Постанова № 58787872, 30.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р. Справа№ 927/222/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю:

від позивача: Максак Т.Л.- представник;

від відповідача: Олексієнко О.П. - Директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром»

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 26.04.2016р.

у справі № 927/222/16 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.)

за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради

до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром»

про стягнення 15 217,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кінотехпром" про стягнення заборгованості в сумі 12026,45грн., з яких заборгованість згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 в сумі 11160,89грн., в тому числі основна заборгованість перед обласним бюджетом -6177,76грн., з врахуванням 34,57грн. інфляційних, перед орендодавцем 5017,70грн., з врахуванням 34,57грн. інфляційних, пеня в сумі 745,58грн., 3% річних в сумі 50,84грн..

06.04.2016р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом і суд розглядав спір виходячи з суми позову 8147,35грн. основної заборгованості, з врахуванням 34,57грн. інфляційних до обласного бюджету, 5896,38грн. основної заборгованості з врахуванням 34,57грн. інфляційних на користь позивача (орендаря), 1098,88грн. пені, 74,94грн. 3% річних.

Враховуючи заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2015року по лютий 2016року.

Свої вимоги позивач обґрунтовував невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди з посиланням на ст. ст. 12,12,18,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 525,526,625,629,762 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016 р. скасувати, прийняти постанову, якою припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом матеріального та процесуального права. Відповідач також вважає, що судом не враховано приписи Постанови Верховного Суду України від 10.03.2009р. у справі №21/155 та правовий висновок Верховного суду України по справі №6-162ц13.

Апелянт відзначає, що договір оренди, згідно якого нарахована заборгованість, не є вчиненим, оскільки не пройшов нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.06.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. виправлено описку в резулятивній частині ухвали суду від 26.05.2016р., а саме зазначено "справу призначити до розгляду на 30.06.2016р."

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та надавши їм юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2011р. між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 (далі - договір).

Факт передачі майна підтверджується підписаним сторонами 01.11.2011р. актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, який є додатком до договору.

У п.3.3. договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25 березня 2011 р. (3 сесія 6 скликання) зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30 вересня 2011 р. (5 сесія 6 скликання).

Сторони визначили, що розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 1563,02 грн. Орендна плата за перший (листопад 2011 р.) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень та листопад місяці 2011 року (п.3.4 договору).

Відповідач вважає даний договір таким, що не є вчиненим, в зв'язку з чим не сплачує орендну плату, але продовжує користуватися приміщенням, як було встановлено під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Як вже зазначалося, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за жовтень 2015року - лютий 2016року в сумі 8112,78грн. до обласного бюджету, та в сумі 5861,81грн. на користь орендодавця.

З наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати за договором вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати до обласного бюджету за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року становить 8112,78грн., а саме: орендна плата у жовтні 2015 року 1369,68грн.; орендна плата у листопаді 2015 року - 1397,07грн., орендна плата у грудні 2015року 1406,85грн.; орендна плата у січні 2016 року 1969,59грн.; орендна плата у лютому 2016 року 1969,59грн.. Рахунки на оплату за вказаний період, наявні в матеріалах справи (арк. справи 30-33,104) та направлялись позивачем на адресу відповідача, докази на підтвердження чого надано суду першої інстанції.

З наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати за договором вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати орендодавцю (позивачу) за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року становить 5861,81грн., а саме: орендна плата у жовтні 2015 року 1369,67грн.; орендна плата у листопаді 2015 року 1397,07грн.; орендна плата у грудні 2015 року 1406,85грн.; орендна плата у січні 2016 року 844,11грн.; орендна плата у лютому 2016 року 844,11грн.. Рахунки на оплату за вказаний період, наявні в матеріалах справи (арк. справи 30-33,104) та направлялись позивачем на адресу відповідача, докази на підтвердження чого надано суду.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за жовтень 2015 року - лютий 2016 року.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає, що рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та повним з'ясуванням обставин справи.

Суд вірно визначив характер спірних правовідносин та застосув норми чинного законодаства.

Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є обєктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі майно), розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває на бухгалтерському обліку Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

Як вже зазначалося, відповідач вважає даний договір таким, що не є вчиненим.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 по справі №5028/15/150/2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012, врегульовано розбіжності між Управлінням комунального майна Чернігівської област та ПАТ Кінотехпром, які виникли під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 від 01.11.2011.

Зокрема, в абзаці другому резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що днем укладення Договору слід вважати 21.11.2011.

Апелянт не вірно тлумачить положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р.№18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до п.2.6 Постанови не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Вищевказаним рішенням суду визначено дату укладання спірного договору, що за своєю правовою природою є юридичним фактом, а не правовою оцінкою. Тому, у даному випадку, цей факт має преюдиціальне значення і не потребує повторного доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За юридичною природою вказаний договір є договором оренди, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 58 Цивільного кодексу України.

Орендоване майно є державною власністю, а тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частин першої та п`ятої ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною третьою ст.18 та частинами першою, третьою ст.19 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 3.1. договору сторони встановили, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачує за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

У п.3.3. договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25 березня 2011 року (3 сесія 6 скликання) зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30 вересня 2011 року (5 сесія 6 скликання).

Сторони визначили, що розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 1563,02 грн. Орендна плата за перший (листопад 2011 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень та листопад місяці 2011 року (п.3.4 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визнається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.5 договору).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2015 по справі №927/807/15, що набрало законної сили, було внесено зміни до договору в редакції, викладеній в додатковій угоді № 1 від 14.05.2015 до договору, а саме щодо пункту 3.6. договору.

Згідно з п.3.6 договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору, орендну плату орендар зобовязаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених Орендодавцем рахунків у співвідношенні, встановленим Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради (на період його дії).

Згідно п.16.1 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради (3 сесія 6 скликання) від 25.03.2011, зі змінами, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради (5 сесія 6 скликання) від 30.09.2011, орендна плата, розрахована згідно з цією Методикою, перераховується за оренду нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в оперативному управлінні (бухгалтерському обліку) управління комунального майна 70% орендної плати до обласного бюджету, 30% - управлінню.

Пунктом 16.2 цієї Методики передбачено, що за обґрунтованим зверненням орендодавця, відповідним рішенням обласної ради, за поданням постійної комісії обласної ради з питань управління та розпорядження обєктами комунальної власності, окремим орендодавцям може бути встановлений інший розподіл орендної плати терміном до одного року.

При цьому, відлік початку терміну дії встановленого розподілу починається з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому прийняте рішення.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 23.01.2015 Про розподіл орендної плати для Управління комунального майна Чернігівської обласної ради встановлено для управління розподіл орендної плати на 2015 рік у співвідношенні: за оренду нерухомого майна та іншого окремого індивідуального визначеного майна, що перебуває в оперативному управлінні (на бухгалтерському обліку) управління - 50 відсотків орендної плати до обласного бюджету, 50 відсотків управлінню.

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до п.9 прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік зупинено на 2016рік дію норми ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Згідно п.5.1.5 договору, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, за жовтень 2015року - лютий 2016року в сумі 8112,78грн. до обласного бюджету, та в сумі 5861,81грн. на користь орендодавця.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати ним орендної плати.

Отже, судом вырно встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань.

За таких обставин, суд першої інстанції прийняв законне рішення, яким задовольнив вимоги позивача в частині стягнення орендної плати в сумі 8112,78грн. до обласного бюджету, та в сумі 5861,81грн. на користь позивача .

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації відповідно чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Пунктом 9.5.договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання зобовязання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних простроченої суми.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 01.12.2015 по 05.04.2016 в сумі 1098,88грн.

Нарахування пені за період з 01.12.2015р. по 05.04.2016р. в сумі 1098,88грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам договору, отже такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних за період 01.12.2015р. по 05.04.2016р. в сумі 74,94грн. та інфляційних (нарахованих на заборгованість за жовтень-листопад 2015року) за період з грудня 2015року по січень 2016року в сумі 69,14грн..

Нарахування 3% річних за період 01.12.2015р. по 05.04.2016р. в сумі 74,94грн. та інфляційних (нарахованих на заборгованість за жовтень-листопад 2015року) за період з грудня 2015року по січень 2016 року в сумі 69,14грн., відповідає вимогам норм матеріального права та умовам договору, отже такі вимоги правомірно задоволено судом першої інстанції.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду Чернігівської області немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.-

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016р. у справі № 927/222/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016р. у справі № 927/222/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/222/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська