Постанова № 58774200, 06.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/309/16-п

Провадження № 33/791/188/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2016 року місто Херсон

Суддя Апеляційного суду Херсонської області Заіченко В.Л. за участю скаржника ОСОБА_1, прокурора Гончарова В.Г., захисника Бібіка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10.05.2016 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волинське, Каховського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, мешканця: АДРЕСА_1, працюючого інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції м. Херсона Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за вчинення ним адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу (в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян) - 5100,00 грн. з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 11193,00 грн.

Суд першої інстанції розглянувши в судовому засіданні справу по суті прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 послідовно обіймаючи посади інспектора з автотранспорту групи матеріального забезпечення батальйону патрульної служби Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області, інспектора батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Херсонській області, а в подальшому інспектора роти № 2 батальйону управління патрульної поліції м. Херсона Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, з метою отримання додаткових матеріальних благ, всупереч вимогам п.п. 1 п.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», окрім обов'язків, покладених на нього за посадою працівника органів внутрішніх справ України, а у подальшому поліцейського, виконував також роботу, пов'язану із зайняттям іншою оплачуваною діяльністю, а саме систематично у період з листопада 2015 року по березень 2016 року за плату, з використанням автомобіля НОМЕР_1 - надавав послуги з перевезення громадян у службі таксі «Херсон-таксі» ФОП ОСОБА_3, отримуючи за перевезення клієнтів доход (винагороду) у вигляді грошових коштів на загальну суму 11193 грн.,

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дану постанову скасувати як незаконну, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В мотивування своєї апеляційної скарги він вказує, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено вимоги КУпАП, а саме справа розглянута не за місцем скоєння адміністративного правопорушення, а також Комсомольський районний суд м. Херсона (на день складання протоколу) - не мав повноважень розглядати справу. Крім того посилається на те, що показання вказаних у постанові свідків - не є належними та допустимими доказами, оскільки вина правопорушника має підтверджуватись доказами, зібраними до складання протоколу. Також вважає, що суддя порушив вимоги ст.ст. 245, 252 КУпАП щодо об'єктивного дослідження всіх обставин справи та при визначенні і обґрунтуванні розміру суми належної до конфіскації.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4, та адвоката Бібка А.В. які підтримали доводи апеляції, думку прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, заслухавши показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що наказом начальника УМВС України в Херсонській області № 65 о/с від 04.03.2015 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора з автотранспорту групи матеріального забезпечення батальйону патрульної служби Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області від 07.11.2015 року за № 37ос ОСОБА_1 (в порядку пере атестування) призначено інспектором батальйону поліції особливої призначення ГУНП в Херсонській області з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Херсонській області від 06.02.2016 року за № 14ос ОСОБА_1 відряджено з 06.02.2016 року у розпорядження управління патрульної поліції у м. Херсоні та наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції Україні підполковника поліції ОСОБА_7 № 27 о/с від 12.02.2016 року - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти № 2 батальйону управління патрульної поліції м Херсона Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

ОСОБА_1 (згідно офіційних відповідей з Департаменту патрульної поліції НП України та Головного Управління НП в Херсонській області) - отримував грошове забезпечення за службу в правоохоронних органах та, в період з 01.11.2015 року по 01.03.2016 року отримав 24003,38 грн.

З матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином з'ясував та встановив наявність адміністративного правопорушення за ст. ч. 1 ст.172-4 КУпАП у діях ОСОБА_4, оскільки як встановлено та перевірено при розгляді справи в суді - ОСОБА_4 в порушення вимог ст.ст. 12, 59, 61, ч.1 62, 105 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - виконував роботу, пов'язану із зайняттям іншою оплачуваною діяльністю, а саме працюючи у період з листопада 2015 року по березень 2016 року таксистом у службі таксі «Херсон-таксі» ФОП ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув справу, враховуючи вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 254-256, 283 КУпАП та прийняв рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказах: поясненнях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10; поясненнях свідка ФОП ОСОБА_3, який особисто упевнився в особі ОСОБА_1, переглянувши його паспорт та водійське посвідчення та ОСОБА_1 було присвоєно позивний 4.0 та, який підтвердив, що за період з 01.11.2015 року по 01.03.2016 року ОСОБА_1 виконав 283 замовлення на загальну суму 11192,87 грн.; поясненнях бухгалтера фірми «Херсон-таксі» ОСОБА_11; поясненнях диспетчерів служби «Херсон-таксі» ОСОБА_12, ОСОБА_13; офіційної відповіді ФОП ОСОБА_3 від 10.03.2016 року про укладення усної угоди між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо найму ОСОБА_1 на роботу в службу «Херсон-

таксі»; виписки із звіту електронної бази ФОП «Херсон-Таксі» за період з 03.11.2015 року по 24.02.2016 року про отримання винагороду у розмірі 11193,87 грн.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 23.02.2016 року в вечірній час, він користувався зі своїм знайомим ОСОБА_6 послугами таксі підприємства «Херсон - таксі» для проїзду з мікрорайону «Шуменський» в мікрорайон «Острів». За кермом таксі був ОСОБА_1, якого він впізнав - як працівника поліції. За проїзд він розрахувався з ОСОБА_1, давши йому гроші в сумі 74 грн. А потім, він зібрав матеріали про порушення ОСОБА_1 вимог за ч.1 ст. 172-4 КУпАП.

Свідок ОСОБА_6 в апеляційному суді також пояснив, що 23.02.2016 року в вечірній час, він користувався зі своїм знайомим ОСОБА_5 послугами таксі підприємства «Херсон - таксі» для проїзду з мікрорайону «Шуменський» в мікрорайон «Острів». Під час поїздки, він проводив відеозйомку маршруту поїздки, з метою випробування відеокамери в нічний час. Після виходу з автомобіля, ОСОБА_5 йому сказав, що особа (яка керувала таксі) працює поліцейським. Також пояснив, що може стверджувати, що таксистом був ОСОБА_1

Відповідно до ст. 172 - 4 ч.1 КУпАП - порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, оскільки вищевказаний вид діяльності - надання послуг з перевезення громадян (таксі), не пов'язаний із викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною та суддівською практикою або інструкторською практикою із спорту.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5.2. Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції України від 05.01.2016 №4/1 - у разі вчинення протиправних дій, він персонально несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність за недотримання вимог законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та інших актів законодавства, що стосуються його діяльності.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, достовірність встановлених та перевірених доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства щодо відповідальності за корупційні правопорушення та обґрунтовано і вірно призначено адміністративне стягнення, в межах ст.172-4 ч.1 КУпАП у відповідності до ст. 23 КУпАП (адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами).

Апеляційні доводи скаржника ОСОБА_1 про те, що в службі приватного таксі «Херсон-таксі» він ніколи не працював, на його автомобілі під позивним 4.0 працював його брат ОСОБА_14, - суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому висновок суду є законним та обґрунтованим та підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 травня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.172-4 КУпАП щодо нього - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області В.Л. Заіченко.