Ухвала суду № 58777181, 29.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1612/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

29.06.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого: Голованя А.М.

суддів: Гайсюка О.В., Дуковського О.Л.

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину і

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Петрівського районного суду з зазначеною скаргою. У лютому 2016 року справу передано до Олександрійського міськрайонного суду згідно ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року, у звязку з задоволенням заяви про відвід головуючого судді та неможливістю утворення нового складу суду для розгляду справи.

Свою скаргу ОСОБА_2, обґрунтовував тим, що завідуючим Петрівської районної державної нотаріальної контри ОСОБА_3 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме визнання заповіту, складеного від імені його батька ОСОБА_4 і підписаного іншою особою, нікчемним.

Відмову нотаріуса вважає безпідставною, а тому просив суд визнати заповіт, складений від імені його батька і підписаного іншою особою 25.03.2005 року, нікчемним та застосувати наслідків недійсності нікчемного правочину.

Зацікавленою особою вказує завідуючу Петрівською районною державною нотаріальною контрою ОСОБА_3

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 08 лютого 2016 року скарга була залишена без руху для усунення її недоліків, а ухвалою від 27 квітня 2016 року визнана неподаною та повернута заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки суду першої інстанції 18.04.2016 року була подана заява про усунення недоліків його скарги, в якій були усунуті всі недоліки та квитанція на підтвердження сплати судового збору, тому скарга відповідає вимогам ЦПК України.

ОСОБА_2, який був належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не прибув.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду заявлені вимоги скаржника суд першої інстанції виходив з того, що він не усунув недоліки скарги згідно ухвали суду від 08.02.2016 року.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право на пред'явлення позову - це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

У п.7 Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, аналогічне положення міститься і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Згідно ч.1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 08.02.2016 року скарга ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, оскільки рукописний текст скарги є нерозбірливим, тому виклад обставин неможливо встановити зі змісту скарги; скарга не містить номерів засобів звязку сторін, відсутні копії документів, що додаються. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. За умови, якщо заявник вказує позовну вимогу про визнання нікчемним заповіт, то зобовязаний вказувати відповідача. Крім того, відсутня квитанція про сплату судового збору.

Копію зазначеної ухвали суду ОСОБА_2 отримав 15.04.2016 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.129).

18 квітня 2016 року суду першої інстанції заявником направлено до суду поштою заяву на виконання ухвали від 08.02.2016 року з усунутими недоліками, доводами та доказами, на підставі яких, на думку позивача має бути задоволена його скарга. Також, ОСОБА_2 вказав зацікавленою особою завідуючу Петрівською районною державною нотаріальною контрою ОСОБА_3 та надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.130-142).

Але незважаючи на виконання ОСОБА_2 всіх вимог ухвали, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не в повному обсязі усунуті недоліки позовної заяви.

Зазначене свідчить про те, що суд не врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих ним доказів.

За таких обставин повернення позовної заяви не відповідає вимогам Циваільно-процесуального кодексу й означає, що таке повернення було здійснено за формальних та надуманих підстав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно скасувати на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2016 року скасувати.

Матеріали скарги ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину направити до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: