Рішення № 58779982, 01.07.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6711/16-ц

Провадження № 2/234/3072/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Фоміної Ю.В.,

при секретарі Науменко А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В Краматорський міський суд Донецької області звернулося ПАТ КБ „ПриватБанк з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір № DNH4KP82350104 від 09.04.2006 року, відповідно до умов якого банк надає клієнту строковий кредит у сумі 4323,87 грн. на строк 09.04.2006 рік по 09.10.2007 рік включно, а відповідачка зобовязується повернути кредит. Відповідачка особистим підписом в заяві підтвердила свою згоду на те, що вона попередньо була ознайомлена та погодилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які їй були надані у письмовій формі, отримала повну інформацію про умови кредитування та підписана заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. При порушені позичальником зобовязань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6% на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості. Отримані відповідачкою кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернуті, тим самим, враховуючи, що вказаний договір не є розірваним, чи припиненим, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами. Таким чином, необхідно стягнути з боржника на користь банку суму заборгованості по нарахованим на прострочену заборгованість відсоткам за період відповідний терміну позовної давності, з 29.03.2011 року по 29.03.2016 року за наступним розрахунком: 2897,73 грн. (сума простроченої заборгованості по кредиту) * 0,2 % (розмір процентної ставки в день) * 1825 днів прострочення / 100 = 10576,71 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, повісткою.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи в порядку, передбаченому ст.ст. 224, 225 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNH4KP82350104 від 09.04.2006 року, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4323,87 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк кредиту 18 місяці з 09.04.2006 рік по 09.10.2007 року включно. (а.с.6-10)

Відповідно до розрахунку за кредитним договором № DNH4KP82350104 від 09.04.2006 року станом на 29.03.2016 року утворилася прострочена заборгованість за кредитом в сумі 2897,73 грн., заборгованість по відсоткам за період з 29.03.2011 року по 29.03.2016 року складає 10576,71 грн. (а.с.5)

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в пять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності.

Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Враховуюче вищенаведене, заборгованість по нарахованим на прострочену заборгованість процентам слід стягнути за період відповідний загальному терміну позовної давності, встановленому ст. 257 ЦК України.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість по нарахованим на прострочену заборгованість процентам за період з 29.03.2013 року по 29.03.2016 року: 2897,73 грн. (сума простроченої заборгованості по кредиту) * 0,2 % (розмір процентної ставки в день) * 1095 днів прострочення / 100 = 6346,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 1378 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 550, 611, 1050, 1054 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 23.05.1970 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк (р/р № 29092829003111 у ПАТ КБ „ПриватБанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за договором № DNH4KP82350104 від 09.04.2006 року нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 29.03.2013 року по 29.03.2016 року в розмірі 6346,03 грн. (шість тисяч триста сорок шість гривень 03 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1, 23.05.1970 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк (р/р № 29092829003111 у ПАТ КБ „ПриватБанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя: Ю.В. Фоміна