Вирок № 58790222, 06.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/341/16-к Провадження № 11-кп/773/399/16 Головуючий в 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р. Категорія: ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Борсука П.П.,

суддів - Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Музичука Р.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 22 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з професійно-технічною освітою, неодружений, працює в управлінні комунального господарства ЖКО Нововолинської міської ради, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку у законну силу залишено попередній - заставу.

Зараховано у строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 18 грудня 2015 року до 31 грудня 2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_2 громадянин України, з професійно-технічною освітою, неодружений, працює у садівничому товаристві «Прикордонник», раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку у законну силу залишено попередній - заставу.

Зараховано у строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 18 грудня 2015 року до 23 грудня 2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави по 1687 (одній тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 95 копійок процесуальних витрат з кожного за проведення судових експертиз, що становить 3375 (три тисячі триста сімдесят п'ять) гривень 90 копійок.

В порядку ст. 100 КПК України вироком вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 21 вересня 2015 року близько 01 год. 00 хв. він, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи поблизу будинку № 9, 6-го мікрорайону міста Нововолинська, шляхом пошкодження особою, матеріали кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, замка бокових дверей і проникнення у салон автомобіля, разом із вищевказаною особою відштовхали автомобіль від будинку, після чого його завели та незаконно заволоділи транспортним засобом марки «Вольксваген-Транспортер», державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 93480 (дев'яносто три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 91 копійка, який через несправність залишили, а в подальшому він був виявлений працівниками відділу поліції і повернутий власнику ОСОБА_5

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 14 грудня 2015 року в період часу з 03 год. 00 хв. до 05 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку № 24, 15-го мікрорайону міста Нововолинська, за попередньою змовою між собою групою осіб, відштовхавши автомобіль від будинку та скориставшись несправністю замків його дверей, проникли у салон, після чого за допомогою викрутки його завели та поїхали, чим незаконно, а ОСОБА_1 повторно, заволоділи транспортним засобом, марки «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 61340 (шістдесят одна тисяча триста сорок) гривень 48 копійок, який ними був залишений, а в подальшому виявлений працівниками поліції та повернутий власнику ОСОБА_6

Крім того, 18 грудня 2015 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку № 17, 5-го мікрорайону міста Нововолинська, шляхом пошкодження замка дверей, проникли у салон автомобіля, та повернувши серцевину замка запалювання, завели його та поїхали, чим повторно незаконно заволоділи транспортним засобом, марки «Пежо 290 L», державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 63886 (шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривень 27 копійок, належний ОСОБА_7, і проїжджаючи в напрямку села Нова Лішня, Іваничівського району Волинської області, були зупинені працівниками Нововолинського відділу поліції Головного управління Національної поліції.

В апеляційній скарзі прокурор оскаржує рішення суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання особам обвинувачених та тяжкості кримінального правопорушення. Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трьох епізодів злочину та ступеня тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, який належить до категорії тяжких. Стверджує, що наведені судом обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків та позитивні характеристики, лише характеризують особи обвинувачених за місцем проживання і не вказують на можливість виправлення останніх, що унеможливлює застосування до них інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. З огляду на вищенаведені обставини, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, призначивши кожному покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, та виключити з резолютивної частини рішення посилання на зарахування у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 строку попереднього ув'язнення з 18 грудня 2015 року до 31 грудня 2015 року включно, а обвинуваченому ОСОБА_2 - з 18 грудня 2015 року до 23 грудня 2015 року включно.

У запереченні на апеляційну скаргу захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 просить залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі, обвинувачених та їх захисників, які заперечили проти її задоволення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконному заволодінні транспортними засобами, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 289 КК України є правильними і ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що застосовуючи до обвинувачених інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції не врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та особи винних, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими.

Застосовуючи до обвинувачених ст. 75 КК України, суд в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили тяжкий злочин, та дані про їх особи, а саме те, що останні вперше притягаються до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризуються позитивно.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відніс щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди та вчинення злочину у молодому віці.

Враховано думку потерпілих, які в суді першої інстанції просили звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням. Свою позицію підтримали і в суді апеляційної інстанції, подавши відповідні заяви.

При цьому взято до уваги відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальних збитків та моральної шкоди, про що свідчить відсутність цивільних позовів у кримінальному провадженні.

Крім того, державний обвинувач у суді першої інстанції також прохав про застосування до обвинувачених інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Однак, на переконання апеляційного суду, приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ст. 75 КК України, суд неправильно визначив тривалість іспитового строку.

При цьому не в повній мірі враховано, що обвинувачені вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Тому вирок в частині призначеного обвинуваченим покарання підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Згідно вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який належить до категорії тяжких, кількість епізодів злочинної діяльності та особи обвинувачених.

До обставин, які пом'якшують обвинуваченим покарання, апеляційний суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди та вчинення злочину у молодому віці.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи, що обвинувачені вперше притягаються до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризуються позитивно, думку потерпілих, які просять не позбавляти волі перших, апеляційний суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, та є всі підстави для їх звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком.

Апеляційний суд вважає за необхідне встановити обвинуваченим максимальний термін іспитового строку.

Таке покарання, на думку суду апеляційної інстанції, буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинувачених, а встановлений іспитовий строк дасть можливість органам кримінально-виконавчої інспекції здійснювати за ними нагляд.

Підстав для призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткової міри покарання апеляційний суд не вбачає.

Доводи прокурора про виключення із рішення суду посилання про зарахування обвинуваченим строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання є слушними, а тому, враховуючи, що обвинувачені звільнені від відбування покарання з випробуванням, дане посилання з вироку підлягає виключенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задовольнити частково.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 22 квітня 2016 року в частині призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким призначити:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання про зарахування обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання строку попереднього ув'язнення з 18 грудня 2015 року до 31 грудня 2015 року включно, обвинуваченому ОСОБА_2 - у строк покарання строку попереднього ув'язнення з 18 грудня 2015 року до 23 грудня 2015 року включно.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді