Ухвала суду № 58778603, 01.07.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/348/16-к

№ провадження 1-кс/646/365/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.16 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Корекян Н.Р.,

за участю секретаря - Міщенко О.О.

прокурора - Гармаша М.С.

розглянувши клопотання старшого слідчого Червонозаводського ВПКВП ГУ НП України в Харківській області, старшого лейтенанта міліції Дермен Н.А., за матеріалами кримінального провадження №12014220060001790 від 08.07.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буенос Айрес, Аргентина, караїма, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого 28.08.2009 року Уманським міським судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосування ст.. 75 КК України іспитового строку 1 рік,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

в с т а н о в и в:

19.01.2016 року в провадження Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Червонозаводського ВПКВП ГУ НП України в Харківській області, старшого лейтенанта міліції Дермен Н.А., яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури Гармаш М.С. за матеріалами кримінального провадження №12014220060001790 від 08.07.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в межах кримінального провадження № 12014220060001790 від 08.07.2014 року

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який являвся згідно Протоколу № 1 Засідання правління Харківської караїмської релігійної громади від 18.05.2008 директором дочірнього підприємства засновником якого є Харківська караїмська релігійна громада, код ЄДРПОУ 23750873, розташована за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно за попередньою змовою та в групі з раніше знайомим йому ОСОБА_4, який згідно Протоколу № 1 Засідання правління Харківської караїмської релігійної громади від 18.05.2008 перебував на посаді Голови Харківської караїмської релігійної громади, отримали право власності на вказану нежитлову будівлю шляхом обману та зловживання довірою, при наступних обставинах.

Так, згідно Довіреності від 21.02.2012 ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 представляти і захищати інтереси релігійної громади як позивача, відповідача, третьої особи, цивільного позивача, боржника, стягувача та іншого процесуального статусу, по господарських, кримінальних, цивільних, адміністративних справах, вести всі справи та представляти і захищати інтереси підприємства в усіх, без винятку, підприємствах. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи між собою спільно та в групі, 21.02.2012 звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з метою незаконного отримання права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, та того ж дня оформили Договір Дарування на вказану нежитлову будівлю від Харківської караїмської релігійної громади в особі ОСОБА_2, що діяв на підставі вищевказаної довіреності виданої ОСОБА_4 та посвідченої 21.02.2012 приватним нотаріусом ОСОБА_5, на ОСОБА_4. При оформленні даного Договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та в групі, достовірно знаючи порядок прийняття рішень щодо володіння, користування і розпорядження майном, визначений ст. 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991, де сказано, що у власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності, та ст. 30 п. 2 Закону України "Про власність" від 07.02.1991, де сказано, що право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, тощо), та грубо порушуючи положення цих законів, без внесення у порядок денний та на розгляд Загальних Зборів Харківської караїмської релігійної громади від 08.02.2012 питання про надання згоди загальними зборами згідно Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 07.02.1991 та Закону України "Про власність" від 07.02.1991, передати в дар нерухоме майно ОСОБА_4, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, без голосування та без прийнятих по результатам голосування рішень, маючи намір, направлений на незаконне заволодіння правом на майно шляхом обману, надали приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, завідомо підроблений невстановленими в ході досудового розслідування особами, Протокол № 02/12 Загальних Зборів Харківської караїмської релігійної громади від 08.02.2012, підписаний членами Харківської караїмської релігійної громади в кількості 11 осіб, відповідно до якого Загальні Збори ухвалили подарувати нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, що належала Харківській караїмській релігійній громаді - ОСОБА_4, достовірно знаючи при цьому, що таких Загальних Зборів не відбувалося.

В результаті чого, 21.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, за адресою: АДРЕСА_2, приватним нотаріусом ОСОБА_5, було оформлено Договір Дарування за реєстром № 704, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав в дар нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3, що належала Харківській караїмській релігійній громаді, вартістю згідно висновку оціночної експертизи №4502/50610 від 11.06.2014 станом на 21.02.2012 - 1 993 683,00грн.

В результаті шахрайських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Харківській караїмській релігійній громаді, згідно висновку оціночної експертизи №4502/50610 від 11.06.2014 спричинено матеріальну шкоду в особливо великих розмірах (враховуючи розмір податкової соціальної пільги станом на 2012 рік, яка становила 536,50грн.) на суму1 993 683,00грн.

Крім того, ОСОБА_2 вступивши в злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_4, діючи умисно, повторно та спільно в групі з ОСОБА_4, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вміючи розташувати до себе співрозмовника в процесі спілкування з ним, переслідуючи намір направлений на використання для своїх особистих потреб чужого майна, ввели ОСОБА_6 в оману щодо щирості своїх намірів з повернення йому грошових коштів в разі надання їм грошової позики, при наступних обставинах.

Так, 28.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, досягши між собою спільної домовленості, діючи умисно, переслідуючи намір спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, переконавши останнього в щирості своїх намірів, та знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 770, за яким ОСОБА_6 надав ОСОБА_2 грошову позику у розмірі 697 600,00грн. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не маючи наміру виконувати умови даного договору та повертати грошові кошти ОСОБА_6, в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_2 на підставі договору позики, посвідченого 28.02.2012 ОСОБА_5, укладеного на суму 697 600,00грн., в той же день ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстром № 773, відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлова будівля Харківської караїмської релігійної громади, розташована за адресою: АДРЕСА_3, при цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 достовірно знали та усвідомлювали, що не мають законних підстав щодо володіння та розпорядження вказаною будівлею.

Таким чином, ОСОБА_6, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності дій ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та довіряючи їм, вважаючи, що передача грошових коштів є вигідним для нього, 28.02.2012, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, передав останнім вищевказану суму грошових коштів, які ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернули на свою користь, і розпорядилися ними на власний розсуд, та свої зобов'язання перед ОСОБА_6 не виконали. В результаті шахрайських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_6 спричинена матеріальна шкода в особливо великих розмірах на вищевказану суму, враховуючи розмір податкової соціальної пільги станом на 2012 рік, яка становила 536,50грн.

За даними фактами СВ Червонозаводського РВ ХМВ ГУМВС України в Харківській області розпочаті кримінальні провадження №12013220060001225 за ч.4 ст. 190 КК України, № 12014220060001488 за ч.4 ст. 358 КК України та № 12014220060001489 за ч.4 ст. 190 КК України, які в подальшому були об'єднані під загальним номером 12013220060001225

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, було зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акту та направлення відносно нього матеріалів кримінального провадження до суду. Проте, встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не надалося можливим та на даний час його місцезнаходження не відоме.

10.07.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 190 КК

України.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

11.07.2014 органом досудового розслідування отримано ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова про здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_2 в межах кримінального провадження №12014220060001790 на час оголошення ухвали про привід.

Згідно з ч.1 та п.3 ч.2 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звернувся із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19.01.2016 р. надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою приводу до суду. Відповідно п.2 ч.3 ст.190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання ОСОБА_2 втратила законну силу, оскільки минуло більше 6 місяців з часу її постановлення. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути розглянуто у відсутності підозрюваного, крім випадку оголошення його у міжнародний розшук. На підставі викладеного, слідчий суддя закриває провадження по клопотанню, оскільки його вирішення по суті неможливо в зв'язку з не доставкою підозрюваного до суду.

Керуючись ст.ст.183,188,193 КПК України,

У Х В А Л И В:

Провадження за клопотанням старшого слідчого Червонозаводського ВПКВП ГУ НП України в Харківській області, старшого лейтенанта міліції Дермен Н.А., за матеріалами кримінального провадження №12014220060001790 від 08.07.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2- закрити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Р. Корекян