Постанова № 58784707, 01.07.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/858/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року 09:40м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБожук Д.А. при секретаріГненній Ю.І. за участі:представника позивача - Шевчук Л.В., представника третьої особи - ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" (далі по тексту - позивач, ТОВ "КТП") звернулося в суд з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Відділу примусового виконання рішень (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - третя особа, ДПІ у м. Хмельницькому), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, в якому просить, з врахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову №49823558 від 20.04.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №49823558 від 20.04.2016 накладено арешт на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений комплекс придбаний ТОВ "КТП" на аукціоні. Наявність арешту не дозволяє позивачу зареєструвати за собою вказане майно та унеможливлює вільно володіти та користуватись придбаним нерухомим майном. Позивач посилається на те, що п.90.1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень. Оскільки ДПІ у м. Хмельницькому обтяження щодо вказаного майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 01.04.2015, а відповідачем - 20.04.2016, ДПІ у м. Хмельницькому має вищий пріоритет, ніж відповідач.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №822/1615/15, яка набрала законної сили, надано дозвіл на погашення податкового боргу товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а саме комплексу, загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказана постанова в силу ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) є обов'язковою до виконання на всій території України. На виконання зазначеної постанови проведено реалізацію зазначеного нерухомого майна. Всупереч вказаного, відповідачем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження згідно постанови від 20.04.2016. Вказав, що предметом оскарження є постанова відповідача, а не зняття арешту з майна чи визнання права власності на це майно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДПІ у м. Хмельницькому, у судовому засіданні та в поданих письмових поясненнях позов підтримала та підтвердила обставини на які позивач посилається у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що реалізація комплексу загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведена відповідно до вимог ПК України та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки вважає, що арешт на майно накладений відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7, залучена до участі у справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2016, у судове засідання не з'явилась та повноважного представника не направила, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. У поданих письмових запереченнях, ОСОБА_7, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Звернув увагу на те, що податкова застава на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована 01.04.2015. Разом з тим ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03.12.2012 у справі №2218/24502/2012 накладено арешт на все нерухоме майно, що належало ТДВ "Електромонтаж-466", в тому числі й на зазначений комплекс. Зазначив, що згідно ч.7 ст.3 Закону України "Про іпотеку", пріоритет обтяження визначається в порядку черговості реєстрації обтяжень.

29.06.2016 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_8. Позовні вимоги не визнає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, залучена до участі в справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2016, у судовому засіданні та в поданих письмових запереченнях просила відмовити в задоволенні позовних вимог. ОСОБА_5 зазначив, що до даних правовідносин не можна застосовувати принцип пріоритету податкової застави, а слід застосувати принцип черговості погашення заборгованості.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6, залучена до участі в справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2016, у судове засідання не з'явилася та повноважного представника не направила, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Враховуючи думку представника позивача, представника третьої особи - ДПІ у м. Хмельницькому, ОСОБА_5, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, та третіх осіб - ОСОБА_8 та ОСОБА_6, оскільки їх явка не визнавалась судом обов'язковою.

Заслухавши представника позивача, представника третьої особи - ДПІ у м. Хмельницькому та ОСОБА_5, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що згідно акту опису майна №5 від 30.03.2015, належний товариству з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466" комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 описаний у податкову заставу. Дана податкова застава, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 35744630 від 01.04.2015, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2015.

У подальшому, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №822/1615/15 надано дозвіл ДПІ у м. Хмельницькому на погашення податкового боргу товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466", код ЄДРПОУ 01417558 у сумі 104186 (сто чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 26 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На виконання зазначеної постанови суду майно, описане в податкову заставу, реалізоване на аукціоні.

Відповідно до договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі від 14.01.2016 №9098, укладеного між ДПІ у м. Хмельницькому та ТОВ "КТП", позивач набув майно, - комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало в податковій заставі.

Згідно п.8 договору від 14.01.2016 №9098, договір набуває чинності з моменту повної оплати за вказане майно та діє безстроково.

Листом товарної біржі "Подільська" від 15.04.2016 №1/1504/В підтверджено внесення позивачем коштів за придбане майно, які в подальшому перераховані на рахунок ДПІ у м. Хмельницькому.

04.04.2016 знято податкову заставу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21.04.2016 №29363624, позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права приватної власності на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, суд встановив, що на виконанні у відповідача перебувають виконавчі провадження №47094090 (номер за ЄДРВП), №49823558 (номер за ЄДРВП) та №49880281 (номер за ЄДРВП) щодо стягнення коштів з товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466". У межах виконавчого провадження №49823558 (номер за ЄДРВП) постановою від 20.04.2016 накладено арешт на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Вказана постанова винесена відповідачем на підставі звернення на примусове виконання виконавчого листа, виданого 12.01.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, за результатами розгляду справи №686/13291/15.

Підставою звернення позивача до суду стало те, що наявність зазначених арештів не дозволяє TOB "КТП" зареєструвати в установленому законом порядку право власності на вказане майно.

У даному випадку суд зазначає, що відповідно до положень ст.1, ст.2, ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Закон №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є сукупністю дій, зокрема, державної виконавчої служби, що спрямовані на примусове виконання, зокрема, рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та наділений правом, зокрема, накладати арешт на майно боржника та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст.57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Отже, відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений законом накладено арешт на майно боржника - товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466" для забезпечення реального виконання рішення.

Разом з тим, п.п. 88.1, 88.2 ст.88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.89.8 ст.89 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи вбачається, що, як відповідачем, так і ДПІ у м. Хмельницькому накладено обтяження на нерухоме майно товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466".

Суд зазначає, що наявність первинного обтяження на нерухоме майно не позбавляє учасників приватних та публічних правовідносин можливості повторного застосування обтяження на це майно, а тому посилання позивача на наявний у нього пріоритет не є тією обставиною, яка виключає можливість застосування повторного обтяження на одне й те саме майно за іншим зобов'язанням.

Таким чином, фактично в даному спорі має місце конкуренція виконання - стягнення одного і того самого боргу здійснюється як ДПІ у м. Хмельницькому, так і відповідачем, при цьому кожна із сторін керується різними нормативними актами - ПК України та Законом №606-XIV, відповідно, які наділяють їх різними за своїм обсягом правами для виконання покладених на них обов'язків.

Так, ДПІ у м. Хмельницькому, отримавши дозвіл суду, за межами виконавчого провадження самостійно здійснює дії спрямовані на погашення податкового боргу, шляхом продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, як це передбачено п.95.1 ст.95 ПК України. В той же час, відповідач, в рамках виконавчого провадження, вчиняє виконавчі дії для виконання рішення суду про стягнення боргу на користь третіх осіб.

Системний аналіз Закону №606-XIV дозволяє дійти висновку про те, що виконання ДВС виконавчого документа характеризується певною системністю, послідовністю виконавчих дій, які врегульовані Законом №606-XIV, та який наділяє державного виконавця і сторін виконавчого провадження чітко визначеними правами, обов'язками та їх гарантіями.

Суд встановив, що ДПІ у м. Хмельницькому та відповідач у справі перебувають у однаковому правовому становищі стосовно майна боржника, яке придбане позивачем з аукціону.

ДПІ у м. Хмельницькому та ДВС є державними органами та наділені повноваженнями вживати передбачені законом заходи з метою виконання покладених на них функцій. Основним завданням у цьому випадку є реалізація майна боржника з метою виконання рішень судів. Кошти, отримані від реалізації майна боржника, повинні бути зараховані в державний бюджет в рахунок погашення податкового боргу або бути спрямованими на виконання інших, встановлених судом, зобов'язань божника.

І податковим органом, і органом ДВС в межах повноважень та незалежно один від одного прийняті рішення стосовно обтяження майна боржника. Вказані рішення відповідають вимогам закону та є чинними.

Відповідно до п.90.1 ст.90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

З огляду на зазначене, а також на те, що на час винесення оскаржуваного рішення, податкова застава була знята, суд не може застосовувати до даних правовідносин такий критерій, як першочерговість реєстрації публічного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно ч.1 ст.60 Закону №606-XIV, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 17 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 №3, із змінами та доповненнями, встановлено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Між тим, п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Виходячи з аналізу наявних документів, що містяться в матеріалах справи та норм чинного законодавства, вбачається, що позивач наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Тому, позивачем при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду обрано неправильний спосіб судового захисту.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69-71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2016 року

Суддя/підпис/Д.А. Божук"Згідно з оригіналом" Суддя Д.А. Божук