
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2016 р. Справа № 902/205/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Петухов М.Г. ,
суддя Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.
розглянувши апеляційну скаргу позивача юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16
за позовом юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited"
до 1. Підприємства "ОСОБА_1 Україна"
2. Приватного підприємства "Альянс груп"
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача 1- не з'явився,
відповідача 2 - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Альянс груп" та підприємства "ОСОБА_1 Україна" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16 (суддя Тварковський А.А.) повернуто позовну заяву юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16 та передати матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник, зокрема, зазначає, що позовну заяву в даній господарській справі було подано на офіційну електронну адресу господарського суду Вінницької області засобом поштового звязку інтернетом, зі скріпленням електронним цифровим підписом особи-підписанта, в переліку додатків до позовної заяви, серед іншого, були вказані: клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, із додатками до клопотання; докази направлення з актом опису позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам. Однак в порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 року, працівники господарського суду Вінницької області, відповідальні за офіційне листування електронною поштою, не надіслали відправнику (позивачу) повідомлення про відсутність файлів, що мали бути додані до позовної заяви, чим позбавили позивача можливості усунути технічні недоліки та повторно надіслати додатки до позовної заяви на електронну адресу суду. При винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції проігноровано вищевказані порушення інструкції з діловодства, в результаті чого позовну заяву було повернуто позивачу.
До початку судового засідання, від апелянта на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги та подано сканкопію опису вкладення до цінного листа та сканкопію поштової квитанції від 25.03.2014 року, що засвідчують відправлення позовної заяви від 23.03.2014 року на адресу ПП "Альянс груп".
Представники відповідачів в судове засідання не зявились, правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
15.03.2016 року на електронну адресу господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява юридичної особи Великобританії "Vuldi (UK) Limited" датована 23.03.2014 роком, надіслана на електронну адресу суду 14.03.2016 року, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Додатками до позовної заяви, серед іншого, зазначаються клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, із додатками до клопотання, а саме: копія листа Посольства Великобританії в Україні від 12.03.2014 року на 4 арк.; докази направлення з актом опису позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам всього 3 арк..
15.03.2016 року спеціалістом господарського суду Вінницької області ОСОБА_3 у присутності працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 складено акт про відсутність додатків вказаних в п.1-19 позовної заяви від 14.03.2016 року, а саме документів, що підтверджують сплату судового збору та направлення копії позовної заяви відповідачу (т. 1, а.с. 15).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16, позовну заяву юридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" разом з актом господарського суду Вінницької області від 15.03.2016 року повернуто позивачу на підставі п. 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та не надано суду належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 63 ГПК України наведений вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Оцінюючи законність оскарженої ухвали суду першої інстанції, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу, що спірні правовідносини врегульовані не тільки положеннями ГПК України, але й іншими спеціальними положеннями, які регламентують порядок роботи з документами в судах.
У відповідності до п.1.1.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 року та погодженої Вищим господарським судом України листом від 19.02.2013 року № 01-17/315/384/13, (надалі - Інструкція), даною Інструкцією встановлено правила ведення діловодства у Вищому господарському суді України, апеляційних та місцевих господарських судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.
Викладені в Інструкції правила і рекомендації щодо порядку здійснення діловодних процесів у господарському суді розроблені відповідно до положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що встановлюють порядок організації та діяльності органів судової влади, а також з урахуванням основних положень державної системи діловодства (п.1.1.2. Інструкції).
Пунктом 1.5.1. Інструкції визначено, що отримання та відправлення електронних документів здійснюється через офіційні електронні адреси суду.
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 1.5.4. Інструкції після отримання електронних документів працівники, відповідальні за офіційне листування електронною поштою перевіряють кожний документ на повноту та відповідність реєстраційних реквізитів, вказаних у темі і вкладеному файлі; у разі отримання електронного документа з порушенням цілісності та автентичності (невідповідність електронного цифрового підпису, наявність шкідливого програмного коду тощо) відправникові електронного документа надсилається відповідне повідомлення, у якому зазначається про необхідність відправлення нового електронного документа; інфікований електронний документ вилучають із папки "Вхідні"; надсилають електронною поштою підтвердження про отримання електронного документа відправнику (якщо про це є запит у листі) або повідомлення про проблеми з його читанням чи про відсутність файлів, що мали бути додані.
Як свідчать матеріали справи, працівники господарського суду Вінницької області, відповідальні за офіційне листування електронною поштою, в порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України, повідомлення про відсутність файлів, що мали бути додані до позовної заяви, на електронну пошту позивача (відправника) не надіслали.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що недотримання вимог підпункту 3 пункту 1.5.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме не повідомлення належним чином позивача про відсутність файлів, що мали бути додані до позовної заяви, призвело до порушення права позивача на доступ до суду, оскільки останній був упевнений, що ці файли були отримані господарським судом Вінницької області та опрацьовані належним чином.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 року у справі "ОСОБА_5 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 року у справі "ОСОБА_5 проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов'язок позивача при зверненні до суду сплачувати судовий збір та направляти матеріали позовної заяви іншій стороні у справі, не виконання позивачем вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
Однак, не приймаючи до розгляду і повертаючи позовну заяву заявнику, суд повинен повною мірою дослідити наявність чи відсутність підстав для такого повернення, а також надати належну оцінку доводам заявника (позивача) про звільнення останнього від виконання вищенаведених вимог процесуального законодавства (у даному випадку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору).
Господарський суд Вінницької області повертаючи без розгляду позовну заяву на підставі відсутності доказів сплати судового збору та доказів направлення позовної заяви відповідачу, не надав належної оцінки тому, що в переліку додатків до позовної заяви було зазначено про наявність клопотання про звільнення від сплати судового збору та наявність доказів направлення позовної заяви стороні у справі.
Колегією суддів приймається до уваги і те, що апелянтом, як доказ порушеного права, подано суду апеляційної інстанції сканкопію опису вкладення до цінного листа та сканкопію поштової квитанції, що засвідчують відправлення матеріалів позовної заяви відповідачу.
За наведених обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо повернення позовної заяви на підставі п. п. 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали від 17.03.2016 року у справі № 902/205/16.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу позивача юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16 задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.03.2016 року у справі №902/205/16 скасувати.
3. Справу №902/205/16 передати на розгляд господарського суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Судове рішення № 58788230, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 04.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/205/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: