Постанова № 58785109, 06.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Потапенко Р.Р.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року справа №420/225/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Васильєвої І.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 квітня 2016 року у справі № 420/225/16-а за позовом ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області про визнання неправомірним відмову відповідача в реєстрації транспортного засобу; зобов'язання центру здійснити реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ модель 211040 тип легковий седан, рік випуску 2010, номер шасі № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 3).

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 08 лютого 2016 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 19).

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області щодо відмови у перереєстрації транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ, модель 211040, тип легковий седан, рік виску 2010, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Зобов'язано відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ, модель 211040, тип легковий седан, рік виску 2010, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на нового власника ОСОБА_2 (а.с. 39-41).

Не погодившись з судовим рішенням, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Луганській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 квітня 2016 року у справі № 420/225/16-а та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом, при прийнятті спірного рішення, проігноровані положення ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства та розглянуто справу, в якій жодна сторона не є суб'єктом владних повноважень.

Крім того, апелянтом зазначено, що відповідно до вимог п. 41 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.

При зверненні позивача до Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області встановлено, що в Єдиному державному реєстрі МВС станом на 19 січня 2016 року вказаний у позові автомобіль, зареєстрований за громадянином ОСОБА_3 знаходиться під арештом, відчуження заборонено на підставі постанов Відділу державної виконавчої служби м. Краматорська Донецького міського управління юстиції, відтак відповідачем правомірно відмовлено позивачу у перереєстрації автотранспортного засобу.

При цьому, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.5.1 Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року не передбачено обов'язкової індивідуалізації транспортного засобу в постановах державних виконавців про арешт рухомого майна боржника (а.с. 42-45).

Сторони та третя особа у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представником апелянта в апеляційній скарзі заявлено клопотання про її розгляд за відсутності представника апелянта (а.с. 45).

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача,перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11 січня 2016 року між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_5, який діяв від імені власників ОСОБА_3 та ОСОБА_7, укладено Договір купівлі-продажу автомобіля , згідно умов якого позивач за плату 80000,00 грн. придбала автомобіль марки ВАЗ модель 211040 тип легковий седан, рік виску 2010, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, посвідчено державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Луганської області та зареєстровано в реєстрі за № 17 .

Зазначений транспортний засіб належить продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ВРЕР м. Краматорська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 16.11.2010 року(а.с. 7).

Станом на день вчинення правочину інформація щодо обтяжень рухомого майна відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутня, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 48750620 (а.с. 8).

19 січня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області з заявою №83909649 про проведення перереєстрації на нового власника транспортного засобу - легковий автомобіль марки ВАЗ, модель 211040, тип легковий седан, рік виску 2010, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

За результатом опрацювання документів заявника 19 січня 2016 року позивачу відмовлено у перереєстрації вищевказаного транспортного засобу на підставі п.п. 15, 41 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, у зв'язку із перебуванням автомобіля під арештом та/або забороною на відчуження, накладеним постановами відділу державної виконавчої служби Краматорського Міського управління юстиції від 25 листопада 2014 року № 45276808, та від 26 березня 2015 року № 47014126 (а.с. 9).

Спірним питанням у справі є правомірність відмови відповідача у перереєстрації автотранспортного засобу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановами державного виконавця про накладення арешту на рухоме майно та заборону їх відчуження не було накладено арешту на будь-який індивідуально визначений транспортний засіб у межах виконавчих проваджень, як цього вимагає порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, а у Державному реєстрі обмежень рухомого майна відсутні такі відомості.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-12 власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків врегульована Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок № 1388).

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС. Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.

Сервісні центри МВС ведуть облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, забезпечують їх номерними знаками для разових поїздок, бланками актів приймання-передачі транспортних засобів установленого зразка із сплатою вартості зазначених номерних знаків і бланків, розробляють порядок видачі таких бланків, обліку та контролю за їх використанням, надають відповідним військовим комісаріатам за їх запитами відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів (за винятком легкових автомобілів, причепів до них, мотоциклів, мотоколясок та мопедів).

Відповідно до п.6 Порядку № 1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.

Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально.

Згідно вимог п.8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу транспортних засобів, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності позивача на автомобіль марки ВАЗ, модель 211040, тип легковий седан, рік виску 2010, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, підтверджено договором купівлі-продажу автомобіля від 11 січня 2016 року, при цьому у договорі купівлі-продажу не зазначено на кого із співвласників зареєстрований спірний автомобіль.

Згідно п. 33 Порядку № 1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, у разі зміни їх власників.

На підставі п.15 Порядку під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду та дослідженню з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України. Огляд проводиться уповноваженими працівниками підрозділів Державтоінспекції за місцем реєстрації транспортних засобів, а дослідження - фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, що мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до Реєстру атестованих судових експертів. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, уповноважений працівник підрозділу Державтоінспекції робить відповідну відмітку або складає акт технічного огляду. До зазначених документів додається відповідний висновок фахівця.

Відповідно до п.33 Порядку, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться..

Однак, відповідно до п. 41 Порядку забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.

При відмові у перереєстрації спірного транспортного засобу на нового власника за договором купівлі-продажу,відповідач посилався на п. 41 Порядку № 1388, постанови Відділу державної виконавчої служби Краматорського Міського управління юстиції від 25 листопада 2014 року № 45276808 та від 26 березня 2015 року № 47014126.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2014 року державним виконавцемВідділу державної виконавчої служби Краматорського Міського управління юстиціїпри примусовому виконання виконавчого листа № 2/234/1150/2014, виданого 18 березня 2014 року Краматорським районним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 4 531,77 грн. прийнято постанову по ВП № 45276808про арешт, накладений на все рухоме майно боржника та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с. 26).

26 березня 2015 року державним виконавцемВідділу державної виконавчої служби Краматорського Міського управління юстиціїпри примусовому виконання виконавчого листа № 2/234/125/15, виданого 02 лютого 2015 року Краматорським районним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 12 425,31 грн. прийнято постанову по ВП № 47014126про арешт, накладений на все майно боржника та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с. 27).

Згідно договору купівлі- продажу придбаний позивачем автомобіль належав на праві сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_7, доля власності кожного з них не визначена, що унеможливлює суд апеляційної інстанції встановити на яку частину автомобіля існує обтяження у вигляді накладеного державним виконавцем арешту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що постановами державного виконавця не накладено арешту на будь-який індивідуально визначений транспортний засіб у межах виконавчих проваджень, відтак, відповідач правомірно відмовив позивачу у перереєстрації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб, який належав на праві сумісної власності на двох власників у одного з яких наявна заборона на відчуження та арешт на майно, не може бути перереєстрований без зняття відповідного арешту, як цього вимагає Порядок № 1388.

Крім того, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком апелянта, що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на положення ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 889 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ ,зокрема, Головний сервісний центр МВС як міжрегіональний територіальний орган з надання сервісних послуг МВС, а також Регіональний сервісний центр МВС в Луганській області.

Відповідно до Положення Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області, зареєстрованого наказом Міністерства внутрішніх справ 07 листопада 2015 року № 1412, Регіональний сервісний центр МВС в Луганській області є територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованим Головному сервісному центру МВС на правах юридичної особи публічного права, до складу якого входить територіальні сервісні центри МВС у межах області без права окремої юридичної особи, відтак, належним відповідачем по справі мав виступати не територіальний сервісний цент 4443 РСЦ МВС у Луганській області, а саме Регіональний сервісний центр МВС в Луганській області як юридична особа, що є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позов був розглянутий до неналежного відповідача .

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова в здійсненні перереєстрації автомобіля на позивача, прийнята на підставі та в порядку наданих відповідачу повноважень як структурному підрозділу органа державної виконавчої влади , тому вбачається наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області -задовольнити.

Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 квітня 2016 року у справі № 420/225/16-а- скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

І.А. Васильєва