Рішення № 58771082, 22.06.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/852/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Саєнко О.Б., при секретарі Микитюк І.В.

за участю- представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одинці «Замостянські електричні мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 стягнення заборгованості по сплаті за спожиту електричну енергію. Поданий позов обґрунтував тим, що між ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Замостянські електричні мережі» та ОСОБА_3, склалися фактичні договірні правовідносини, що підтверджується наявністю особового рахунку № 14000655, відповідно до якого відповідач, як споживач користується електричною енергією, а енергопостачальник-як постачальник , постачає йому електричну енергію, тому відповідач зобов'язаний оплачувати вартість спожитої електричної енергії та дотримуватися вимог закону при її споживанні, що встановлено пунктом 42 Правил та статтею 26 Законом України «Про електроенергетику».

Вказує , що згідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 17.03.2011 р. № 343 тариф на електричну енергію з 01.04.2011 р. по 01.05.2012 р. населенню, яке проживає в сільській місцевості становив 25,92 коп. за 1 тВт тол. з ПДВ до 150 кВт/год., понад 150 кВт/год. 33,72 коп. за 1 кВт/год. з ПДВ; за становою НКРЕ від 23.04.2012 р. тариф на електричну енергію з 01.05.2012 р. по 31.03.2015 р. становив 25,92 коп. за 1 кВт/год. з ПДВ до 150 кВт/год. понад 150 кВт/год. до 800 кВт/год. дорівнює 33,72 коп. за 1 кВт/год. з ПДВ, понад 800 кВт/год. дорівнює 95.76 коп. за 1 кВт/год. з ПДВ.

Зазначає, що станом на час звернення до суду із позовом за у відповідача існує заборгованості за спожиту електричну енергію в загальному розмірі сумі 34 669 грн. 23 коп., яка виникла з 31.05.2006 року. Заборгованість по які не пройшов термін позовної давності становить 31 077 грн. 76 коп., відповідно до вище приведених тарифів та особового рахунку № 14000655 ОСОБА_3,у звязку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 34 669 грн. 23 коп., а також понесені судові витрати.

В судовому засідання представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі , мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просила позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в загальному розмірі 34669 грн.23 коп.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання нез*явився по невідомим для суду причинам , про дату , час та місце його проведення повідомлявся належним чином, заяви про проведення засідання у його відсутності до суду не надав. 12 квітня 2016 року відповідач подав через канцелярію суду заперечення на позов, з суті якого вбачається, що позовні вимоги позивач він визнав частково на суму 610 грн.85 коп., хоча вважає , що між ним та позивачем не склалися фактичні відносини, оскільки договір на постачання електричної енергії не укладався і позивач ухилявся від його укладання. Також просить суд застосувати трирічний строк позовної давності за звернення позивачем до суду за позовними вимогами за період до 28 лютого 2013 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, з підстав зазначених відповідачем у запереченнях , також просив суд застосувати трирічний строк позовної давності, а також зазначив, що акт № 075615 від 15.10.2014 р. не може бути належним доказом для суду у даній справі, оскільки складався у відсутності ОСОБА_3

Суд , з урахуванням міркування представників сторін, які не заперечували, вважає за можливе провести розгляду справи у відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково та такі, що підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно довідки про споживання за період з березня 2006 року по лютого 2016 року відповідно до наведених вище тарифів у відповідача перед позивачем рахується заборгованість по сплаті за спожити електроенергію в загальному розмірі сумі 34669, 23 грн., яка виникла за період з 31.05.2006 року по 16 лютого 2013 року, з якої , у період з 17 лютого 2013 року по 17 лютого 2016 року заборгованість становить 31 077 грн. 76 коп. (а.с. 7-10).

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено , що правовідносини, які виникли між сторонами за даним позовом регламентуються Цивільним Кодексом України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Проте, відповідно до ст.218 Цивільного Кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлено законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Діючим законодавством, що регулює виниклі правовідносини між сторонами, а саме: ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги» , не передбачені випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання послуг з електропостачання , має наслідком його недійсність, а тому відсутність письмового договору (Типового договору), між позивачем та відповідачем не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання таких послуг.

Таким чином, судом встановлено , що відповідач ОСОБА_3 є власником будинку № 33 , по вул.Гагаріна, в с. Бохоники Вінницького району , зареєстрований у встановленому законом порядку за даною адресою та є споживачем наданих послуг позивача з електропостачання, а тому суд вважає , що між ним та позивачем існують фактичні договірні відносини відповідача як споживача послуг з електропостачання і позивача як виконавця з надання вказаних послуг, на підставі яких у сторін виникають обоюдні права та обовязки.

Тому доводи відповідача , про те , що оскільки між ним та позивачем не укладався договір на постачання електричної енергії , та ним позивачу заява про відкриття особового рахунку не подавалася, тому фактичних відносин між ними не склались, суд вважає хибним з вище приведених підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч.1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3. ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З даним позовом позивач звернувся до Вінницького районного суду 17 лютого 2016 року. а.с.1)

Оскільки відповідач у своїх запереченнях заявив про застосування судом трирічного строку позовної давності за даним позовом, тому суд вважає заяву відповідача задовольнити та застосувати за період з 31 травня 2006 року по 16 лютого 2013 року трирічний строк позовної давності , відмовивши в цій частині у задоволені позову у звязку із застосуванням трирічний строку позовної давності.

Згідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.п.19, 42 Правил користування електричною енергією для населення,

розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії, відповідно до вимог пункту 20 Правил, є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Тому , підлягають до задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 17 лютого 2013 року по 17 лютого 2016 року заборгованість за спожиту ним електричну електроенергію на суму 31077 грн. 76 коп., оскільки суд вважає, що позивач обґрунтував в цій частині свій позов про те , що відповідач не вносить у визначені строки оплату за спожиту електричну електроенергію , наданими письмовими доказами, а саме - розрахунком заборгованості ( довідкою) ( а.с.7), детальною довідкою споживача ( а.с.6) з якої вбачається , що за ОСОБА_3 відкритий особовий рахунок № 1400065, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, а також в даній довідці зазначені дані лічильника: тип- СА4Е-5030(6); номер- 04641469 ; актом № 07615 від 15.10.2014 року технічної перевірки вимірювального комплексу, з якого видно , що представники Замостянських електричних мереж провели технічну перевірку лічильника ( без участі споживача- Ратушняка І.О.), який встановлений на гаражі за адресою місця проживання відповідача : с. Бохоники , вул. Гагаріна, 33, зафіксували дані про тип лічильника, його номер , які тотожні із даними по особовому рахунку відповідача , та показники- 41191 ( а.с. 39) та фотофіксацією лічильника із зазначеними показниками. ( а.с.37)

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те , що акт № 07615 від 15.10.2014 року складений представниками Замостянських електричних мереж з порушенням норм закону, оскільки при складані був відсутній споживач ОСОБА_3, суд вважає хибними.

Так, відповідно до п.8 ч.1 ст. 21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Згідно до п. 21 Правил користування електричною енергією для населення, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача. Що позивачем і було зроблено та складено відповідний акт від 15.10.2014року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У звязку з тим, що позов судом задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судового збору в розмірі 1244,99 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,60,11,88, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства « Вінницяобленерго» в особі Структурної одинці «Замостянські електричні мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті за спожиту електричну енергію ,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства « Вінницяобленерго» в особі Структурної одинці «Замостянські електричні мережі» на рахунок із спеціальним режимом використання р/р -260333012851 в ОПЕРВ філії Вінницького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО-302076, код ЗКПО 25512876, заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію за період з 17 лютого 2013 року по 17 лютого 2016 року у розмірі 31077 ( тридцять одна тисяча сімдесят сім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства « Вінницяобленерго» в особі Структурної одинці «Замостянські електричні мережі» на рахунок із спеціальним режимом використання р/р -26003013010201 в ПАТ «Сбербанк», код 25512876,МФО-320627, у рахунок повернення сплаченого судового збору суму в 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) гривень 99 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Вінницькій районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Повне рішення суду виготовлено 29 червня 2016 року.

Суддя: