Ухвала суду № 58787519, 04.07.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.07.2016 Справа № 920/625/16Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/625/16

за позовом - Охтирської місцевої прокуратури, м. Охтирка Сумської області,

до відповідачів - 1) Тростянецької міської ради, м. Тростянець Сумської області,

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тростянець Сумської області

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту та зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю представників:

позивача - Вортоломея М.Ф.,

відповідачів - 1) Линник Л.В. за довіреністю № 390 від 19.02.2016,

2) ОСОБА_1

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд: скасувати рішення другої сесії сьомого скликання Тростянецької міської ради № 387 від 10.12.2015 року «Про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, на яку поширюється право сервітуту»; визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми від 10.12.2015 року, укладений між відповідачами; зобов'язати відповідача-2 повернути територіальній громаді м. Тростянець в особі Тростянецької міської ради земельну ділянку площею 60 кв.м. по АДРЕСА_1, яка була передана на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми від 10.12.2015 року, у стані, що існував до надання її у користування, шляхом підписання акту прийому-передачі; стягнути з відповідачів на користь Прокуратури Сумської області витрати по сплаті судового збору в сумі 4350,00 грн.

04.07.2016 року від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі посилаючись на те, що статтею 99 Земельного кодексу України передбачено можливість встановлення сервітуту для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), а оспорюване прокурором рішення прийнято Тростянецькою міською радою у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством та регламентом Тростянецької міської ради сьомого скликання.

Також 04.07.2016 року відповідач-1 подав клопотання про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним рішення другої сесії сьомого скликання Тростянецької міської ради № 387 від 10.12.2015 року у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам.

Відповідач-2 відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив:

Згідно пункту шостого статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

За приписами пункту 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

З огляду на вищенаведене клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним рішення другої сесії сьомого скликання Тростянецької міської ради № 387 від 10.12.2015 року у зв'язку з непідвідомчості даного спору господарським судам, задоволенню не підлягає у зв'язку з необгрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до положень частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 названого Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У зв'язку з неподанням відповідачем-2 письмового відзиву на позов і необхідністю надати можливість позивачеві подати суду письмові обгрунтування своєї позиції у справі, враховуючи заперечення відповідача-1 проти позову, з метою дотримання засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, а також засад змагальності, передбачених статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи підлягає відкладенню в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти, призначивши слухання на 08.08.2016 року о 11 год. 20 хв., який відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: 40011, м. Суми, пр. Шевченка, 18/1, зал судових засідань № 4.

2. Зобов'язати позивача подати суду письмові пояснення (обґрунтування) позовних вимог з урахуванням відзиву на позовну заяву відповідача-1.

3. Повторно зобов'язати відповідача-2 надати суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання відзив на позовну заяву з правовим обґрунтуванням позиції у справі; копію відзиву надіслати (вручити) прокурору, докази надсилання (вручення) надати суду, а також надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату винесення ухвали.

4. Попередити відповідача-2, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не буде подано, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

5. Представникам сторін в судове засідання мати доручення оформлені належним чином, та документ, що посвідчує особу.

6. Повідомити сторони про те, що у разі нез'явлення їх представників в засідання суду справа може бути розглянута без їх участі.

Суддя П.І. Левченко