Рішення № 58780394, 01.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/572/2016(м)

263/4357/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Томілін О.М.

Категорія 5 Доповідач Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2016 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Биліни Т.І., Ткаченко Т.Б.,

секретар Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» до ОСОБА_1 про визнання недійсними членського квитка, ордеру на користування гаражем, припинення членства в кооперативі, припинення права користування гаражем, третя особа ОСОБА_2; за позовом ОСОБА_2 до автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25», ОСОБА_1 про визнання права володіння та користування гаражем, витребування з незаконного володіння гаражу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В»ячеславівни, автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» про визнання права власності на гараж та користування ним, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року автогаражний споживчий кооператив «Автолюбитель-25» (далі - АСК «Автолюбитель-25») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним ордеру на право користування гаражем . Упослідуючому позивач декілька разів уточнював позовні вимоги, просив визнати недійсним членський квиток виданий на імя ОСОБА_1 автогаражним споживчим кооперативом « Автолюбитель-25» 21 травня 2005 року , виключити ОСОБА_1 із членів автогаражного кооперативу, визнати недійсним ордер виданий автогаражним колоперативом на імя ОСОБА_1 на право користування гаражем №12 в секторі «Х», розташованому по вулиці Краснофлотській , 125а у місті Маріуполі Донецької області , припинити право ОСОБА_1 користування цим гаражем.( а.с.49-51 т. 3 ). Остаточно в уточненій позовній заяві від 4 червня 2015 року АСК «Автолюбитель -25 « просив визнати недійсним членський квиток без номеру виданий АСК « Автолюбитель» 21 травня 2005 року на ім'я ОСОБА_1, визнати недійсним ордер виданий АСК « Автолюбитель-25 « на імя ОСОБА_1І .20 грудня 2009 року на право користування гаражем №12 в секторі «Х», розташованому по вулиці Краснофлотській 125а у місті Маріуполі Донецької області , припинити членство ОСОБА_1 в автогаражному кооперативі « Автолюбитель 25 « , припинити право ОСОБА_1 на користування вказаним гаражем.

В обґрунтування позову АСК « Автолюбитель-25 » посилався на те, що спірний гараж №12 в секторі «Х», розташованому по вулиці Краснофлотській 125а у місті Маріуполі Донецької області будувала член АСК « Автолюбитель-25 « ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_1 не має законних підстав на користування цим гаражем. ОСОБА_2 зверталась з позовом до суду до АСК « Автолюбитель-25» з відповідним позовом і між сторонами було укладено мирову угоду , якою було врегулювано права власності ОСОБА_3 на спірний гараж та мирова угода була затверджена судом . Відповідача ОСОБА_1 АСК « Автолюбитель-25» ніколи не приймав в члени кооперативу, з цього приводу не приймалось жодного рішення , вказаний гараж вона не будувала , та не придбала на підставі відповідного договору . Членський квиток та ордер на право користування гаражем її було видано колишнім головою правління ОСОБА_4 , якому вона передала 500 доларів США . Позивач вважав ,що ОСОБА_1І незаконно було видано ордер на право користування гаражем та членський квиток. Цими документами зловживає ОСОБА_5 , вона втручається у діяльність кооперативу , подає скарги до правоохоронних органів , до суду. Позивач вважав, що оскільки за своєю правовою природою членський квиток та ордер на користування гаражем є правочинами, тому просив визнати їх недійсними. Виходячи з умов мирової угоди , якою було визнано право власності ОСОБА_2 на спірний гараж . позивач вважав також необхідним припинити право користування ОСОБА_6 цим гаражем.( а.с.19- 20 т.2, а.с. 49-51 т.3 )

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів автогаражного споживчого кооперативу « Автолюбитель-25 « від 14.05.2006 року в частині вилучення та продажу( передачі) іншим членам кооперативу гаражів :визнання недійсним протокол зборів ради правління кооперативу від 23.11.2003 в частині передачі покинутих та недобудованих гаражів у власність кооперативу ., визнання за нею права приватної власності на гараж , який розташований по вулиці Краснофлотській , 125 «а» у м. Маріуполі Донецької області , стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову посилалась на те , що вона є членом автогаражного споживчого кооперативу « Автолюбитель - 25.» з часу його утворення з 1992 року . За свої кошти на виділеній її земельній ділянці нею було збудовано гараж. В червні 2006 року дізналась про те, що вона була виключена з членів кооперативу , а збудований нею гараж було передано іншій особі. Такі дії є незаконними порушують її права . Просила визнати протокол загальних зборів кооперативу від 14.05.2006 року в частині вилучення та продажу іншим членам кооперативу недійсним, визнати протокол зборів ради правління кооперативу від 23.11.2003 року в частині передачі кинутих та недобудованих гаражів у власність кооперативу недійсним, протокол засідання членів ради кооперативу від 31.03 2003 року в частині виключення із членів кооперативу осіб, які не зявились до 01.07.203 року та вилучення гаражів у власність кооперативу. Визнати за неї право приватної власності на гараж ( а.с.46 -46 зв. т 1 )

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 січня 2007 року була затверджена мирова угода відповідно до якої АСК Автолюбитель-25 « в особі голови правління кооперативу ОСОБА_4 визнав за ОСОБА_2 право приватної власності на гараж під номером 12, який розташований в секторі « Х « по вулиці Краснофлотській 125 « а « в м. Маріуполі. та зобовязався її сплатити моральну шкоду у розмірі 2500 грн..

Вказане судове провадження було утилізовано за спливом часу .

Згідно ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя від 08 жовтня 2014 року судом було ініціювано питання про відновлення втраченого провадження.

Рішенням Приморського районного суду від 20 жовтня 2014 року воно було відновлено. ( а.с.32-33 т.1 )

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 грудня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена , зазначена ухвала суду була скасована, а справа повернута для продовження розгляду. ( а.с. 87-88 т.1)

У процесі продовження розгляду справи ОСОБА_2 декілька раз уточнювала позовні вимоги та остаточно просила визнати за нею право користування гаражем , витребувати у ОСОБА_1 з незаконного володіння і користування належний її гараж № 12 розташований у секторі « Х « по вулиці Краснофлотській , 125»а» у місті Маріуполі Донецької області , зобовязати АСК « Автолюбитель - 25» усунути перешкоди у користуванні гаражем. ( а.с. а.с. 146 148 : а.с.а.с. 172-174 т.1 : а.с. а.с. 158 160 т.3 )

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, АСК «Автолюбитель-25» про визнання права власності та права користування гаражем посилаючись на те, що вона з 21 травня 2005 року є членом АСК « Автолюбитель- 25 « , придбала гараж № 12 в секторі « Х « по вулиці Краснофлотській у м. Маріуполі. АСК « Автолюбитель - 25 « у звязку з чим її було видано членський квиток від 21 травня 2005 року та ордер від 20.11.2009 року на користування цим гаражем. Для користування гаражем та безперешкодного заїзду на територію автогаражного кооперативу, її також було видано перепустку № 12 . На час придбання гаражу його стан був незадовільнений і тому вона за свої кошти його відремонтувала і до цього часу ним користується. Вона вважає себе єдиним власником гаражу , однак , оскільки ОСОБА_2 до неї було заявлено позов про визнання права власності на гараж , то ці обставини свідчать про те,що,що ОСОБА_2 колишній власник гаражу не визнає за неї права власності на цей гараж . Однак, вона на законних підставах придбала спірний гараж, яким тривалий час користується, підтримує його належний стан та відповідно сплачує вчасно й в повному розмірі членські внески а тому на підставі ст.392 ЦК України просила визнати за нею права власності та право користування спірним гаражем. ( а.с. 164-165 т. 1 )

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2015 року позов АСК «Автолюбитель-25» задоволено частково. Припинено членство ОСОБА_1 в автогаражному споживчому кооперативі « Автолюбитель - 25 « та припинено її право користування гаражем №12 в секторі «Х», який розташований . в автогаражному споживчому кооперативі « Автолюбитель - 25 « по вулиці Краснофлотській , 125а у місті Маріуполі Донецької області.

У задоволенні решти вимог АСК «Автолюбитель-25», позовних вимог ОСОБА_2 і зустрічних позовних ОСОБА_1 було відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скаргу в якій ставиться питання про його скасування в частині задоволення позовних вимог АСК « Автолюбитель-25» : в частині припинення її членства в автогаражному кооперативі та в частині припинення права користування гаражем, а також і в частині відмови у її позовних вимогах про визнання за нею права користування гаражем . В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального закону. Зокрема , судом першої інстанції не було враховано , що вона в установленому законом порядку набула права членства в автогаражному кооперативу ,оскільки зверталась з письмовою заявою про вступ до членів АСК « Автолюбитель-25 « , яка була задоволена про що було прийняте відповідне рішення та 21 травня 2005 року видано членський квиток. , упослідуючому 20.11.2009 року було видано ордер на право користування гаражем № 12 сектора « Х» , який розташований по вулиці Краснофлотській . 25 у м. Маріуполі. Її заява про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів про прийняття в члени кооперативу зберігається або зберігались в АСК « Автолюбитель 25 « , якщо зараз на цей час через 10 років не зберіглась її заява та рішення загальних зхборів щодо вступу в члени кооперативу то у цьому немає її вини і не підтверджує той факт . що вона перестала бути членом автогаражного кооперативу .Якщо кооператив просить припинити її членство в автогаражному кооперативі, то тим самим він одночасно і визнає факт її членства в кооперативі , що не було враховано судом першої інстанції. Вона протягом 10 років користується гаражем . зробила його капітальний ремонт , весь час сплачувала членські внески і до неї не предявлялось будь яких претензій. Окрім того, згідно з п. 3 статуту автогаражного кооперативу, який діяв в редакції на час звернення ОСОБА_2 . до суду член АСК « Автолюбитель - 25 » виключається із членів автогаражного кооперативу у випадках несплати внесків на утримання кооперативу в строки затверджені загальним зборами, а згадно з п.6.9.5 Статуту АСК « Автолюбитель- 25» при переоформлені гаражу іншій особі новий власник автоматично стає членом кооперативу. ОСОБА_2 13 років не сплачувала членські внески і була законно виключена з членів автогаражного кооперативу

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 грудня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 квітня 2016 року ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи в судовому засіданні ОСОБА_1 підтримувала доводи апеляційної скарги,просила її задовольнити,скасувати рішення суду в частині задоволення вимог автогаражного кооперативу про припинення її членства в автогаражному кооперативі та припинення права користування гаражем, а також скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовних вимог. ОСОБА_1 посилалась на те, що у неї не склались взаємовідносини з новим головю автогаражаного кооперативу ОСОБА_7 , оскільки вона була незгодна з його рішеннями щодо збільшення членських внесків та з іншими рішеннями, їх оскаржувала і після цього до неї автогаражним кооперативом були заявлені позовні вимоги. До неї ніколи не зверталась ОСОБА_2 з приводу її незаконного користування гаражем, тому вона і зробила капітальний ремонт гаражу На той час її родина шукала гараж для зберігання автомашини . Колишній голова автогаражного кооперативу ОСОБА_4 запропонував її на вибір три вільниі гаражі і вона вибрала гараж під номером 12 , який раніше належав ОСОБА_8 , Голові правління автогаражним кооперативом вона передала за придбаний гараж 500 доларів США , після чого написала заяву про вступ до членів кооперативу , було прийняте рішення щодо її прийняття в автогаражний кооператив . видані членський квиток , ордер на право користування автогаражем . Починаючі з 2005 року по цей час вона сплачує членські внески та користується цим гаражем. Вважала , що ОСОБА_2В втратила право на користування гаражем .

Позивач ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, посилалась на те, що вона в 1995 році була прийнята до членів АСК « Автолюбитель 25 « і на виділеній земельній ділянці збудувала гараж за свої власні кошти в АСК « Автолюбитель -25». У звязку з неможливістю сплачувати членські внески через сімейні обставини у неї дійсно була заборгованість по внескам , однак , вона упослідуючому їх сплатила .Оскільки було порушено її право вона зверталдась до суду і ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 січня 2007 року була затверджена мирова угода відповідно до якої АСК Автолюбитель-25 « в особі ОСОБА_4 визнав за неї . право приватної власності на гараж під номером 12, який розташований в секторі « Х « та за порушення її права автогаражний коопертив в особі голови правління ОСОБА_4 сплатив її 2500 грн. моральної шкоди. Однак , починаючі з 2007 року цим гаражем займався її чоловік і вона ним більш не цікавилась .

Представники АСК «Автолюбитель-25» : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючи на підставі довіреностей та ОСОБА_11.С. голова правління кооперативу в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , вважали , що ОСОБА_1 була прийнята в члени автогаражного кооперативу з порушенням вимог закону. Спірний гараж було збудовано іншим членом автогаражного кооперативу - ОСОБА_2В, право якої було поновлено на підставі мирової угоди. Просили рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення ОСОБА_1.І. представників АСК «Автолюбитель-25», ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково , рішення суду підлягає скасуванню , а по справі слід постановити нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Віідповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно зясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає, а тому не може залишатися в силі.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у с суді першої ін7станції.

Згідно з положеннями ч.3 цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права , які є обовязковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається , що АСК « Автолюбитель-25», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до суду були заявлені позовні вимоги . які є взаємоповязані між собою, стосуються одних і тих же обставин , прав та обовязків одних і тих же сторін. На спірний гараж претендують фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і висновки суду першої інстанції , які помилково зроблені відносно прав та обовязків , зокрема , ОСОБА_6 на спірний гараж взаємоповязані логічно і з правами обовязками позивача ОСОБА_3 щодо спірного гаража. Виходячи з цього і хоча ОСОБА_2 не оскаржила рішення суду в частині відмови її у позові , однак , наведені судом мотиви відносно прав та обовязків ОСОБА_6 на спірний гараж увязані з висновком про права та обовязки на той же самий гараж ОСОБА_2 тощо тому рішення суду на підставі ч.3 ст. 303 ЦПК України підлягає скасуванню у повному обсязі з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги АСК «Автолюбитель- 25 « в частині припинення членства ОСОБА_1 в автогаражному споживчому кооперативі « Автолюбитель» -25» та в частині припинення її права на користування гаражем № 12 сектору « Х» розташованому в цьому автогаражному кооперативі по вулиці Краснофлотській 125а в м. Маріуполі , суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_1 неправомірно , в порушення вимог ст.10 , 11,15 Закону України « Про кооперацію « розділу 1 статуту АСК « Автолюбитель-25 « в редакції від 18.02.1995 року набула статус члена автогаражного кооперативу , оскільки в АСК « Автолюбитель»-25 відсутня її заява про вступ до кооперативу та відповідне рішення загальних зборів щодо прийняття її до членів цього кооператив відсутнє , а наявність у неї членського квитка , квитанцій про сплату членських внесків, ордеру на користування спірним гаражем не можуть бути підставою для визнання за нею право володіння та користування гаражем.

Між тим , колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду , оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального закону .

Дійсно спірні правовідносини з приводу вступу до членів автогаражного споживчого кооперативу , набуття права членства , права користування гаражем регулюються Законом України « Про кооперацію» та локальним нормативним актом до якого відноситься статут АСК « Автолюбитель-25 « в редакції, яка діяла на час вступу ОСОБА_1 .І.І до членів автогаражного кооперативу.

З обставин справи вбачається , що ОСОБА_1 в 2005 році звернулась до АСК « Автолюбитель-25 » з приводу придбання гаражу для реалізації потреб у забезпеченні збереження автомашини . З її пояснень вбачається , що головою правління кооперативу на той час був ОСОБА_4 до якого вона звернулась з приводу придбання гаража. Її було надано для огляду декілька вільних гаражів і вона вибрала гараж під номером 12 в секторі « Х « по вулиці Краснофлотській 125а в м. Маріуполі. Для вступу в члени кооперативу нею була подана письмова заява і питання щодо її прийняття в члени кооперативу було вирішено радою кооперативу на підставі чого її було надано членський квиток від 21 травня 2005 року , ордер на право користування гаражем від 20 листопада 2009 року. Також нею було передано за придбання гаражу № 12 голові правління ОСОБА_4 500 доларів США, вона вважала, що вказані кошти були передані колишньому власнику гаража ОСОБА_3 . Після придбання гаражу нею було зроблено його ремонт . З 2005 року і до цього часу вона сплачувала членські внески як член кооперативу , безперешкодно користувалась гаражем і будь яких претензій з приводу користування гаражем до цього часу колишній власник ОСОБА_2її не предявляла.

Вказані обставини на які посилалась ОСОБА_1 підтверджені членським квитком виданим автогаражним кооперативом на її імя 21 травня 2005 року, ордером на право користування гаражем № 12 в секторі «Х» по вулиці Краснофлотській 125а в м. Маріуполі,даними про оплату членських внесків ( а.с а.с. .4-8 т. 1 ).

Як вбачається із пояснень голови правління АСК « Автолюбитель 25 « ОСОБА_11 на час його обрання головою кооперативу в 2013 році в автогаражному кооперативі були відсутні будь - які журнали обліку членів кооперативу, книги, протоколи загальних зборів членів кооперативу інші документи , які стосуються діяльності кооперативу , а тому акт прийому та передачі документів від колишнього голови кооперативу взагалі не складався.

На ці самі ж обставини посилалась і ОСОБА_1 стверджуючи , що її заява про вступу до членів автогаражного кооперативу та протокол загальних зборів знаходились в автогаражному кооперативі до яких вона доступу не мала і надати їх вона не має можливості .

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 АСК « Автолюбитель-25 « вважав її членом кооперативу та просив виключити її з членів автогаражного кооперативу , а потім змінив вимоги та ставив питання про припинення її членства в автогаражному кооперативі.

Між тим, ст. 13 Закону України «Про кооперацію» регулюються підстави припинення членства у кооперативі. Зокрема, членство у кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Пунктом 6.9 діючого статуту АСК « Автолюбитель 25 « передбачені підстави припинення членства в кооперативі , а п. 7.5 передбачено , що до компетенції загальних зборів членів кооперативу відноситься виключення із членів кооперативу ( а.с.104-111 т.1 )

У відповідності до розяснень які містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно - будівелньних кооперативів» Розглядаючи позови про неправильне виключення з ГБК, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 12 Закону "Про кооперацію в СРСР" члена кооперативу може бути виключено з кооперативу лише за рішенням його загальних зборів (зборів уповноважених) і у випадках, передбачених статутом.

Таким чином, питання, які повязані з виключенням із членів кооперативу, припинення членства в кооперативі належать до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу , а не до компетенції суду , що залишилось поза увагою суду першої інстанції та призвело до неправильних правових висновків.

Виходячи з наведеного, рішення суду в частині задоволення позову АСК Автолюбитель- 25 « до ОСОБА_1 про припинення членства в кооперативі , припинення права користування гаражем підлягає скасуванню , а у позові АСК « Автолюбитель» слід відмовити .

Одночасно АСК « Автолюбитель-25 були заявлені вимоги про визнання членського квитка та ордеру на заняття гаражу виданих ОСОБА_1 недійсними. Між тим , вказані документи підтверджують статус відповідача як члена кооперативу та її право на користування цим гаражем і вимоги про визнання їх недійсними є похідними від вирішення питання щодо членства в кооперативі, а тому в задоволенні цих вимог також слід відмовити як необгрнутованихї .

Також колегія суддів не може погодитись із обґрунтуванням суду відмови у позові ОСОБА_3В, щодо її вимог до автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25», ОСОБА_1 про визнання права володіння та користування гаражем, витребування з незаконного володіння гаражу.

Відмовляючі ОСОБА_2 у позові суд першої інстанції виходив з того, що законність вступу ОСОБА_2 до членів кооперативу не була предметом розгляду суду при розгляді справи і її членство не оспорюється представниками АСК « Автолюбитель-25», вона не довела суду про те, що гараж за № 12 в секторі « Х» будувала саме вона і відсутні докази правомірності набуття ОСОБА_2 права користування гаражем і права її порушеними не є.

Між тим , як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 претендують на один і той же спірний гараж і оскільки суд першої інстанції помилково вважав, що слід припинити членство ОСОБА_1 в кооперативі та право користування гаражем, вважаючі що права ОСОБА_2 не порушені, оскільки її право на гараж також визнає і кооператив , то колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може.

У даному випадку ОСОБА_1 є членом автогаражного кооперативу і має право на користування спірним гаражем згідно із п.6.1 діючого статуту кооперативу і доки її право в установленому законом порядку не оспорено , ОСОБА_2 не може претендувати на той же самий гараж незалежно від того чи визнає її право на цей гараж кооператив , а тому ОСОБА_2 слід відмовити у позові виходячі саме з цих підстав у звязку з необґрунтованістю позовних вимог. Окрім того, ОСОБА_2\В. у процесі розгляду справи заявляла вимоги і про визнання рішення загальних зборів в частині її виключення із членів кооперативу і вилучення у неї гаражу недійсними , однак у послідуючому вимоги свої змінила ( а.с. 146 148 т.1 )

Також колегія суддів не може погодитись з мотивами суду щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні її позову про визнання права власності та права користування гаражем,оскільки суд виходив із неправомірності набуття нею членства в кооперативі , що визнано колегією суддів помилковим висновком.

У той же час колегія суддів вважає ,що ОСОБА_1 слід відмовити у позові щодо визнання за неї права власності та права користування гаражем з інших підстав.

Зокрема , з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користується спірним гаражем до цього часу , її право на користування спірним гаражем в установленому законом порядку не оскаржено , її не чиняться перешкоди у його користуванні , тому колегія суддів вважає , що її право на користування гаражем не порушено , а відтак відсутні підстави для захисту права яке не було порушеним.

Щодо позову про визнання за нею права власності на спірний гараж , то ОСОБА_1І просила його визнати у порядку ст. 392 ЦК України

Згідно з положенням ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання нею права власності, якщо це праворо оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Між тим , ОСОБА_1 . не надала суду доказів з приводу оформлення нею права на гараж в установленому законом порядку , не надала договір купівлі - продажу гаражу ,хоча посилалась на те, що його придбала на підставі договору купівлі- продажу за 500 доларів США у колишнього голови правління кооперативу ОСОБА_4.Також ОСОБА_1 не надала доказів з приводу того , що вона зверталась у встановленому законом порядку з приводу оформлення права власності на гараж до органу місцевого самоврядування та відповідних компетентних служб та послідуючої реєстрації цього права в органах державної реєстрації прав на нерухоме майно і її було видано відповідний документ.

За змістом ст. 392 ЦК України власник майна повинен мати відповідний документ , який підтверджує його право власності і яке будь-ким оспорюється , у той час як ОСОБА_1 такого документа суду не надала .

З врахуванням наведеного , колегія суддів вважає, що відсутні законні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірний гараж, а тому її слід відмовити у позові у звязку з необгрунтиованістю позовних вимог .

. Керуючись ст. ст.. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України . колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 грудня 2015 року скасувати.

Автогаражному споживчому кооперативу «Автолюбитель-25» у позові до ОСОБА_1 про визнання недійсними членського квитка, ордеру на користування гаражем, припинення членства в кооперативі, припинення права користування гаражем, відмовити.

ОСОБА_2 у позові до автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25», ОСОБА_1 про визнання права володіння та користування гаражем, витребування з незаконного володіння гаражу , відмовити.

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель-25» про визнання права власності на гараж та користування ним , відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної ним сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :