Ухвала суду № 58784360, 15.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2016 року 810/75/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Колесові Г.В.;

за участю

представника позивачки- Лобачевського А.В.,

розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду із даним позовом.

До початку розгляду справи по суті її представником було заявлено відвід судді Брагіній О.Є. з тих мотивів, що ухвала суду від 11.02.2016 р., якою позовна заява була повернута ОСОБА_1 скасована ухвалою КААС, у зв'язку з чим позивачкою зроблено висновок про допущення суддею відмови у доступу до правосуддя на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Дослідивши мотиви відводу, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з огляду на таке:

право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність судді має значення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції та встановлюється за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв він упередженість або безсторонність у даній справі лише в контексті вчинення юридично значимих дій для ухвалення необ'єктивного рішення.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v.), рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

За висновком ЄСПЛ у кожній окремій справі потрібно з?ясувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (приклад рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). При цьому, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що для суду не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставин, пов'язаних з прийняттям суддями рішень по цій чи інших справах, у т.ч. подібних.

Подана заява про відвід судді у даній справі є лише проявом незгоди позивачки з прийнятим раніше судом рішенням, що в розумінні ЄСПЛ не може слугувати підставою для відводу.

Крім того, суд зазначає, що ураховуючи практику безпідставного скасування суддями Київського апеляційного адміністративного суду законних рішень загального місцевого суду, позивачі у кожній другій справі мають можливість заявляти відводи суддям лише за наявності скасованого рішення, що не може відповідати європейським стандартам здійснення правосуддя.

Статтею 28 КАСУ визначено підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи, жодна із яких не може бути застосована у даному випадку.

Щодо твердження позивачки з приводу можливого обмеження її права на доступ до правосуддя, суд звертає увагу на таке: аналіз практики Європейського суду з прав людини дає можливість наступним чином охарактеризувати право на доступ до правосуддя. По-перше, будь-яка особа може звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, обмеження цього права, які можуть бути запроваджені державою, не повинні позбавляти особу взагалі права на захист, тобто в неї завжди має залишатися можливість скористатися альтернативними формами захисту. Крім того, такі обмеження повинні мати правомірну мету, а також необхідно зберігати пропорційне співвідношення між вжитим засобами та поставленою метою. По-друге, особа має не лише право порушити провадження у справі, але й право отримати «вирішення» спору судом, тобто розгляд справи повинен завжди закінчуватися судовим рішенням. По-третє, розмір судових витрат, які особа зобов'язана сплатити при зверненні до суду має бути розумним, тобто більш-менш співвідносним з правом, що захищається, а також мають існувати процесуальні інститути звільнення від сплати судових витрат, надання розстрочки чи відстрочки у їх сплаті. По-четверте, держава зобов'язана забезпечити надання особі, яка цього потребує, правової допомоги, в тому числі безкоштовно, якщо участь представника у справі є обов'язковою, або передбачити інші засоби забезпечення позивачу реального права на вирішення його спору в судовому порядку, наприклад, шляхом запровадження спрощених судових процедур.

Повернення позивачці неналежним чином оформленої позовної заяви не позбавило її права на повторне звернення до суду в порядку захисту порушених прав, свобод чи інтересів, і таке рішення судом не ухвалювалось. Отже, з урахуванням визначених Європейським судом ознак обмеження права на доступ до правосуддя, у справі за позовом ОСОБА_1 такі ознаки відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про відвід судді.

Керуючись статтями 27,160,165, КАСУ,

У Х В А Л И В:

Заяву про відвід судді Брагіній О.Є. залишити без задоволення.

.

Дана ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги.

Суддя Брагіна О.Є.