Постанова № 58785499, 05.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 876/6382/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі за позовом малого приватного підприємства кафе "Волошка" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2013 року за №997, -

ВСТАНОВИЛА :

Мале приватне підприємство "Волошка" 08.01.2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування постанови від 05.12.2013 року за № 997 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 25.11.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за результатами позапланової перевірки будівництва магазину з офісними приміщеннями та житловою квартирою за адресою: проспект Відродження, 17 "а" в м. Коломия Івано-Франківської області, які належать малому приватному підприємству "Волошка" складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності у зв'язку з виявленим фактом відхилення від проекту - при проведенні будівельних робіт піднято висоту дахових приміщень на шість рядів цегли, чим порушено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва ". На підставі вказаного протоколу 05.12.2013 року відповідачем винесена постанова за №997, згідно якої МПП "Волошка" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності " та накладено штраф у розмірі 51615,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ", оскільки підприємством при виконанні будівельних робіт не порушувалися державні будівельні норми. При цьому, висота дахових приміщень була піднята на шість рядів цегли через те, що при проектуванні будівлі архітекторами допущена помилка щодо висоти горища, внаслідок чого, у разі дотримання показників проекту, не було б можливості обробити дерев'яні конструкції горища вогнезахисним розчином, проводити профілактичний огляд та, за необхідності, ремонт покрівлі. Крім того, в оскаржуваній постанові Інспекцією не зазначено в чому саме полягає порушення відповідних Державних будівельних норм.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги в своїй апеляційній скарзі обґрунтовує тим, що Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності приписів та вимог інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 Порядку). За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки (п.8,16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Вищенаведене вказує на ту обставину, що посилання суду на З У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є неправомірним, адже відповідно до ст.2 вищевказаного нормативно-правового акта сфера дії цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Вважаємо, посилання позивача «...відповідно до п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про основи містобудування» передбачено, що особи вважаються винними у виконанні будівельних робіт без дозволу або з відхиленням від нього, чого в дійсності не було...» таким, що не відповідає дійсності, адже позивач цитує вищевказану норму закону вибірково та як наслідок вводить суд в оману. Відповідно до п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про основи містобудування» виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, про відхилення від проекту свідчать і посилання самого позивача «...в дійсності, коли робітники проводили будівельні роботи між четвертим поверхом та куполом, то взяли до уваги ту висоту, яка була між третім та четвертим поверхами, а тому і збільшили висоту на 6 (шість) рядів цегли.

Слід зазначити, що в ході проведення позапланової перевірки на підставі Депутатського звернення від 07.11.2013 №58, головним державним інспектором встановлено відхилення від проекту (при проведенні будівництва піднято висоту дахових приміщень на 6 (шість) рядів цегли, крім того мало місце встановлення трьох вікон, які не передбачені проектом. Більше того, дана обставина відображена в журналі авторського нагляду за будівництвом автором проекту - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.11.2013 зобов'язано усунути виявлені порушення у термін до 25.01.2014.

Звертаємо увагу суду апеляційної інстанції, що на виконання вимог припису позивач звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області із заявою про усунення виявлених порушень, згідно якої збільшено не тільки висоту дахових приміщень, але й площу забудови (копія додається).

Окрім того, позивача постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2013 притягнено до відповідальності у вигляді накладення штрафу, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано- Франківській області критично ставиться до посилання на ДБН в.2.6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд», оскільки жодного посилання із вказаного ДБН, окрім його назви у постанові не міститься. Більше того, Наказом Держбуду України від 21.10.2004 року № 195 внесено зміни до нього (набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р.).

Що стосується пояснень, які надавались так званим експертом (спеціалістом) слід зазначити: експерт будівельний - це особа, яка отримала повну вищу освіту у галузі знань "Будівництво та архітектура", освітньо-кваліфікаційний рівень магістр, спеціаліст. Стаж роботи у сфері містобудування: для магістра - не менше 3 років, спеціаліста - не менше 5 років. Пояснення, які надавались ОСОБА_3 не можуть братись до уваги, оскільки він не є спеціалістом у даній галузі та не здобув освіт в галузі будівництва. Порушення виявлені під час перевірки, описані в ДБН А.3.1-5- 2009 Організація будівельного виробництва, відповідно до п.9.12 державний контроль якості будівельно-монтажних робіт здійснюють інспекції державного - архітектурно-будівельного контролю згідно з «Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль» та «Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, мм. Києві та Севастополі»

Перевірці підлягають: наявність документів дозвільного характеру на виконання робіт;

відповідність виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів а конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; веденням журналів робіт, паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів тощо. Отже, відповідно до вищевказаного ДБН А.3.1-5-2009 перевірено відповідність виконання будівельних робіт затвердженій проектній документації, адже ДБН в принципі не визначає склад порушення, як наслідок вказано на п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про основи містобудування».

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у разі, коли позивачем не було б піднято висоту дахових приміщень, ним не були б дотримані вимоги пункту 3.26 ДБН В.2.6-14-97 щодо обов'язкової обробки дерев'яних крокв і лат горищних покриттів вогнетривким розчином.

Необхідність дотримання зазначених вище вимог ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", внаслідок чого було піднято висоту дахових приміщень на шість рядів цегли підтвердили допитані в судовому засіданні в якості спеціалістів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мають вищу будівельно-технічну освіту за кваліфікацією у сфері створення об'єктів архітектури та значний досвід роботи у цій галузі.

Так, вказані спеціалісти, кожен окремо, пояснили суду, що позивачем правомірно піднято дахове при імення на шість рядів цегли, оскільки, тільки таким шляхом можна було усунути помилку, допущену проектантами. У тому разі, якби дахові приміщення не були підняті, це суперечило б ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд ", так як мур-лат лягала на стіну таким чином, що до неї не було доступу для обробки вогнетривким розчином, здійснення профілактичного огляду та, за необхідності, ремонту. Тому, суд вважає показання спеціалістів достовірними, правдивими і обґрунтованими та приймає їх до уваги.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

На підставі звернення депутата Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_5 від 07.11.2013 року за вих. № 58 Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області проведена позапланова перевірка будівництва магазину з офісними приміщеннями та житловою квартирою за адресою: проспект Відродження, 17 "а" в м. Коломия Івано-Франківської області, які належать МПП "Волошка". Перевіркою встановлені порушення забудовником ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва ", а саме: виявлено факт відхилення від скоригованого проекту - піднято висоту дахових приміщень на шість рядів цегли .

У зв'язку з вказаним, 25.11.2013 року відповідачем на адресу позивача внесений припис, згідно якого останнього зобов'язано до 25.01.2014 року усунути зазначені вище порушення Державних будівельних норм шляхом коригування проектної документації .

Крім того, 25.11.2013 року за результатами перевірки Інспекцією складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому зазначено наступне: відхилення від проекту - піднято висоту дахових приміщень на шість рядів цегли, чим порушено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва". 05.12.2013 року заступником начальника Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області винесена постанова за №997 у пункті 8 якої вказано: будівництво магазину з офісними приміщеннями та житловою квартирою на проспекті Відродження, 17 "а" в м. Коломия Івано-Франківської області проводиться з порушенням вимог законодавства, а саме - відхилення від проекту (при проведенні будівництва піднято висоту дахових приміщень на 6 (шість) рядів цегли), чим порушено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва ", пункт 3 частини 1 статті 25 Закону України "Про основи містобудування". Вказаною постановою МПП "Волошка" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 51615,00 грн.

Закон України "Про основи містобудування " від 16.11.1992 року за №2780-XII (надалі - Закон №2780-XII) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Відповідно до статті 5 Закону №2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Частиною 1 статті 25 Закону №2780-XII встановлено, що особи, винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів; прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом.

Державні будівельні норми А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва " встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів (підприємств, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності.

Згідно вказаних ДБН будівництво об'єкта повинно здійснюватися на основі попередньо розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації. Ця документація є невід'ємною складовою частиною документації на будівництво, поряд з проектно-кошторисною документацією та робочими кресленнями. До її складу входить проект організації будівництва і проект виконання робіт. Склад і зміст проектно-технічної документації, необхідної для здійснення робіт на об'єкті, встановлюються у контракті на його будівництво в залежності від виду будівництва, складності об'єкта, форм взаємодії учасників будівництва тощо, на основі положень розділу 3.

Відповідно до пункту 1.11 ДБН будівництво об'єктів повинно вестись з дотриманням будівельних норм, правил і стандартів, а складних і унікальних об'єктів - з дотриманням, крім того, особливих вказівок та технічних умов проекту.

Згідно пункту 3.2 ДБН будівельно-монтажні роботи повинні здійснюватись у відповідності з затвердженими проектами організації будівництва і проектами виконання робіт. Відхилення від рішень цих проектів повинні бути погоджені з організаціями, що розробили і затвердили ці проекти, а також з органами державного пожежного нагляду - у питаннях, що належать до їх компетенції.

Проекти організації будівництва і проекти виконання робіт повинні передбачати забезпечення міцності і стійкості споруджуваних і існуючих будівель, споруд і конструкцій в процесі будівництва, а також їх пожежну безпеку. При будівництві в складних умовах (природно-кліматичних, геологічних, техногенних тощо), а також при зведенні унікальних будівель і споруд для цього повинні передбачатись спеціальні заходи. У складі проектів виконання робіт на будівництво унікальних об'єктів зі складними технічними рішеннями повинні розроблятися програми необхідних досліджень, випробувань та режимних спостережень, включаючи методи технічного контролю, організацію станцій, полігонів, вимірювальних постів та інші роботи, що забезпечують надійність проведення будівельно-монтажних робіт і подальшої експлуатації споруд (пункт 3.3 ДБН).

Колегія суддів вважає, що позивачем при виконанні будівельних робіт допущено відхилення від скоригованого проекту - піднято висоту дахових приміщень на шість рядів цегли у зв'язку з невідповідністю проекту дахових приміщень ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд". Зокрема, пунктів 3.25, 3.3 вказаних ДБН.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі-Порядок), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Відповідно до пп.1, 2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності приписів та вимог інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 Порядку). За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки (п.8,16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Вищенаведене вказує на ту обставину, що посилання суду на ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є неправомірним, адже відповідно до ст.2 вищевказаного нормативно-правового акта сфера дії цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Посилання позивача «...відповідно до п. 3 ч. 1 ст.25 ЗУ «Про основи містобудування» передбачено, що особи вважаються винними у виконанні будівельних робіт без дозволу або з відхиленням від нього, чого в дійсності не було...» таким, що не відповідає дійсності, адже позивач цитує вищевказану норму закону вибірково.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування» виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, про відхилення від проекту свідчать і посилання самого позивача «...в дійсності, коли робітники проводили будівельні роботи між четвертим поверхом та куполом, то взяли до уваги ту висоту, яка була між третім та четвертим поверхами, а тому і збільшили висоту на 6 (шість) рядів цегли.

Слід зазначити, що в ході проведення позапланової перевірки на підставі Депутатського звернення від 07.11.2013 №58, головним державним інспектором встановлено відхилення від проекту (при проведенні будівництва піднято висоту дахових приміщень на 6 (шість) рядів цегли, крім того мало місце встановлення трьох вікон, які не передбачені проектом. Більше того, дана обставина відображена в журналі авторського нагляду за будівництвом автором проекту - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.11.2013 зобов'язано усунути виявлені порушення у термін до 25.01.2014.

На виконання вимог припису позивач звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області із заявою про усунення виявлених порушень, згідно якої збільшено не тільки висоту дахових приміщень, але й площу забудови (копія додається).

Окрім того, позивача постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2013 притягнено до відповідальності у вигляді накладення штрафу, передбаченого п. 8 ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Колегія суддів критично ставиться до посилання на ДБН в.2.6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд», оскільки жодного посилання із вказаного ДБН, окрім його назви у постанові не міститься. Більше того, Наказом Держбуду України від 21.10.2004 року № 195 внесено зміни до нього (набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р.).

Порушення виявлені під час перевірки, описані в ДБН А.3.1-5- 2009 Організація будівельного виробництва, відповідно до п.9.12 державний контроль якості будівельно-монтажних робіт здійснюють інспекції державного-архітектурно-будівельного контролю згідно з «Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль» та «Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, мм. Києві та Севастополі» перевірці підлягають:

наявність документів дозвільного характеру на виконання робіт;

відповідність виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів а конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням;

веденням журналів робіт, паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів тощо.

Отже, відповідно до вищевказаного ДБН А.3.1-5-2009 перевірено відповідність виконання будівельних робіт затвердженій проектній документації, адже ДБН в принципі не визначає склад порушення, як наслідок вказано на п. 3 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування».

Колегія суддів звертає увагу на ряд посилань позивача, щодо вчиненого ним правопорушення на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), що є не припустимим. Адже, відповідно до КУпАП суб'єктами адміністративної відповідальності є лише фізичні особи, юридичні особи та фізичні особи-підприємці за правопорушення у сфері містобудівної діяльності неналежне виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державним стандартами і правилами головний державний інспектор не міг керуватись КУпАП, а тому посилання на будь-які статі вищевказаного нормативно- правового акта є беззмістовними.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги , та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року у справі № 809/2/14 - скасувати та прийняти нову, якою в позові малого приватного підприємства кафе "Волошка" - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар