Рішення № 58786819, 05.07.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.

Справа № 909/473/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул.М.Бірюзова, 53,м. Полтава, 36007

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" вул. Ш.Руставелі, 1,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 15 261,27 грн.

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ

Позивач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" про стягнення 15 261,27 грн. Ухвалою суду від 07.06.16р. порушено провадження у справі, в порядку ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 21 червня 2016року розгляд справи було відкладено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 27.06.2016року Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору № 605/624-юр на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів окремих територій, відповідно до якого відповідач отримав послуги щодо організації та здійснення аварійно-рятувального обслуговування Аварійно-рятувальною службою об'єкту відповідача.

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, в частині здійснення розрахунків за отримані послуги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 14 234,68грн.;

- п.6.3. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 3,39грн.- пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, позивачу нараховано 195,00грн. - інфляційних втрат, 101,53грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач направив суду заяву № 40-2039/45.03 від 15.06.2016року ( вх. 8839/16 від 21.06.2016року), у якій просить суд розглянути матеріали справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду матеріалів справи повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням копій ухвали від 21.06.2016року на відповідну адресу. При цьому в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вищевказана ухвала отримана 29.06.2016року.

Від відповідача не надійшло жодних заяв, клопотань, зокрема, про неможливість взяти участь в судовому засіданні або надати суду докази з причин, що від нього не залежать.

В свою чергу, згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, постанови КМУ від 04.08.2000року. №1214 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій , які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами», з метою своєчасного реагування та виконання аварійно- рятувальних робіт при виникненні на об'єктах нафтогазового комплексу надзвичайних ситуацій, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єктів нафтогазового комплексу до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій, 30.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтехногазінвест» та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області укладено Договір № 605/624-юр на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів окремих територій (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, його предметом є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування Аварійно-рятувальною службою об'єкту Замовника.

Згідно п. 2.2 Договору, аварійно-рятувальне обслуговування включає в себе постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування та передбачає:

-забезпечення готовності органів управління Аварійно-рятувальної служби, її сил і засобів до дій за призначенням;

-виконання аварійно-рятувальних робіт;

-виконання профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання по договору, претензій стосовно виконання його умов з боку відповідача не надходило, про що свідчать акти виконання умов Договору, підписані та скріплені печатками сторін:

-за грудень 2015 року на суму 3157,69 грн.

-за січень 2016 року на суму 4443,46 грн.

-за лютий 2016 року на суму 3680,10 грн.

-за березень 2016 року на суму 3680,10 грн.

В свою чергу, відповідач у відповідності до п. 5.4 зазначеного Договору взяв на себе зобов'язання провести оплату за отримані послуги, але в порушення своїх договірних зобов'язань, оплату здійснив частково, у зв'язку з чим станом на 16.05.2016 року сума боргу склала 15261 грн. 27 коп.

Аварійно-рятувальний загін 26.02.2016 року за вих. № 40-663/45.03 звертався до ТОВ "Західтехногазінвест" з претензією, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач, заявив до стягнення за порушення умов договору, 101,53грн. -3% річних, 195,00грн. інфляційних втрат, та 3,39грн. пені.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 5, 6, 51 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014р. №11 керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України, безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Єдина державна система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Забезпечення фінансування єдиної державної системи цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

Згідно ст. 22 Кодексу цивільного захисту України сили цивільного захисту України складаються з оперативно-рятувальної служби, аварійно-рятувальної служби, формувань цивільного захисту, спеціалізованих служб цивільного захисту, пожежно-рятувальних підрозділів (частин), добровільних формувань цивільного захисту

Статтею 23 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на аварійно-рятувальні служби серед інших завдань покладається аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб'єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору №605/624-юр на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій.

За своєю правовою природою цей договір є договором про надання послуг. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по обслуговуванню об'єкта, що підтверджується актами за грудень 2015 року на суму 3157,69 грн. за січень 2016 року на суму 4443,46 грн. , за лютий 2016 року на суму 3680,10 грн., за березень 2016 року на суму 3680,10 грн. наявними в матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих другим позивачем послуг на умовах вищевказаного договору.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 14961,35грн. які підлягають стягненню з відповідача.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав грошові зобов'язання за договором № 605/624-юр щодо оплати у визначений за правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк наданих йому позивачем послуг і тим самим порушивши права відповідача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

Відтак, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань шляхом стягнення з відповідача передбачених п.6.3. договору №605/624-юр та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем відповідачу пені та дійшов висновку що наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично вірним. Отже до стягнення з відповідача належить 3,39грн пені.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем відповідачу 3% та інфляційних втрат дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним. Отже до стягнення належить 101,53грн. -3%річних та 195,00грн. витрат від інфляції.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14961,35грн. основного боргу, 101,53грн. -3% річних, 195,00грн. витрат від інфляції, 3,39грн. пені.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 207, 208, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 611, 612, 625, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул.М.Бірюзова, 53,м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" вул. Ш.Руставелі, 1, м. Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в сумі 15 261,27 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" вул. Ш.Руставелі, 1,м. Івано-Франківськ (код 39441303) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул.М.Бірюзова, 53,м. Полтава ( код 08804689) - 14961,35грн. ( чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 35коп.) основного боргу, 101,53грн. ( сто одна грн. 53коп.) -3% річних, 195,00грн. ( сто дев'яносто п'ять грн.00коп.) витрат від інфляції, 3,39грн. пені ( три грн. 39коп.) та 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.16

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.