
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/2924/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. у справі №750/2924/16-а за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії
у с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовом до суду, у яком просив:
визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в редакції № 2377-ІV від 20.01.05р. у розмірі 90% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013 згідно довідки прокуратури Чернігівської області від 02.02.16р. № 18-32 про призначення позивачу пенсії станом на 01.12.15р. без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.12.15р.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013, виходячи з 90% заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, згідно статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. № 1789-ХІІ, з урахуванням довідки прокуратури Чернігівської області від 02.02.16р. № 18-32, починаючи з 01.02.16р. та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою у частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд змінити у цій частині постанову шляхом виключення з її мотивувальної частини посилань на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в третьому абзаці резолютивної частини - шляхом зміни дати з якої підлягає перерахунок пенсії, а саме з 01.02.16р. на 01.01.16р.
Свої вимоги апелянт - 1 мотивує тим, що перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Такою обставиною є прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.15р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який регулює загальний порядок здійснення перерахунку пенсії за вислугою років, тоді як перерахунок пенсії за вислугою років працівникам прокуратури регулює Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. № 1789-XII.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 01.04.15р. №213 - з 01.06.15р., пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються, а також те, що з 01 червня 2015 року норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення втратили чинність. Окрім того, апелянт-2 звернув увагу на те, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.15р. №911-VII, тимчасово у період з 01.01.16р. по 31.12.16р. максимальний розмір пенсії призначеної, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати 10 740 грн.
Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, тоді як апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.12.05р. перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. № 1789-ХІІ. Пенсія була обчислена в розмірі 90% заробітної плати, з якої було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
05.02.16р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». До заяви позивачем було додано довідку прокуратури Чернігівської області про заробітну плату прокурора м. Чернігова від 02.02.16р. № 18-32.
Листом № 3182/03 від 12.02.16р. пенсійним органом у перерахунку позивачу пенсії було відмовлено з покликанням на п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 01.04.15р. №213. Порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Визначаючи період, з якого підлягає позивачу перерахунок пенсії, суд першої інстанції застосував ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, проте вважає, що постанова підлягає зміні у певній частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. № 1789-XII (у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії; надалі Закон №1789-XII) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 2 статті 50-1 Закону №1789-XII розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
У відповідності до ч. 13 ст. 50-1 Закону №1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частина 17 статті 50-1 Закону №1789-XII передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що норми, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року, № 5-рп/2002у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи з викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), які відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України
Відтак, при вирішенні питання про дію відповідних законів у часі обов'язковому урахуванню підлягають положення ст. 22 Конституції України, які передбачають недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» позивачу був гарантований перерахунок її розміру у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Зміни до законодавства, які передбачають звуження обсягу чи скасування зазначеної гарантії підлягають застосуванню виключно до осіб, які набули права на пенсію після набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами.
Отже, враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що положення п.5 Прикінцевих положень закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така позиція відповідає правовій позиції ВАСУ, викладеній в ухвалі від 07.09.15р. у справі №К/800/40196/15.
Зазначеним спростовуються доводи апелянта-відповідача у цій частині.
Щодо доводів апелянта-2 про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.15р. №911-VII тимчасово у період з 01.01.16р. по 31.12.16р. встановлено граничний розмір пенсії, колегія суддів виходить з наступного.
Загальне поняття пенсії визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Отже, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
У даному випадку, позов задоволено без кінцевої дати, зміна правового регулювання у майбутньому є підставою для зміни розміру такої пенсії. До того ж, відповідачем не доведено, що пенсія позивача, з урахуванням проведеного перерахунку, перевищує гранично допустимий розмір пенсії встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.15р. №911-VII.
Отже, у цій частині висновок суду першої інстанції не суперечить Закону України від 24.12.15р. №911-VII , який набрав чинності з 01.01.16р., а тому доводи апелянта - відповідача у цій частині також необґрунтовані.
Разом з тим, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 18 статті 50-1 Закону №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
З огляду на викладене, такий перерахунок в силу наведеної норми має бути здійснений з 01.01.2016р., відтак постанова суду першої інстанції в частині періоду, за який необхідно здійснити перерахунок пенсії підлягає зміні.
З зазначеного вище також випливає помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регулює порядок здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки саме Закон №1789-XII визначає правовий механізм перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції сплату судового збору на подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції підлягає стягненню з апелянта у розмірі 606,32 грн.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. у справі №750/2924/16-а - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. у справі №750/2924/16-а - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. у справі №750/2924/16-а - змінити шляхом виключення з її мотивувальної частини положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та шляхом зміни періоду, з якого має бути здійснений перерахунок, а саме - з 01.01.2016 року.
У іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.06.16р. у справі №750/2924/16-а - залишити без змін.
Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (адреса: 14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, 139; код ЄДРПОУ 40378209) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 58785305, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 750/2924/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: