Ухвала суду № 58772076, 06.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27754/15-ц Провадження № 22-ц/772/1964/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

головуючого судді Голота Л.О.

суддів Вавшка В.С., Рибчинського В.П.

при секретарі Топольська В.О.

за участю: представника апелянта ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И Л А:

11.12.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що виникла станом на 03.12.2015 року в сумі 12678, 43 долара США, що за курсом 23,64 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.12.2015 року складає 299718 грн 09 коп. за кредитним договором № VIHOGF02020538 від 29.04.2005 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість по кредитному договору № VIHOGF02020538 від 29.04.2005 року станом на 03.12.2015 року в сумі 12678, 43 доларів США, що становить еквівалент 320764 грн.28 коп. Стягнуто судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення міського суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Банку відмовити.

Вважає, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції не зясував дійсні обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлені наступні обставини.

29.04.2005 року між ПАТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з яким Банк надав кредит у розмірі 26552 долари США: на придбання нерухомості в сумі 21890 доларів США, на оплату страхових платежів на нерухомість в сумі 1122 долари США та особисте страхування в сумі 3540 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та комісії в розмірі 0,13 % від суми наданого кредиту щомісячно в період сплати, комісії на дострокове погашення кредиту згідно з п.1.4 даного договору. Період сплати: з 25 по 30 число кожного місяця. Погашення заборгованості по даному договору здійснюється в порядку визначеному п.1.1 Договору. Кредит наданий на термін до 27.04.2020 року.

У забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором із ОСОБА_5 був укладений договір поруки, згідно п.4 якого у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, поручитель погодився відповідати з боржником перед кредитором як солідарні боржники.

Банк виконав належним чином умови договору, надавши ОСОБА_4 кредит, однак відповідач , в порушення взятих на себе зобовязань борг не повернула.

Станом на 03.12.2015 року заборгованість відповідача перед Банком, яка виникла у звязку з невиконанням умов Кредитного договору становила суму 12678, 43 доларів США, що складається: з заборгованості по кредиту-12512,84 доларів США;заборгованості по процентам 150,11 доларів США; заборгованості по комісії 15,7 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором -0,41 долар США.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з умов укладеного договору, які порушені відповідачем - допущено прострочення сплати кредиту та відсотків, а тому і стягнув суму заборгованості достроково у повному обсязі. На підставі положень ст.ст.512,656 ЦК України суд прийшов висновку, що відбулась заміна кредитора у зобовязанні і до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому на час ухвалення рішення, вважав ПАТ КБ «ПриватБанк» належним позивачем у даному спорі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє заперечення апелянта з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд вірно встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами глав 47-48 ЦК України і спеціальними нормами глав 71 ЦК України та вірно на підставі ст.ст. 526,625,629,1054 ЦК України стягнув суму заборгованості в розмірі 12678,43 доларів США, що становить еквівалент 320764 грн.28 коп.

Судом першої інстанції також було встановлено, що в лютому 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відступило свої права за кредитним договором та договором іпотеки компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» (продавець), ПАТ КБ «ПриватБанк» (покупець)та «ТМФ ТРАСТІ ЛІМІТЕД» ( довірчий управитель) був укладений договір викупу (відступлення) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором від 29.04.2005 року № VIHOGF02020538, що укладався між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 знову перейшло до ПАТ КБ «ПриватБанк» ( цей договір за порядковим № 1041 міститься у переліку активів у додатку № 1 до договору). / а.с 128/

Згідно п.2.4 договору купівля-продаж Відповідних Основних Іпотечних Активів, та відповідне відступлення Відповідних Основних Іпотечних Активів продавцем та прийняття Відповідних Основних Іпотечних Активів Покупцем ( відступлення), набирає чинності негайно після укладення і нотаріального посвідчення договору.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що оскільки право вимоги за спірним кредитним договором на підставі договору викупу ( відступлення) права вимоги від 14.04.2016 року знову перейшло до ПАТ КБ « Приватбанк», а тому ПАТ КБ « Приват Банк» має підстави на звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.04.2005 року № VIHOGF02020538.

Відповідно п.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, якщо докази стосовно повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобовязанні відсутні, то стаття 517 ЦК України дає право боржнику лише не виконувати свого обовязку перед новим кредитором, а не право не сплачувати кредит зовсім.

Даний висновок підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, зокрема в ухвалах від 11.04.2012 року у справі № 6-46604св11, від 12.06.2013 року у справі № 6-46345св12.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 була повідомлена про відступлення прав вимоги кредитора листом від 23.02.2007 року за підписом голови правління Приватбанку, копію якого сама і надала до заперечень, однак заборгованість новому кредитору нею сплачена не була. / а.с.48/

Посилання апелянта на не врахування судом положень ст. 1054 ЦК України є безпідставними, оскільки судом встановлено, що кредит відповідачу надавався Банком.

Процесуальні порушення, які на думку апелянта були допущені судом першої інстанції при розгляді справи, а саме що у день ухвалення остаточного рішення у справі суддя прийняв від представника відповідача документи, що є доказами у справі, тим самим порушив вимоги ст.ст. 3,11, 133 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду, оскільки у відповідності до п.3 ст. 309 ЦПК України не призвели до неправильного вирішення справи.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а відтак не дають підстав для висновку про незаконність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді:

/підписи/

Згідно з оригіналом: