Постанова № 58784136, 22.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року 16 год. 30 хв. Справа № 808/9080/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист»

до: Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (далі ТОВ «ІПВК «Спецзахист» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2015 №0008911501, № НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що при проведенні камеральної перевірки відповідачем неправомірно враховані показники уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року від 08.06.2015, 10.06.2015 та 16.06.2015, про анулювання яких у звязку з помилковим поданням та як таких, що не відповідають даним бухгалтерського обліку, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» листами від 11.06.2015 повідомляла відповідача, позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати. Також позивач посилається на те, що пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафу лише щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобовязань та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати, у звязку з чим штраф не може застосовуватись до податкових зобовязань з податку на додану вартість.

При судовому розгляді справи здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника - Запорізьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області або відповідач)(т. 2 а.с. 4).

В ході судового розгляду позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 27.05.2015 в частині застосування штрафу у сумі 6891 грн. 04 коп., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.08.2015 в частині застосування штрафу у сумі 115415 грн. 52 коп. Відповідно до поданої заяви позивач не заперечує проти допущенних порушень щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, зокрема 02.03.2015 у сумі 4858 грн., 18.03.3015 у сумі 66912 грн., 29.04.2015 у сумі 12002 грн., 25.05.2015 у сумі 53972 грн., 31.07.2015 у сумі 50000 грн., та застосування у звязку з цим штрафу на загальну суму 32548 грн. 80 коп. (т. 2 а.с. 7-9).

Зазначена заява прийнята судом, розгляд справи продовжено за зміненими позовними вимогами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті правомірно, у звязку із встановленими обставинами щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобовязань.

Вислухавши пояснення представників осіб. які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань до бюджету ТОВ «ІПВК «Спецзахист», за результатами якої складено Акт перевірки від 10.08.2015 № 91/15-01/37778452, у висновках якого зазначено про порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до Акту перевірки, сума несвоєчасно сплачених податкових зобовязань з податку на додану вартість складає 833732 грн., загальна сума розрахованих штрафних санкції, які розраховані в залежності від кількості днів затримки до 30 та більше 30 календарних днів у розмірі 10 та відповідно 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, становить 154855 грн. 36 коп. (т. 1 а.с. 9).

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 № НОМЕР_2, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 118910 грн. 40 коп. ТОВ «ІПВК «Спецзахист» зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 11891 грн. 04 коп., а також податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 00089211501, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 714821 грн. 60 коп. ТОВ «ІПВК «Спецзахист» зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 142964 грн. 32 коп. (т. 1 а.с. 8-9).

Суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення прийняті правомірно, у звязку з чим позов про їх скасування не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ІПВК «Спецзахист» податкові зобовязання з податку на додану вартість:

-по податковій декларації за грудень 2014 року (реєстраційний номер НОМЕР_3 від 20.01.2015) по строку сплати 30.01.2015 сплачені (погашені) 16.02.2015 у розмірі 14938 грн. 40 коп. з затримкою 17 календарних днів, 02.03.2015 у розмірі 4858 грн. з затримкою 31 календарний день, 20.03.2015 у розмірі 66912 грн. з затримкою 49 календарних днів, 03.04.2015 у розмірі 232 грн. з затримкою 63 календарних дні, 29.04.2015 у розмірі 12002 грн. з затримкою 89 календарних днів, 25.05.2015 у розмірі 53972 грн. з затримкою 115 календарних днів, 08.06.2015 у розмірі 278354 грн. 60 коп. з затримкою 129 календарних днів;

-по уточнюючому розрахунку за грудень 2014 року (реєстраційний номер НОМЕР_4 від 30.01.2015) по строку сплати 30.01.2015 сплачені (погашені) 08.06.2015 у розмірі 171004 грн. з затримкою 129 календарних дів, 10.06.2015 у розмірі 1 грн. з затримкою на 131 календарний день, 16.06.2015 у розмірі 110394 грн. з затримкою 137 календарних днів;

-по податковій декларації за січень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_5 від 19.02.2015) по строку сплати 02.03.2015 сплачені (погашені) 16.06.2015 у розмірі 4858 грн. з затримкою 106 календарних днів;

-по уточнюючому розрахунку за березень 2013 року (реєстраційний номер НОМЕР_6 від 24.03.2015) по строку сплати 24.03.2015 сплачені (погашені) 16.06.2015 у розмірі 232 грн. з затримкою 84 календарні дні;

-по податковій декларації за березень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_7 від 20.04.2015) по строку сплати 30.04.2015 сплачені (погашені) 16.06.2015 у розмірі 12002 грн. з затримкою 47 календарних дні;

-по податковій декларації за квітень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_8 від 19.05.2015) по строку сплати 30.05.2015 сплачені (погашені) у розмірі 53972 грн. з затримкою 17 календарних дні;

-по податковій декларації за червень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_9 від 20.07.2015) по строку сплати 30.07.2015 сплачено (погашено) 31.07.2015 суму 50000 грн. із затримкою 1 календарний день.

Зазначені обставини підтверджуються відомостями про сплату податкових зобовязань, які відображені в інтегрованій картці ТОВ «ІПВК «Спецзахист» з податку на додану вартість, а також копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, якими самостійно визначені податкові зобовязання, та уточнюючими розрахунками (т. 1 а.с. 109-118, т. 2 а.с. 31-43).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобовязань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2014 за № 217/24994 (у редакції, чинній нас виникнення правовідносин між сторонами), нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобовязань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобовязання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ІПВК «Спецзахист» пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача засновано штрафи за затримку до 30 та більше 30 календарних днів у розмірі відповідно 10 та 20 відсотків від погашеної сум, прийняті правомірно, у звязку з чим позов про їх скасування не підлягає задоволенню.

Доводи позивача про неправомірне врахування відповідачем показників уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року від 08.06.2015, 10.06.2015 та 16.06.2015, про анулювання яких у звязку з помилковим поданням та як таких, що не відповідають даним бухгалтерського обліку, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» листами від 11.06.2015 повідомляла відповідача, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як встановлено судом, 11.06.2015 позивачем були подані до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області листи за № 11/06-1 та № 11/06-2 про анулювання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійних помилок за квітень 2015 року, реєстраційний номер 911676063 від 08.06.2015 та реєстраційний номер НОМЕР_10 від 10.06.2015 (т. 1 а.с. 26-27).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено відкликання або анулювання раніше поданих податкових декларацій або уточнюючих розрахунків.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неправомірне застосування штрафу на сплачені суми у розмірі 232 грн. та 14938 грн. 40 коп., які перераховані як 5% податкового зобовязання згідно з досягнутою процедурою податкового компромісу.

Відповідно до пункту 2 Підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Таким чином, штрафні санкції не застосовуються лише на суму, що становить 95 відсотків суми заниженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, які вважаються погашеними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи допущенні ТОВ «ІПВК «Спецзахист» порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, у звязку з чим позов про їх скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша