Рішення № 58775208, 30.06.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2629/16-ц

2/212/1797/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пустовіта О.Г.,

при секретарі: Конограй В.В.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строку її виплати та моральної шкоди, -

В C Т А Н О В И В:

В травні 2016 року позивач звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_4 " (надалі - ПАТ "Євраз ОСОБА_4 ") про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку у сумі 10017,42 гривень, компенсацію втрати частини заробітної плати, в звязку із порушенням строку її виплати в розмірі 6798,00 гривень та моральної шкоди спричиненої порушенням законодавства про оплату праці в розмірів 10000 гривень.

На підтвердження заявлених вимог вказав, що в період з 03.06.1993 по 22.03.2007 пропрацював у Відповідача в шахті «Фрунзе» по професії - підземним бурильником шпурів 5 розряду, 22.03.2007 був звільнений в звязку із виходом на пенсію. У 2012 році дізнався, що Відповідач на протязі періоду з 1993 по 2007 роки не в повному розмірі виплачував йому заробітну плату за час щорічних відпусток. Звернувшись до Відповідача із заявою, про виплату недоплаченої заробітної плати, за час щорічних відпусток за минулі роки, останній донарахував та виплатив в 2012 році заробітну плату за час щорічних (за період з 1993 по 2007 роки) в сумі 5187,02 гривень. Позивач вважає, що в звязку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, за час щорічних відпусток, Відповідач зобовязаний виплатити йому компенсацію втрати частини заробітної плати в звязку із порушенням строків її виплати в сумі 6 798 гривень надаючи при цьому розрахунок компенсації. Зазначає, що відповідно ст.. 117 КЗпП України встановлено обовязок власника або уповноваженого органу виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Також, зазначає, що незаконними діями Відповідач невиплатою йому заробітної плати на протязі 15 років, спричинив йому моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати. Вказав, що працював у Відповідача в підземних та шкідливих умовах праці, працював сумлінно, виконував вимоги законодавства про охорону праці, щоденно ризикував своїм здоровям та життям виконуючи трудові обовязки в підземних умовах праці, а в замін цього Відповідач порушував у відношенні нього законодавство про оплату праці, недоплачуючи щорічно заробітну плату, порушував законодавство про охорону праці. Тому, просить стягнути з Відповідача 10 000 гривень за спричинену моральну шкоду, оскільки Відповідач незаконними діями невиплатою заробітної плати на протязі декількох років спричинив йому моральну шкоду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ПАТ "Євраз ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, крім усних пояснень надав суду письмові заперечення, вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Крім того вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, тому просив застосувати наслідки спливу позовної давності у вигляді відмови у позові.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно трудової книжки ОСОБА_3 пропрацював в період з 03.06.1993 по 22.03.2007 роки в ПАТ «Євраз ОСОБА_4» шахта « ім.Фрунзе» по професії - підземний бурильник шпурів. Був звільнений в звязку із виходом на пенсію.

ОСОБА_4 встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач під час звільнення не отримав усі належні виплати. У квітні 2012 року з ним проведено повний розрахунок, а саме донараховано недоплачену заробітну плату за час відпусток за період роботи 5 187,02 гривень, що становить 71% від загальної суми заборгованості відповідно до спільної постанови №3 від 06.02.2012 та виплачено з відрахуванням податків.

Згідно довідки про середньоденний заробіток на день звільнення 22.03.2007 середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 склала за період (з січня 2007 по лютий 2007 рік) складає 164 гривні 22 копійки.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України Постановою №100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується при наданні працівникам відпусток. Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнти підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Спір щодо розміру нарахованої заробітної плати за період відпусток з 1998 року по 2007 рік між сторонами відсутній.

Компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться підприємством згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 № 108/95-ВР, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІП та Постановою КМУ від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обовязкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно п. 2 Положення про компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (затверджене постановою Кабміну України від 20.12.1997 № 1427 з послідуючими змінами і доповненнями) - компенсація працівникам проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більше як на один відсоток. Нарахування компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з 01.01.2001 здійснюється згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими. При розрахунку суми компенсації застосовується нарахована заробітна плата за мінусом суми податку з доходів фізичних осіб, а також взносів до соціальних фондів. Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов'язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов'язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 цього Закону).

Рішенням Конституційного ОСОБА_4 України від 15 жовтня 2013 року №1-18/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, визнано, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати повинна розраховуватися з січня 1998 року, за кожну нараховану відпустку окремо, по час фактичної виплати заборгованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 №23/446 та листом Верховного ОСОБА_4 України " Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р. визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості ( на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так чином, суд приходить до висновку, що Відповідач зобовязаний був виплатити в 2012 році окрім заробітної плати за час щорічних відпусток за період з 1998 року по 2007 рік і компенсацію втрати частини заробітної плати в звязку із порушенням строку її виплати, що відповідно до розрахунку складає 6 798 гривень:

Позивачу була надана відпустка в період (квітень - травень 1998 року) - сума невиплаченої заробітної плати в розмірі 3715 грн. виплачена вказана сума була лише в 2012 році, за цей час з квітня 1998 року по травень 1998 року проросту споживчих цін (коефіцієнт інфляції) складає 4.072, сума компенсації складає 151.27 грн.:

- відпустка надана (квітень травень 1999р.) 3.47 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в квітні травні 1999 році Х 3.018 - коефіцієнт приросту споживчих цін за квітня по травень 1999, тож сума компенсації становить 10.47грн;

- відпустка надана (серпень жовтень 1999р.) 0.33 коп. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в серпні жовтні 1999 року Х 2.959 - коефіцієнт приросту споживчих цін за серпень - жовтень 1999, тож сума компенсації становить 0.97 коп.;

- відпустка надана (липень вересень 2000р.) 252.83 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в липні - вересні 2000 році Х 2.081 - коефіцієнт приросту споживчих цін за липень - вересень 2000, тож сума компенсації становить 526.13 грн.;

- відпустка надана (лютий березень 2001р.) 65.34 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в лютому - березні 2001 року Х 182.2% - коефіцієнт приросту споживчих цін за лютий - березень 2001, тож сума компенсації становить 120.35 грн.;

- відпустка надана (серпень вересень 2001р.) 19.61 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в серпні - вересні 2001 року Х 183.3% - коефіцієнт приросту споживчих цін за серпень - вересень 2001, тож сума компенсації становить 35.94 грн.;

- відпустка надана (березень - квітень 2002р.) 547.89 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в березні - квітні 2002 року Х 174.9% - коефіцієнт приросту споживчих цін за березень - квітень 2002, тож сума компенсації становить 814.50 грн.;

- відпустка надана (серпень вересень 2002р.) 336.94 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в серпні - вересні 2002 року Х 185.0% - коефіцієнт приросту споживчих цін за серпень вересень 2002, тож сума компенсації становить 529.83 грн.;

- відпустка надана (травень червень 2003р.) 30.37 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в травні - червні 2003 року Х 166.5% - коефіцієнт приросту споживчих цін за травень червень 2003, тож сума компенсації становить 50.56 грн.;

- відпустка надана (жовтень - листопад 2003р.) 671.57 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в жовтні - листопаді 2003 року Х 161.3% - коефіцієнт приросту споживчих цін за жовтень - листопад 2003, тож сума компенсації становить 1083.24 грн.:

- відпустка надана (лютий - березень 2004р.) 442.65 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в лютому - березні 2004 року Х 149.0% - коефіцієнт приросту споживчих цін за лютий - березень 2004, тож сума компенсації становить 659.54 грн.;

- відпустка надана (червень - липень 2004р.) 393.91 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в червні - липні 2004 року Х 143.8% - коефіцієнт приросту споживчих цін за червень липень 2004, тож сума компенсації становить 566.44 грн.;

- відпустка надана (квітень - червень 2005р.) 747.74 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в квітні - червні 2005 року Х 114.3% - коефіцієнт приросту споживчих цін за квітень - червень 2005, тож сума компенсації становить 854.66 грн.;

- відпустка надана (вересень - жовтень 2005р.) 421.87 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в вересні - жовтні 2005 року Х 109.7% - коефіцієнт приросту споживчих цін за вересень - жовтень 2005, тож сума компенсації становить 462.79 грн.;

- відпустка надана (січень - лютий 2006р.) 172.76 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в січні лютому 2006 року Х 99.3% - коефіцієнт приросту споживчих цін за січень лютий 2006, тож сума компенсації становить 171.55 грн.:

- відпустка надана (червень липень 2006р.) 248.63 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в червні - липні 2006 року Х 97.8% - коефіцієнт приросту споживчих цін за червень липень 2006, тож сума компенсації становить 243.16 грн.;

- відпустка надана (лютий - березень 2007р.) 633.10 грн. сума заробітної плати, яка повинна була виплачена в лютому - березні 2007 року Х 81.6% - коефіцієнт приросту споживчих цін за лютий березень 2007, тож сума компенсації становить 516.60 грн.

Всього сума компенсації складає 6798 гривень вказана сума компенсації, розрахована із застосуванням даних Держкомстату, про приріст споживчих цін.

Рішенням Конституційного ОСОБА_4 України від 15 жовтня 2013 року №1-18/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, визнано, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Статтею 117 КЗпП України встановлено обовязок власника або уповноваженого органу виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що у разі якщо працівникові не були виплачені належні йому суми при звільнені, суд на підставі ст.. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а не при проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому його вини. Сам по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку середньоденна та середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.

Суд вважає, строк звернення до суду про стягнення середнього заробітку, за час затримки розрахунку при звільненні Позивачем не пропущений, оскільки повного розрахунку підприємство ПАТ « Євраз ОСОБА_4» не провів з ОСОБА_3, а ні при звільненні 22.03.2007, а ні в 2012 році.

Відповідно до довідки про середньоденний заробіток ОСОБА_3, наданої ПАТ «Євраз ОСОБА_4», за два останні місяці перед звільненням (звільнений ОСОБА_3 22.03.2007) середньоденна заробітна плата складала 164 гривні 22 копійок. З дня звільнення (22.03.2007) по час розрахунку (22.05.2007) минуло 61 день При середньоденній заробітній платі 164.22 грн. та часу затримки 61 день, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні Позивача складає (164.22 грн. Х на 61 днів = 10 017 грн. 42 коп.). Таким чином, Відповідач зобовязаний виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки в розмірі 10 017 гривень 42 копійок.

Суд вважає, що несвоєчасною виплатою Відповідачем заробітної плати за час щорічних відпусток за період з 1998 по 2007 роки порушено право позивача передбачено ст.. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме що заробітна плата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць.

Позовні вимоги Позивача в частині відшкодування моральної шкоди спричиненої неправильний нарахуванням та виплатою заробітної плати за час щорічних відпусток за період з 1998 по 2007 роки підлягає частковому задоволенню , оскільки ст.. 237-1 КЗпП України, встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем - ПАТ «Євраз ОСОБА_4» Позивачеві моральної шкоди неправильною та несвоєчасною виплатою заробітної плати за минулі роки, враховує провину відповідача в її спричиненні та причино - наслідковий звязок між винними діями підприємства - Відповідача (а саме недоплачені кошти, позивач міг направити на підтримання працездатності, відпочинок, посилене харчування, той факт, що саме Відповідач повинен понести матеріальну відповідальність за свої навмисні порушення законодавства в частині нарахування та несвоєчасної виплати заробітної плати.)

Також суд враховує Постанову Пленуму Верховного ОСОБА_4 України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові знайшли документальне підтвердження, встановлено факт затримки зі сторони Відповідача виплати заробітної плати за період з 1998 2007 роки, що призвело до заборгованості, тому Позивачу ПАТ «Евраз ОСОБА_4» повинно виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати в звязку із порушенням строку її виплати в розмірі 6798 гривень, також встановлено, що ОСОБА_3 не були виплачені належні йому суми при звільненні, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 10 017 гривень 42 копійок, також встановлений факт спричинення моральної шкоди Позивачу, спричиненої порушенням законодавства про оплату праці, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає частковій компенсації, оскільки на думку суду, заявлена сума є завищеною і вважає слід призначити в розмірі 2000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які завдані Позивачу.

Стосовно заперечень відповідача з приводу застосування строків позовної давності до даного спору, суд вказує, що дана заява не можу бути задоволена. Так, згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» Відповідно дост. 88 ЦПК Українинеобхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону встановлюється, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки предметом позовних вимог ОСОБА_3 є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини зарплати вимоги майнового характеру та стягнення моральної шкоди вимога немайнового характеру, то слід стягнути з відповідача судовий збір за вимогу майнового характеру щодо стягнення компенсації та вимогу немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди, та стягнути судовий збір за позовною вимогою про стягнення заробітної плати.

Тобто треба стягнути 551,20 гривень + 551,20 гривень+ 1378,00 гривень = 2480,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,10-11,60,84,88,212-215 ЦПК України, ст. 15,116,117, 237-1, 238 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам частини доходів в звязку із порушенням строків їх виплати», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строку її виплати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10 017 гривень 42 копійки, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини заробітної плати (доходу) в звязку із порушенням строку виплати в розмірі 6798,00 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» на користь ОСОБА_3 2000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої несвоєчасною виплатою заробітної плати, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» на користь держави судові витрати у розмірі 2480,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

:Суддя ОСОБА_7