Ухвала суду № 58785467, 05.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 876/3155/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2015 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.05.2013 року №30/17-2/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок в розмірі 15 382,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 12 306,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3076,50 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач протягом І кварталу 2012 року одержала дохід, отриманий від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (тобто дохід від надання послуг по пранню білизни не платникам єдиного податку та/або населенню, а юридичній особі), тобто позивач порушила вимоги п. 291.4 ст. 291 ПК України.

Отже, документальною перевіркою правомірно донараховано єдиний податок в сумі 12306,00 грн. (82040,00 грн. *15%) у відповідності до вимог п. 293.4 ст. 293 ПК України.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що у відповідності до вимог пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України позивач з 01.04.2012р. повинна була перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (тобто перейти на 3-тю групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування) та повернути Ужгородській ОДПІ Свідоцтво єдиного податку на 2012 рік серії НОМЕР_2 з 01.06.2012р. на 2 групі за ставкою податку 20% від розміру мінімальної робітної плати. Зважаючи на те, що від ФОП ОСОБА_1 до Ужгородської ОДПІ не надходила заява про перехід на 3-тю групу єдиного податку з 01.04.2012р., остання за наслідками проведеної документальної перевірки була переведена на загальну систему оподаткування саме з 01.04.2012р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із порушенням норм матеріального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у відповідності з ч.5 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених ним Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Апелянт стверджує, що Глава 1 розділу ХІV Податкового Кодексу України надрала чинності (була введена в дію) з 1 січня 2012 року, відповідно і всі правові норми вказаної глави які позивач нібито порушила були введені у дію у першому податковому періоді її господарської діяльності тобто з 1 січня 2012 року.

Вказує на те, що згідно виданого їй Свідоцтва серії Б № 089349 у частині 4 встановлено дату (період) переходу нею на спрощену систему оподаткування платника єдиного податку другої групи 1 січня 2012 року. Оскільки вказані положення Податкового кодексу України вводилися вдію у податковий період з 1 січня 2012 року то штрафні санкції за порушення вказаних положень щодо неї могли би бути застосовані тільки у тому випадку якщо б порушення були допущені у 2013 році.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 19.04.2013 року по 22.04.2013 року Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2012р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.04.2013 року №708/17-2/НОМЕР_1, згідно висновків якого перевіркою, серед іншого, встановлено порушення вимог п.291.4 ст.291 та п.293.4 ст.293 ПК України, внаслідок чого документальною перевіркою донараховано єдиний податок в сумі 12306,00 грн. за 2012 рік, а також порушення пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України.

Як вбачається з акта перевірки, у договорах та рахунках-фактурах у графі «Виконавець» зазначалось «ФОП ОСОБА_1 або «Приватний підприємець ОСОБА_1.» та останньою особисто зазначався рахунок, на який мали бути перераховані кошти, а саме - №2909323 (договір №0588278300) на картку - особовий рахунок № 4238430000740774, у Райффайзен Банк Аваль.

На підставі акта перевірки Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №30/17-2/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок в розмірі 15 382,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 12 306,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3076,50 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» № 4014-VІ від 04.11.2011р. було внесено зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, у розділ ХІV включено главу 1 такого змісту: «Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності», яка набрала чинності з 1 січня 2012 року.

В силу п.291.1 ст.291 ПК України у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Прикінцевими та перехідними положеннями ПК України встановлено, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Згідно вимог п.291.4 ст.291 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) «суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. ...».

Встановлено, що в порушення зазначеної норми ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2012 року надавала послуги по пранню білизни Відділу охорони здоров'я Іршавської РДА, тобто надавала послуги не платникам єдиного податку та/або населенню, а юридичній особі, а саме: Відділу охорони здоров'я Іршавської РДА.

За надання вказаних послуг Відділ охорони здоров'я Іршавської районної державної адміністрації перерахував фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у 2012 році 92 680,00 грн. (в т.ч. 82 040,00 грн. за І квартал 2012 року).

Підпунктом 4 п. 293.4 ст. 293 ПК України визначено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої-третьої групи (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків: до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом І кварталу 2012 року одержала дохід, отриманий від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (тобто дохід від надання послуг по пранню білизни не платникам єдиного податку та/або населенню, а юридичній особі), тобто позивач порушила вимоги п. 291.4 ст. 291 ПК України. Отже, документальною перевіркою правомірно донараховано єдиний податок в сумі 12 306,00 грн. (82040,00 грн. *15%) у відповідності до вимог п.293.4 ст.293 ПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Таким чином, у відповідності до вимог пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.04.2012р. повинна була перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (тобто перейти на 3-тю групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування) та повернути Ужгородській ОДПІ Свідоцтво єдиного податку на 2012 рік серії НОМЕР_2 з 01.06.2012 р. на 2-ій групі за ставкою податку 20% від розміру мінімальної робітної плати.

Враховуючи, що від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської ОДПІ не надходила заява про перехід на 3-тю групу єдиного податку з 01.04.2012р., остання за наслідками проведеної документальної перевірки була переведена на загальну систему оподаткування саме з 01.04.2012 р.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012р. № 4834-VІ пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено абзацом другим, яким передбачено виключні випадки незастосування штрафних санкцій до платників податків єдиного податку за допущені у 2012 році порушення.

Зокрема, абз. 2 п. 7 підрозділом 10 розділом ХХ ПК України встановлено, що штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Тобто, нормами Податкового кодексу передбачено звільнення від відповідальності платників єдиного податку за вчинені у 2012 році такі порушення: порядку обчислення єдиного податку; правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку; повноти сплати сум єдиного податку.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області при винесенні податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 року №30/17-2/НОМЕР_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі №807/2411/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник