Постанова № 58780814, 22.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1885/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого судді Семерак І.О.

при секретарі Віраг Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона перебуває на обліку Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді і отримує пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», однак пенсію їй розраховано без врахування сум, вказаних у графі довідки «Інші виплати», а саме : матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати.

У звязку з цим, 12.02.2016 року вона звернулася до УПФ України в м.Ужгороді із заявою в якій просила зробити перерахунок її пенсії з врахуванням вищевказаних сум зазначених в графі «Інші виплати» відповідно до довідки №32/05-0 від 09.02.2016 року.

Однак, 17.02.2016 року листом №02/Є-40 їй відмовлено у здійсненні такого перерахунку посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації не являється складовою заробітної плати.

У звязку з цим, просить визнати неправомірними дії УПФ України в м.Ужгород щодо неврахування матеріальних допомог та сум індексації при визначенні розміру пенсії та зобовязати УПФ України в м.Ужгород здійснити перерахунок її пенсії з 12.02.2016 року із врахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до вищевказаної довідки від 09.02.2016 року.

Ухвалою суду від 26.05.2016 року замінено в даній справі первісного відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м.Ужгород на належного відповідача - Ужгородське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у звязку з реорганізацією шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області й управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та утворення Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.

В судове засідання позивач не зявилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, однак подала заяву про розгляд справи у їх відсутності. Також подала суду письмове заперечення на позов в якому у задоволенн позову просить відмовити, вважаючи такий безпідставним, посилаючись на п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.2015 року. також вважає, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді і отримує пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії було призначено на підставі довідки №545/07/21-303 від 21.03.2006 року.

Однак, як встановлено судом, пенсію позивачу розраховано без врахування сум «Інші виплати», а саме суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що згідно довідки ГУ ДФС у Закарпатській області №32/05-0 від 09.02.2016 року складає 9319,37 грн.

12.02.2016 року позивач звернулася до УПФ України в м.Ужгород із заявою в якій просила зробити перерахунок її пенсії з врахуванням вищевказаних сум зазначених в графі «Інші виплати».

Однак, як вбачається з листа №02/Є від 17.02.2016 року, УПФ України в м.Ужгород відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на ст.33 ЗУ «Про державну службу» та п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.2015 року, у звязку з відсутністю підстав.

В той же час, відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Ст.2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч.2 ст.33 ЗУ «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави суду зробити висновок, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі ст.41 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи наведене, зокрема те, що з нарахованих позивачу сум матеріальної допомоги та індексації були сплачені ним відповідні внески до пенсійного фонду, тому суд вважає неправомірними дії УПФ України в м.Ужгород щодо неврахування цих сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати при визначенні ОСОБА_1 розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року у справі N 21-430а11 та від 28.05.2013 року у справі №21-97а13, що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не заслуговують на увагу твердження ПФУ в м.Ужгороді про відсутність правових підставі для проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.2015 року, оскільки, на думку суду, нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, застосуванню не підлягають. Даною нормою скасовано нові нарахування пенсії, а не скасовано виплату раніше призначених. Застосування п.5 Прикінцевих положень Закону України №213-VII від 02.03.2015 року у даному випадку суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, а тому слід зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 12.02.2016 року з включенням сум індексації заробітної плати та матеріальних допомог відповідно до довідки від 09.02.2016 року №32/05-0, виплатити їй різницю перерахованої пенсії з 12.02.2016 року та надалі виплачувати пенсію з врахуванням перерахунку.

Щодо посилань відповідача на пропущення строку звернення позивача до суду з даним позовом, то суд вважає такі безпідставними виходячи з наступного.

Так, згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до УПФ України в м.Ужгород із заявою щодо перерахунку пенсії 12.02.2016 року і їй було відмовлено в цьому 17.02.2016 року. Позивач же звернулася до суду з даним позовом 24.02.2016 року і нею ставиться питання про здійснення перерахунку пенсії починаючи з 12.02.2016 року, тобто в межах строку встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Також, у відповідності до ст.94 КАС України, підлягає стягненню з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача сплачений останнім та документально підтверджений судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст.33, 37 ЗУ «Про державну службу», ст.ст.1, 2 ЗУ «Про оплату праці», ст.41 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» , ст.ст. 4, 6, 14-19, 94, 160-163, 256, ч.2 ст.71 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ужгород Закарпатської області щодо неврахування ОСОБА_1 сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань при визначенні розміру пенсії державного службовця з 12.02.2016 року.

Зобовязати Ужгородське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.02.2016 року з включенням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки ГУ ДФС у Закарпатській області №32/05-0 від 09.02.2016 року, виплатити їй різницю перерахованої пенсії з 12.02.2016 року та надалі виплачувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням перерахунку.

Стягнути з Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.

Звернути зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3