ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5335/16-к
провадження № 1-кп/753/408/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2016 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Домарєва О.В.
при секретарі - Ткачі А.Г.,
за участю:
прокурорів - Облетова А.І., Чуйкова В.С., Павлюха В.Я.,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12015100020007897 від 16.09.2015 р. за звинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 187 КК України, №12015100020006758 від 06.08.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185 КК України, №12016100020000171 від 08.01.2016 р. за звинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12015100020007897 від 16.09.2015 р. за звинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 187 КК України, №12015100020006758 від 06.08.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185 КК України, №12016100020000171 від 08.01.2016 р. за звинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурором Облетовим А.І. було заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою на два місяці, оскільки ризики, що обумовили обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час продовжують існувати.
Прокурори Павлюх В.Я. та Чуйков В.С. підтримали клопотання прокурора Облетова А.І. та мотиви на його обґрунтування та просили продовжити стосовно обвинувачених строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.
Захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та просили відмовити в задоволенні клопотання та не продовжувати обвинуваченим строк дії запобіжного заходу, оскільки на цей час, на їх думку, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність, припинили існування,та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 підтримали думку захисників та просили не продовжувати відносно них строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просили обрати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Вирішуючи питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу у виді "тримання під вартою" відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, серед яких злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, а також ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, які відповідно до ч.3 ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та від 3 до 7 років за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 судом також враховується, що він не має місця постійної роботи та має постійне місце проживання в м. Києв є особою, яка раніше не судима, звинувачується у вчиненні злочинів, за яке передбачені альтернативні види покарання, серед яких є такі, які не пов'язані з позбавленням волі.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 судом враховується, що він судимий за вчинення корисливого злочину, але звільнений від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 р.». Також враховується, що ОСОБА_10 зареєстрований та має постійне місце проживання в м. Києві, має на утриманні неповнолітню дитину, в повному обсязі відшкодував потерпілому ОСОБА_11 збитки, спричинені останньому злочином, у зв'язку з чим потерпілий не має матеріальних претензій до обвинуваченого.Також суд враховує, що за ст.187 ч.1 КК України ОСОБА_12 звинувачується у скоєнні розбійного нападу на потерпілого під час сумісного зловживання з останнім спиртними напоями.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 судом враховується, що він не має місця роботи, у нього відсутні тісні соціальні зв'язки, проте є особою, яка в силу ст.89 КК України не судима, зареєстрований та має постійне місце проживання в м. Києві. Крім того, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні хоч і тяжкого злочину, але який складається з одного епізоду, а також, що за вказаний злочин може бути судом призначене покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, враховуючи викладені обставини в їх сукупності та особи обвинувачених, суд приходить до висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які обумовили обрання відносно обвинувачених тримання під вартою, на цей час перестали існувати, та вважає за можливе змінити запобіжний захід, обраний відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з «тримання під вартою» на «домашній арешт» з покладанням на обвинувачених обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який буде достатніми й необхідним для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, запобіганню певним ризикам та достатнім заходом забезпечення судового розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 181, 183, 184, 194, 196, 197, ч.1 ст. 331, 350 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6,ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» задовольнити частково.
Змінити стосовно обвинувачених ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді «тримання під вартою» на «домашній арешт» строком на два місяці - до 25 червня 2016 р. включно.
Покласти обов'язок на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 22:00 до 06:00 години без дозволу суду.
Покласти обов'язок на обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 у період часу з 22:00 до 06:00 години без дозволу суду.
Покласти обов'язок на обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 у період часу з 22:00 до 06:00 години без дозволу суду.
Відповідно до вимог ст. 194 ч.5 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 додаткові обов'язки:
-з'являтись до суду у визначений час;
-не відвідувати кафе, бари, ресторани, клуби та інші розважальні заклади;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у справі;
Обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 негайно звільнити з - під варти в залі судового засідання.
Контроль за виконанням запобiжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покласти на органи внутрiшнiх справ за мiсцем їх проживання.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Домарєв
Судове рішення № 58770170, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 25.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/5335/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: