КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/21747/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 червня 2016 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Генчмазлумо І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Багалік Сергія Сергійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И Л А
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Багалік Сергія Сергійовича (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) шляхом накладення штрафу в розмірі 425,00 грн.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 27 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, щ з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, що 14 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України за проїзд на червоний сигнал світлофора, тобто порушення п. 8.7.3 ПДР України.
Внаслідок чого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 425,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернувсь до суду з даним позовом, посилаючись на ту обставину, що ним не було скоєно адміністративного правопорушення
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2015 року, оскільки постанова винесена уповноваженої особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач посилається, як на підставу для визнання протиправною та скасування зазначеної постанови на відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки визначене у ній перехрестя на червоний сигнал світлофора він не перетинав, а також на порушення відповідачем порядку винесення постанови.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Багалік С.С. 14 листопада 2015 року відносно ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України за проїзд на червоний сигнал світлофора, тобто порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Згідно наданими документами, постанова була винесена на підставі власного переконання без прийняття до уваги пояснень двох свідків, які знаходились в машині відповідача.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не було.
Разом з тим, постанова не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, оскільки не містить доказової бази вчинення правопорушення; також відсутнє мотивування чому не було враховано показання двох свідків, які знаходились в автомобілі ОСОБА_2 та які вказують, що ОСОБА_2 не вчиняв порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відповідач пояснив, що пояснення двох свідків ним не були враховані при винесенні постанови, оскільки, на його думку, ці пояснення помилкові, разом з тим, відповідачем не було допитано інших свідків та не було долучено до постанови пояснення інших осіб, які б могли підтвердити ту обставину, що ОСОБА_2 порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Також, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови фото-фіксації порушення позивачем правил дорожнього руху.
Так, відповідач посилається на ту обставину, що доказом вини ОСОБА_2 є оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, колегія суддів не приймає до уваги дане посилання, оскільки зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Також, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на пояснення ОСОБА_4, яка підтвердила вказані у постанові у справі про адміністративне правопорушення обставини щодо порушення позивачем п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, так як пояснення даної особи не були долучені до оскаржуваної постанови та не враховувались відповідачем при винесенні постанови.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, яка була чинною на час винесення оскаржуваної постанови відповідачем, в постанові про накладення адміністративного стягнення міститься роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, оскаржувана постанова, яка винесена відповідачем відносно ОСОБА_2 була складена на старому бланку, де відсутнє роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Доказів, що позивачу було роз'яснено його права та обов'язки відповідачем також не надано.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 27 січня 2016 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Багалік Сергія Сергійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві 1 батальону 10 роти, лейтенанта поліції Багалік Сергія Сергійовича серії ПС2 №603316 від 14 листопада 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. згідно квитанції № ПН4342 від 23 листопада 2015 року, отримувач платежу - управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва, код отримувача - 38021179, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2016 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.
Судове рішення № 58785125, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/21747/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: