Постанова № 58788577, 13.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" березня 2012 р. Справа № 2а-17480/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "КФ" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "КФ" (далі - позивач або ПП "КФ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач або Дергачівська МДПІ), в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000752310 від 20.12.2011 на суму 204787,00грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП "КФ" зазначає, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до господарської діяльності підприємства; податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених первинних документів, а тому заниження податку на додану вартість ПП "КФ" не допускало.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.47-48) представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято Дергачівською МДПІ правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податковому повідомленні - рішенні №0000752310 від 20.12.2011, є обґрунтованими.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Дергачівською МДПІ проведена невиїзна позапланова перевірка ПП "КФ" по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології" їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2011 року. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761 (акт про результати перевірки) (а.с.24-39).

Згідно з актом від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у квітні 2011 року безпідставно віднесено суми ПДВ за нікчемними правочинами по придбанню ПММ від ПП "Український центр екології" на суму 204786,12грн.

Вказаний висновок податкова інспекція обґрунтовує наступними обставинами.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.3) за період квітень 2011 року ПП "КФ" встановлено, що ПП "КФ" здійснювало діяльність з купівлі ТМЦ (робіт, послуг) на підставі укладених договорів. Істотний вплив на формування показників цих рядків декларацій мало придбання товарів (світлих нафтопродуктів) необхідних для основного виду діяльності - оптової торгівлі ПММ.

Дергачівською МДПІ було отримано акт позапланової невиїзної перевірки ПП "Український центр екології" №1738/18/36627363 від 06.06.2011 з питання правильності визначення суми ПДВ за квітень 2011р., яке мало взаємовідносини з ПП «КФ» у квітні 2011 року.

Податкова інспекція посилається на те, що до ДПІ у Московському районі м.Харкова не надано первинних документів для підтвердження взаємовідносин між ПП "КФ" та ПП "Український центр екології", а також на те, що правочини, вчинені ПП "КФ" та ПП "Український центр екології" по придбанню ПММ за первинними документами, датованими квітнем 2011 року, відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

На підставі акта про результати перевірки від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761 Дергачівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752310 від 20.12.2011 (а.с.6), яким згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання ПП "КФ" з податку на додану вартість на 204787,00грн., в тому числі: за основним платежем на 204786грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1грн.

Судом встановлено, що між ПП "Український центр екології" (постачальник) та ПП "КФ" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №10 від 01.04.2011 (а.с.7), згідно з умовами якого термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2011, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору, оскільки вказаний правочин укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних (а.с.8-23).

Судом при вирішенні даної справи також взято до уваги надані позивачем копії наступних документів, які містяться в матеріалах справи,: довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.118-121), згідно з якою до реєстру внесено такі записи щодо ПП "Український центр екології": 09.03.2011 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 26.05.2011 внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою; 07.06.2011 підтвердження відомостей про юридичну особу;

документів, що свідчать про можливість зберігання нафтопродуктів позивачем: договору зберігання ПММ від 01.01.2009, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (зберігач) та ПП "КФ" (поклажодавець), який згідно з додатковою угодою від 31.12.2010 діє до 30.11.2012; договору оренди складу нафтопродуктів від 01.01.2009, укладеного між ПП "КФ" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар), який згідно з додатковою угодою від 31.12.2010 діє до 31.12.2014, (а.с.53-56); технічного паспорта на склад нафтопродуктів за адресою: м.Дергачі, вул.Центральна, 3-А (а.с.86-93); витягу про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності ПП "КФ" на склад нафтопродуктів за адресою: м.Дергачі, вул.Центральна, 3-А, (а.с.94, 95);

документів, що підтверджують реальність транспортування нафтопродуктів, одержаних ПП "КФ" від ПП "Український центр екології" за договором поставки нафтопродуктів №10 від 01.04.2011: ліцензії ОСОБА_3 на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, строк дії якої 02.12.2009-01.12.2014 (а.с.59); документів про реєстрацію транспортних засобів, трудових договорів між ФОП ОСОБА_3 та водіями-експедиторами, ліцензійних карток (а.с.122-138); договорів найму (оренди) автомобілів від 04.06.2009 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, строк оренди по 04 червня 2014 року (а.с.139-141).

Суд звертає увагу, що в акті про результати перевірки від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761 зазначено, що на запит Дергачівської МДПІ ПП "КФ" надало підтверджуючі документи фінансово-господарської діяльності, а саме договір поставки, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, банківські виписки про оплату за отриманий товар (а.с.31, 33-34).

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості наданих позивачем документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю ПП "КФ". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ПП "КФ" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Аналізуючи положення ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як субєкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладеного договору.

Суд зазначає, що позивач та його контрагент належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаному договору, укладеному між ПП "КФ" та ПП "Український центр екології", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного ПП "КФ" з ПП "Український центр екології".

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 та ст.201 Податкового кодексу України.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. (Пункт 201.4 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. (Пункт 201.8 ст.201 Податкового кодексу України.)

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (Пункт 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. (Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.)

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (Пункт 198.2 ст.198 Податкового кодексу України.)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (Пункт 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приєднані до матеріалів справи копії складених ПП "Український центр екології" податкових накладних не мають недоліків, які згідно зі ст.201 Податкового кодексу України спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підтвердження використання ПП "КФ" у господарській діяльності товарів, отриманих від ПП "Український центр екології", позивачем надано до суду копії договору поставки ПММ від 04.01.2011 (строк дії до 31.12.2013), укладеного між ПП "КФ" (продавець) та ФОП ОСОБА_5 Юрєвичем; договору поставки ПММ №1 від 04.01.2011 (строк дії до 31.12.2015), укладеного між ПП "КФ" (продавець) та ФОП ОСОБА_3; договору поставки ПММ від 01.04.2011 (строк дії до 31.12.2013), укладеного між ПП "КФ" (продавець) та ТОВ "ГЕККОН ПЛЮС"; податкових та видаткових накладних (а.с.62-85).

Таким чином, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи факт безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2011 року суми ПДВ за договором з придбання ПММ від ПП "Український центр екології" на суму 204786,12грн.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з ПДВ, не довів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761 про неправомірне віднесення ПП "КФ" до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 204786,12грн. по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології".

Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000752310 від 20.12.2011, прийнятого на підставі висновків акта про результати перевірки ПП "КФ" від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 28,23грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "КФ" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000752310 від 20.12.2011 на суму 204787,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "КФ" (ідент. код 14103761; вул. Центральна, 3-А, м.Дергачі, Харківська область, 62300) витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23грн. (двадцять вісім грн. двадцять три коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 20 березня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников