Ухвала суду № 58791883, 29.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/412/14-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/2367/16 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 46 29.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілов О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_1. Зазначає, що їй та Відповідачу належить по 1/2 частини будинку. За домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 929 кв.м. Зазначає, що між нею та Відповідачем існує спір щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою.

В зв'язку з вище викладеним та уточненням позовної заяви, просила розподілити будинок та земельну ділянку в натурі між співвласниками за Варіантом № 1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс».

Представник Позивача в судове засідання з'явилася, позов підтримав, просив його задоволити.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2015 року позов задоволено.

В порядку розподілу будинку в натурі визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1: 1-4 - житлова кімната 20,0 кв.м, 1-5 - коридор 14,9 кв.м, і надвірні будівлі та споруди: сарай «Ж», гараж «Л», ворота, хвіртка №2 частка яких в будинку становить 45/100 частин будинку.

В порядку розподілу будинку в натурі визнати за ОСОБА_2 право власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1: 1-1 - коридор 8,8 кв.м, 1-2 - коридор 3,4 кв.м, 1-6 кухня 6,3 кв.м., 1-7 житлова кімната 19,7 кв.м., 1-9 санвузол 3,4 кв.м., І тамбур 2,6 кв.м. і надвірні будівлі та споруди: сарай «Д», гараж «Б», погріб «Г», навіс «М», ворота, хвіртка №2 частка яких в будинку становить 55/100 частин будинку.

В порядку розподілу земельної ділянки в натурі визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 447,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з конфігурацією, визначеною Варіантом № 1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс».

В порядку розподілу земельної ділянки в натурі визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 447,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з конфігурацією, визначеною Варіантом № 1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс».

В спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити земельну ділянку площею 14,8 кв.м., (тобто по 7,4 кв. м.,) за адресою: АДРЕСА_1 з конфігурацією визначеною Варіантом № 1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із висновками, наведеними в рішенні, апелянт звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити по справі нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_1. Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частини будинку, що підтверджується Договором дарування житлового будинку від 03.09.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Запісочною О.А. та зареєстровано в реєстрі за №1-3659 (а.с.5-6).

За домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 929 кв.м., що підтверджується рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25.11.2003 року №279/1 «Про дозвіл на перебудову житлових будинків, добудов до них, про оформлення правової документації на самовільно побудовані будівлі, про надання земельних ділянок на праві оренди» (а.с.21).

Також судом встановлено, що між ОСОБА_3 та Відповідачем існує спір щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою, що підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс» (а.с.123-157).

Колегія суддів встановила, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 63, 150, 155 ЖК України, ст.ст. 382, 391 ЦК України та дійшов правильного висновку про наявність підстав до задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Виходячи з аналізу норм ст.ст.183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України, поділ жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (будинку) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Колегія суддів погоджується в тому, що виходячи із положень вказаних статтей, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Співвласники, незалежно від розміру часток, при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Судом першої інстанції був зроблений вірний висновок з яким погоджується колегія суддів Апеляційної інстанції, враховуючи надане позивачу відповідно до ст. 358 ЦК України право на користування частиною спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та встановлення порядку користування ? частини будинку та земельною ділянкою площею 447,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з конфігурацією між сторонами як її співвласниками є законним і обґрунтованим. Судом при цьому повно та всебічно враховано обставини справи та враховано загальний порядок користування спірним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо варіанту поділу будинку та порядку користування земельною ділянкою, то найбільш сприятливим є варіант, запропонований експертом. З даним варіантом поділу погоджується і колегія суддів виходячи з того, що позивач рішення суду не оскаржував, з чого можливо зробити висновок про те, що даний варіант поділу його задовольняє, тоді як відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та розподілу будинку та земельної ділянки в натурі між співвласниками за Варіантом № 1 Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2015 року №5/14, виготовленого експертами «Центр судових досліджень Експерттранссервіс».

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: