхні поздовжні вісі знаходилися під кутом близьким до 116° (з похибкою ± 5°).

Місце зіткнення автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 розташоване на проїжджій частині дороги вул. Ленінградської м. Слов'янськ Донецької області, на смузі, що визначає рух транспортних засобів з боку автодороги м. Слов'янськ - м. Донецьк - м. Маріуполь, в напрямку вул. Свободи м. Слов'янська, в області близької до місця розташування «осипу скла та пластмаси» на проїжджій частині дороги вул. Ленінградської м. Слов'янська (див. схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2016 року), тобто, місце зіткнення автомобіля ВАЗ-21061 з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ розташоване на смузі руху автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3.

При відсутності у постанові про призначення транспортно - трасологічної експертизи та наданих на експертизу матеріалах кримінального провадження (протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2016 року та схеми до нього) необхідних розмірних характеристик і достатньої слідової інформації, встановити більш достеменно розташування місця зіткнення автомобіля ВАЗ-21061 держ. номер НОМЕР_4 з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3, щодо меж проїзної частини дороги вул. Ленінградська м. Слов'янська, в рамках проведення цієї експертизи, не вбачається можливим (а.к.п. 75-88).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №479 від 17.03.2016 року в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто, з моменту об'єктивної можливості виявлення початку руху автомобіля ВАЗ 21063, у бік смуги руху автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ, зобов'язаний був застосувати гальмування.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

З технічної точки зору, в діях водія автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля ЗАЗ 110307 СПГ держ. номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, які б перебували в причинному зв'язку з настанням події зіткнення автомобіля ВАЗ-21063 з автомобілем ЗАЗ 110307 СПГ, не вбачається.

У даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, враховуючи вказівки п.11.1 ПДР України, повинен був керуватися вимогами п.12.1; п.11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, тобто, він повинен був вести автомобіль якомога правіше до проїжджої частини дороги з такою безпечною швидкістю (але не більше ніж 60 км/год), щоб була можливість контролювати рух та не допускати виїзд на зустрічну смугу руху.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, виконуючи вимоги п.12.1, п.11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1, п.11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автомобіля ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п.12.1, п.11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п. 96-101).

Таким чином, судом встановлено, що при зазначених обставинах дорожньо-транспортної пригоди, водієм автомобілю ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, були порушені правила безпеки дорожнього руху, які полягали у порушенні ним пунктів п.12.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки він, як водій транспортного засобу, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку (як то погодні умови, двосторонній напрямок руху, наявність двох смуг руху, наявність зустрічного транспорту і таке інше, так і свої низькі професійні навички водіння і невисокий коефіцієнт зчеплення шин з дорожнім покриттям, і так далі), щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним. При цьому, водій ОСОБА_3 не впорався з керуванням автомобілем, виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення його автомобілю з іншим транспортним засобом.

З досліджених в судовому засіданні висновків судово-медичних експертиз вбачається:

- відповідно до висновку експерта №99 від 17 березня 2016 року на підставі вивчення наданих медичних документів на імя ОСОБА_6 останній прийшов до наступного. У лікувальному закладі у ОСОБА_6були виявлені забита рана в області правого колінного суглобу, закритий перелом дистального метаєпифіза правої великогомилкової кістки без зміщення, закритий перелом головки правої малоберцової кістки без зміщення, які утворились від ударної дії тупих предметів, можливо, у зазначений термін та при зазначених обставинах тобто в умовах ДТП при знаходженні потерпілого всередині салону транспортного засобу у момент ДТП та мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як потребуючі для свого загоєння терміну понад 21 день (3 тижні) (а.к.п. 106-107);

- відповідно до висновку експерта №99 від 17 березня 2016 року на підставі вивчення наданих медичних документів на імя ОСОБА_5 останній прийшов до наступного. В лікувальному закладі у ОСОБА_5 була виявлена легка закрита черепно-мозкова травма: забита рана верхньої повіки правого ока, садна на шкірі обличчя праворуч, струс головного мозку, садно на шкірі поперекової області, які утворились від ударної дії тупих предметів, можливо, у зазначений термін та при зазначених обставинах - в умовах ДТП при знаходженні потерпілого всередині салону транспортного засобу в момент ДТП та мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, як потребуючі для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день (3 тижні) (а.к.п. 103-104).

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що наявний причинний звязок між допущеними обвинуваченим ОСОБА_3 порушеннями правил безпеки дорожнього руху (не додержання вимог п.п. 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України) та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками, а саме: спричиненням потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Зі змісту медичного висновку №43 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 під час відвідування травматичного пункт КЛПЗ «Міська лікарня м. Словянська» 04 лютого 2016 року знаходився у стані алкогольного спяніння (а.к.п. 37 зв.б.).

Допитаний в залі суду свідок ОСОБА_7 показав, що він працює лікарем травматологом КЛПЗ «Міська лікарня м. Словянська». Ввечері 04 лютого 2016 року він знаходився на чергуванні. З місця дорожньо-транспортної пригоди в лікарню був доставлений ОСОБА_3, про що у журнал реєстрації медичною сестрою був внесений відповідний запис, а потім складена довідка №43. Він лише, як лікар, надиктував медичній сестрі зміст запису у журналі. Запис «А.О.» у медичному висновку №43 свідчить про те, що на момент відвідування ОСОБА_3 останній перебував у стані алкогольного спяніння, таке скорочення є загальноприйнятим у медичних працівників КЛПЗ «Міська лікарня м. Словянська». Такий діагноз був поставлений попередньо, на підставі клінічних даних, таких як різкий запах алкоголю, хиткість при ходьбі. Остаточний діагноз так і не був поставлений, оскільки ОСОБА_3 відмовився від здачі аналізів.

Свідок ОСОБА_8 в залі суду показала, що вона працює фельдшером бригади №4 станції швидкої допомоги м. Словянськ. Ввечері 04 лютого 2016 на пульт поступив виклик у звязку з дорожньо-транспортною пригодою по вул. Ленінградській м. Словянськ, на який, вона виїхала з бригадою у складі водія Лазаренко, лікаря ОСОБА_9, двох медичних санітарів ОСОБА_10 а Пономарьова. По приїзду на місце вони побачили водія автомобіля «ЗАЗ 110307 СПГ», який лежав поруч з автомобілем. Інший автомобіль лежав неподалік на даху, біля нього лежав постраждалий ОСОБА_5. Майже одночасно зі швидкої підїхали військові, які допомогли ОСОБА_3 вилізти з перевернутого автомобіля. ОСОБА_3 був у стані явного алкогольного спяніння, перебував у стані ейфорії. Ще знаходячись в салоні автомобіля, він висловлювався нецензурною лайкою, гучно сварився, а потім заперечував, щоб йому надавали медичну допомогу, ображав медичних працівників. Казав, що йому не потрібна медична допомога, оскільки він не є учасником дорожньо-транспортної пригоди. Насильно він був доставлений у лікарню, але невдовзі самовільно залишив її. Вважає, що така поведінка ОСОБА_3 не була наслідком отриманої при дорожньо-транспортній пригоді травми, а була викликана сильним алкогольним спянінням.

Свідок ОСОБА_9 в залі суду показав, що він працює лікарем виїзної лікарської бригади станції швидкої допомоги м. Словянськ. Ввечері одного дня був отриманий екстрений виклик на місце дорожньо-транспортної пригоди. Виїхала лікарарська бригада. По приїзду на місце з перекинутої машини, за допомогою військових, витягли постраждалого ОСОБА_3, який був у неадекватному стані. Він поперемінно знаходився то у стані депресії, то у стані агресії, що характерно для сильної алкогольної інтоксикації.

Свідок ОСОБА_10 в залі суду показав, що він працює санітаром станції швидкої допомоги м. Словянськ. Ввечері одного дня мав місце виїзд на вул. Ленінградську м. Словянськ, у звязку з дорожньо-транспортною пригодою. По приїзду на місце був виявлений хлопець 18-25 років, який запамятався йому шумною поведінкою і тим, що намагався піти з лікарні.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особа, яка керувала транспортним засобом, дії якого спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який є раніше не судимим (а.к.п. 109); задовільно характеризується за місцем мешкання (а.к.п.115), на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває (а.к.п. 110).

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, орган досудового розслідування та суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3

Суд не може погодитись з доводами представника потерпілого ОСОБА_2 щодо відсутності у обвинуваченого щирого каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, оскільки до цього часу шкода, спричинена потерпілому не відшкодована навіть частково. Так, щире каяття це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила злочин. Каяття передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється не тільки у прагненні усунути заподіяну шкоду, а й у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Допитаний в залі суду обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що вважає винним лише себе у вчиненому кримінальному правопорушенні, соромиться свого вчинку, зробив для себе висновки, що не може більше сідати за кермо, оскільки не має на це відповідного права. Він проживає разом з матірю, не працює, намагається працевлаштуватись, а тому запропонована потерпілим йому для відшкодування сума є непосильною для нього, оскільки коштів в нього немає. Такі доводи обвинуваченого ОСОБА_3, на думку суду, не спростовують висновків органу досудового розслідування про наявність у обвинуваченого щирого каяття.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Суд не може погодитись з доводами представника потерпілого ОСОБА_2, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння. Так, з пояснень допитаних в залі суду свідків-медичних працівників та потерпілого вбачається, що, за їх спостереженнями, дійсно безпосередньо після скоєння дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений поводився неадекватно, мав хитку ходу, від нього був чутний запах алкоголю. Однак, жодними обєктивними доказами факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного спяніння не підтверджений, встановлений на підставі клінічних даних лікарем ОСОБА_11 діагноз є лише попереднім, а не остаточним, переконливі відомості, яким є аналіз рідких середовищ отримані не були.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч.1). Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення (ч.2). З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 337 КПК України, та обвинувачення щодо ОСОБА_3 не змінив, а суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК України обмежений в праві щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це погіршує становище особи, в даному випадку - збільшує обєм обвинувачення, та крім того, з огляду на наведене вище, не вбачає для цього підстав.

З урахуванням вищезазначених обставин суд вважає, що по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно обрати покарання за ст. 286 ч. 1 КК України у виді обмеження волі, оскільки приймає до уваги, що обвинувачений перебуває у скрутному матеріальному становищі, що унеможливить подальше виконання покарання у виді штрафу, крім того, суд вважає, що покарання у виді обмеження волі буде сприяти виправленню ОСОБА_3 і буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Але при цьому, погоджуючись з думкою прокурора, приймаючи до уваги, що будь-які транспортні засоби в розпорядженні обвинуваченого відсутні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без реального відбуття призначеного покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає можливість застосування щодо винної особи додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк. Тобто, таке додаткове покарання може бути застосовано судом при постанові обвинувального вироку лише щодо засудженого, який має таке право.

В ході судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не має посвідчення водія, яке б давало йому право керувати транспортними засобами. Таким чином, призначення цього покарання особі, яка не мала права керувати транспортними засобами, суд вважає неможливим.

У ході досудового слідства фахівцями науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області по справі проведені автотехнічна експертиза та експертизи технічного стану транспортних засобів. Витрати, пов'язані з проведенням експертних досліджень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України (а.к.п. 49, 63, 74, 95).

Заявлений позов Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах Словянської міської ради в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня м. Словянська» про стягнення з ОСОБА_3 понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 3 930 грн. 03 коп. в судовому засіданні повністю доведений та підлягає задоволенню (а.к.п. 108).

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування до ОСОБА_3 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України (а.к.п.45, 46, 47).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання цією статтею Кримінального Закону у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями Кримінального Закону звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, призначеного за цим вироком, з випробуванням на строк 2 (два) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтися до органів кримінально - виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави 3641 (три тисячі шістсот сорок одну) грн. 70 коп. процесуальних витрат.

Позовну заяву Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах Словянської міської ради в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня м. Словянська» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Словянської міської ради в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_1 кошти в сумі 3 930 (три тисячі девятсот тридцять) грн. 03 коп., які зарахувати на р/р 35416001049258, МФО 834016 ГУ ДКСУ в м. Словянськ Донецької області, ОКПО 01991197.

Речовий доказ в кримінальному провадженні №12016050510000315: залучений постановою слідчого від 08.02.2016 року автомобіль марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номер С2046 ЯН, який залишений на зберігання власнику ОСОБА_5 залишити в користуванні власника; залучений постановою слідчого від 08.02.2016 року автомобіль марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_5, який залишений на зберігання власнику ОСОБА_1 залишити в користуванні власника.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Чемодурова Н.О.