Рішення № 58790256, 06.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19563/15-ц Провадження № 22-ц/773/1062/16 Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Категорія: 50 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар с/з - Шугалова О.М.,

з участю :

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, мають двох неповнолітніх дітей.

Посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх дітей, позивач просила стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року в даній справі позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 750 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 29 грудня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття з врахуванням індексації стягуваних сум відповідно до закону.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з відповідача в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про стягнення з нього в користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 918,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач як батько дитини зобов'язаний і має можливість сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задовольнити, позивач апеляційну скаргу заперечила і просила скаргу відхилити.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з таких підстав.

Із матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_2 і відповідач ОСОБА_3 є батьками двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,9).

Статті 180, 184 СК України передбачають, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач як батько двох неповнолітніх дітей зобов'язаний утримувати своїх дітей.

Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, при визначенні розміру аліментів місцевим судом не враховано матеріальне становище платника аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не працює, перебуває на обліку як безробітний в Луцькому міському центрі зайнятості з 6 квітня 2016 року (а.с.61).

Крім того, відповідач надав апеляційному суду медичне свідоцтво про народження у нього 4 липня 2016 року малолітньої дитини, а також довідку Луцької міської клінічної лікарні про те, відповідач ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні і Луцькій міській клінічній лікарні 3 1 червня 2016 року по 8 червня 2016 року.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Сама позивач не надала суду будь-яких доказів про те, що відповідач має можливість сплачувати на утримання двох малолітніх аліменти в розмірі по 750 грн. на кожну дитину щомісячно, хоча відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про зменшення розміру аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, які суд першої інстанції стягнув з відповідача в користь позивача, із 750 грн. на кожну дитину щомісячно до 500 грн. на кожну дитину щомісячно.

Таким чином, із-за порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, які суд стягнув з відповідача в користь позивача, слід змінити, стягнувши з відповідача в користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року в даній справі змінити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 29 грудня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: