Вирок № 58770039, 05.07.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2536/16-к

1-кп/705/248/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі колегії суддів:

головуючого судді Кімстачова О.С.

суддів: Білик О.В., Ребриної К.Г.

секретар судового засідання Власова Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250250000017 від 04.01.2016, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Любашівка Одеської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово безробітного, неодруженого, утриманців не має, зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, селище Любашівка Одеської області, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження і учасників судового провадження:

прокурора Коропа С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.01.2016, приблизно о 04 годині, діючи умисно, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, вчинив розбійний напад на власницю вказаної квартири ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, під час вчинення якого, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя ОСОБА_8, заволодів майном останньої за таких обставин. У вказаний час ОСОБА_1 перебував у зазначеній вище квартирі під приводом надання послуг з нанесення татуювань на тілі, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, повязаних із заволодінням чужим майном, у коридорі квартири підійшов до ОСОБА_8, яка знаходилась у вертикально-стоячому положенні спиною до нього, та за допомогою заздалегідь принесеного пристрою «електро-шокер», тримаючи в правій руці, підвів його до правої ділянки шиї потерпілої, та електричним струмом здійснив приблизно три електричних розряди, обмеживши її волю до оборони. Остання, пручаючись, почала кричати та рукою відбила пристрій з рук ОСОБА_1, але він, не припинивши свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_8, кулаком правої руки наніс їй приблизно 10 ударів у скронево-потиличну ділянку голови зліва. Далі, реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_1, підняв з підлоги кухонний ніж, який попередньо заховав у правому рукаві свого одягу, а в подальшому випав від різких рухів, і, утримуючи його в правій руці клинком вперед, умисно наніс ножем одинадцять ударів по верхніх кінцівках та один удар в ділянку грудної клітки потерпілої, яка ще знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, обличчям до нападника. Потім, коли вона втратила здатність до боротьби і перебувала в горизонтальному положенні, а саме: лежачи на спині, обличчям до ОСОБА_1, останній наніс два удари ножем в ділянку грудної клітки, два удари в ділянку живота, три удари в грудну порожнину та один удар в ділянку шиї з розсіченням окістя хребця.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями спричинив тілесні ушкодження у вигляді: синців тильної поверхні лівої кисні та зовнішнього кута правого ока, крововиливів у мякі покрови голови лівої скронево-потиличної ділянки, які виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо при нанесенні ударів руками і відносяться до легких тілесних ушкоджень; трьох поверхневих ран лівого передпліччя, які згідно з висновком експертизи виникли від дії гострих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень; восьми колото-різаних ран верхніх кінцівок, а також не проникаючої колото-різаних рани грудної клітки та рани живота, які виникли від дії гострих предметів, мають непрямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; проникаючої колото-різаної рани живота з ушкодженням великого сальника, що має непрямий причинний звязок з настанням смерті, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя; колото-різаної рани з розсіченням другого ребра зліва і проникненням в грудну порожнину та наскрізним ушкодженням верхньої частки лівої легені з внутрішньо-грудною кровотечею і стрімким розвитком лівобічного гемопневмоторакса; колото-різаної рани з ушкодженням серцевої сорочки, правого передсердя з внутрішньо-грудною кровотечею і розвитком правобічного гемопневмоторакса; проникаючих в грудну порожнину трьох колото-різаних ран, а також різаної рани шиї з розсіченням трахеї, обох кивальних мязів та обох сонних артерій, які згідно з висновком експертизи виникли від дії гострих предметів, мають прямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Всі тілесні ушкодження є прижиттєві і виникли незадовго до смерті потерпілої. Причиною смерті ОСОБА_8 є множинні різані і колото-різані рани шиї, грудей, живота, верхніх кінцівок, з ушкодженнями трахеї, обох кивальних мязів, обох загальних сонних артерій, лівої легені, серця, серцевої сорочки, великого сальника, що супроводжувалися масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею і спричинили знекровлення організму.

Після цього ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_8 мертва, продовжуючи знаходитись в квартирі № 8, розташованій в м. Умань по вул.Жовтневої Революції, №18, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, що належить ОСОБА_8, заволодів такими її речами:

- мобільним телефоном «Fly IQ434» чорного кольору вартістю 1200 грн.;

- мобільним телефоном «LG E615» чорного кольору вартістю 2213 грн.;

- мобільним телефоном «APPLE IPhone-5» білого кольору вартістю 14587 грн.;

- скетч-картка мобільного оператора «Life» вартістю 25 грн.;

- скетч-картка мобільного оператора «МТС» вартістю 25 грн.;

- цифровою фотокамерою «Canon EOS 1100D» вартістю 10000 грн.;

- музичним МР3-плеєром «Transend 8GB» вартістю 382 грн.;

- навушниками «MonstepBeats» білого кольору вартістю 4000 грн.;

- навушниками «Samsung» білого кольору вартістю 50 грн.;

- ноутбуком «ЕКР. 15,6 ASUS CORE i3 2330M 2,2GHZ /RAM3072MB/ HDD500GB/ DVD RW» вартістю 5000 грн.;

- золотим ланцюжком вагою 16 гр. (585°) вартістю 15120 грн.;

- золотою каблучкою вагою 2,2 гр. (585°) вартістю 2079 грн.;

- золотою каблучкою вагою 4,08 гр. (585°) вартістю 3855грн. 60 коп.;

- золотою каблучкою вагою 2 гр. (585°) вартістю 1890 грн.;

- золотою каблучкою вагою 9,78 гр. (585°) вартістю 9242 грн. 10 коп.;

- золотим браслетом вагою 8,22 гр. (585°) вартістю 7767 грн. 90 коп.;

- золотою шпилькою вагою 0,75 гр. (585°) вартістю 708,75 грн.,

заподіявши матеріального збитку на загальну суму 78145,35 грн., що при неоподатковуваному мінімумі доходів громадян у 689,00 грн. на 2016 рік перевищує його розмір в 113,42 разів.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 04.01.2016, приблизно о 04 годині, діючи умисно, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, з корисливих мотивів, з метою позбавлення життя, вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 за таких обставин.

Так, ОСОБА_1, у вказані час та місці, перебував у зазначеній вище квартирі під приводом надання послуг з нанесення татуювань на тілі, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді позбавлення життя особи та заволодіння чужим майном, в коридорі квартири, підійшов до ОСОБА_8, яка знаходилась у вертикально-стоячому положенні спиною до нього та, за допомогою заздалегідь принесеного пристрою «електро-шокер», тримаючи в правій руці, підвів його до правої ділянки шиї потерпілої, та електричним струмом здійснив близько трьох електричних розрядів, обмеживши її волю до оборони. Остання, пручаючись, почала кричати та рукою відбила пристрій з рук ОСОБА_1, але він, не припинивши свої злочинні дії, направлені на вчинення з корисливих мотивів умисного вбивства ОСОБА_8, кулаком правої руки наніс їй приблизно 10 ударів у скронево-потиличну ділянку голови зліва. Далі, реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_1 підняв з підлоги кухонний ніж, який попередньо заховав у правому рукаві свого одягу і який в подальшому випав від різких рухів, і, утримуючи його в правій руці, клинком вперед, умисно наніс ножем одинадцять ударів по верхніх кінцівках та один удар в ділянку грудної клітки потерпілої, яка ще знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні, обличчям до нападника. Потім, коли вона втратила здатність до боротьби і перебувала в горизонтальному положенні, а саме: лежачи на спині, обличчям до ОСОБА_1, останній наніс два удари ножем у ділянку грудної клітки, два удари в ділянку живота, три удари в грудну порожнину та один удар в ділянку шиї з розсіченням окістя хребця.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями спричинив тілесні ушкодження у вигляді: синців тильної поверхні лівої кисні та зовнішнього кута правого ока, крововиливів у мякі покрови голови лівої скронево-потиличної ділянки, які виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо при нанесенні ударів руками і відносяться до легких тілесних ушкоджень; трьох поверхневих ран лівого передпліччя, які згідно з висновком експертизи виникли від дії гострих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень; восьми колото-різаних ран верхніх кінцівок, а також не проникаючої колото-різаних рани грудної клітки та рани живота, які виникли від дії гострих предметів, мають непрямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; проникаючої колото-різаної рани живота з ушкодженням великого сальника, що має непрямий причинний звязок з настанням смерті, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя; колото-різаної рани з розсіченням другого ребра зліва і проникненням в грудну порожнину та наскрізним ушкодженням верхньої частки лівої легені з внутрішньо-грудною кровотечею і стрімким розвитком лівобічного гемопневмоторакса; колото-різаної рани з ушкодженням серцевої сорочки, правого передсердя з внутрішньо-грудною кровотечею і розвитком правобічного гемопневмоторакса; проникаючих в грудну порожнину трьох колото-різаних ран, а також різаної рани шиї з розсіченням трахеї, обох кивальних мязів та обох сонних артерій, які згідно з висновком експертизи виникли від дії гострих предметів, мають прямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Всі тілесні ушкодження є прижиттєві і виникли незадовго до смерті потерпілої. Причиною смерті ОСОБА_8 є множинні різані і колото-різані рани шиї, грудей, живота, верхніх кінцівок, з ушкодженнями трахеї, обох кивальних мязів, обох загальних сонних артерій, лівої легені, серця, серцевої сорочки, великого сальника, що супроводжувалися масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею і спричинили знекровлення організму.

Після цього ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_8 мертва, продовжуючи знаходитись в квартирі № 8, розташованій в м.Умані по вул.Жовтневої Революції, №18, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого другого злочинного наміру, спрямованого на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, що належить ОСОБА_8, заволодів такими її речами:

- мобільним телефоном «Fly IQ434» чорного кольору вартістю 1200 грн.;

- мобільним телефоном «LG E615» чорного кольору вартістю 2213 грн.;

- мобільним телефоном «APPLE IPhone-5» білого кольору вартістю 14587 грн.;

- скетч-картка мобільного оператора «Life» вартістю 25 грн.;

- скетч-картка мобільного оператора «МТС» вартістю 25 грн.;

- цифровою фотокамерою «Canon EOS 1100D» вартістю 10000 грн.;

- музичним МР3-плеєром «Transend 8GB» вартістю 382 грн.;

- навушниками «MonstepBeats» білого кольору вартістю 4000 грн.;

- навушниками «Samsung» білого кольору вартістю 50 грн.;

- ноутбуком «ЕКР. 15,6 ASUS CORE i3 2330M 2,2GHZ /RAM3072MB/ HDD500GB/ DVD RW» вартістю 5000 грн.;

- золотим ланцюжком вагою 16 гр. (585°) вартістю 15120 грн.;

- золотою каблучкою вагою 2,2 гр. (585°) вартістю 2079 грн.;

- золотою каблучкою вагою 4,08 гр. (585°) вартістю 3855грн. 60 коп.;

- золотою каблучкою вагою 2 гр. (585°) вартістю 1890 грн.;

- золотою каблучкою вагою 9,78 гр. (585°) вартістю 9242 грн. 10 коп.;

- золотим браслетом вагою 8,22 гр. (585°) вартістю 7767 грн. 90 коп.;

- золотою шпилькою вагою 0,75 гр. (585°) вартістю 708,75 грн.,

заподіявши матеріального збитку на загальну суму 78145,35 грн., що при неоподатковуваному мінімумі доходів громадян у 689,00 грн. на 2016 рік, перевищує його розмір в 113,42 разів.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді свою винуватість у вчиненні злочинів відповідно до предявленого йому обвинувачення не визнав і дав показання про те, що не бажав заподіювати смерть ОСОБА_8, вбивати її, та заволодівати її майном, коли йшов до неї додому, і він не памятає, як була заподіяна смерть останньої, а майном заволодів з метою імітації пограбування. Про те, що так вийшло, він шкодує, розкаюється у вчиненому, і просить вибачення в батьків померлої.

Під час допиту в суді ОСОБА_1 показав: «Я не хотів вбивати ОСОБА_8. ОСОБА_9 за місяць до смерті написала мені у соціальній мережі «Вконтакті», щоб я їй зробив татуювання. Я погодився. Ми спілкувались з нею дуже добре. Я навіть хотів з нею відносин. Потім, 2 січня, ми домовились про зустріч біля Вічного вогню. Ми гуляли, сміялись, говорили про все, про сімю, про бізнес, про те, хто чим хочемо займатись, хочемо відкрити власний бізнес. Все було добре. Говорили про школу, дитинство. Коли прийшов час прощатись, ОСОБА_8 попросила, щоб я її провів додому, я погодився. Бо було якось не красиво, щоб дівчина ішла додому сама. По дорозі ми зайшли в магазин, вона купила печива та запросила мене до себе на чай, зігрітися. Я не відмовився. Та сказав, що вже пізно і я не на довго, бо в мене на завтра клієнти на тату є. Ми пішли до неї додому, зайшли в квартиру. Пішли на кухню, вона включила музику на телевізорі, поставила чайник. Поки закипав чайник ми спілкувались, сміялись, говорили про все. Потім пили чай. Настав вечір. Бачу, що темно у вікні, кажу, що буду йти вже додому. Вона запитала, чи я не хочу залишитись у неї на ніч. Я відповів, що ми малознайомі для того, щоб я ночував у чужій квартирі. Вона сказала, що добре, і обійняла мене. Потім я вийшов і пішов додому, де знімав квартиру з ОСОБА_10. Коли прийшов, одразу пропав настрій, бо вдома було не прибрано і не було що їсти. І взагалі у нас з Людою були не зовсім гарні стосунки останні 3 місяці. Я написав ОСОБА_8. Запитав, коли вона хоче зробити тату, бо я післязавтра [4 січня] їду в ОСОБА_11 на роботу. Вона відповіла, що можна завтра, та напише коли саме прийти до неї. Ми ще трохи поспілкувались. Наступного дня ми списались. Вона сказала, що у неї є клієнти на нігті [манікюр], і що пізніше сама напише. Через деякий час написала, щоб я розраховував на 9вечора, я відповів: «добре» і що у мене теж є клієнти на тату сьогодні. Потім ОСОБА_8 в переписці запитала, де я знаходжусь і коли прийду. Я написав, що скоро прийду, бо трохи не встигав з дезінфекцією тату машини та деталей. Потім я зібрав сумку з тату приладдям і пішов до ОСОБА_8. Прийшов, подзвонив у двері. Вона відкрила, обняла мене і спитала чи не хочу я випити з нею і з ОСОБА_12, її подругою, вина. Я відповів що ні, і попросив чаю чи кави, бо поки дійшов змерз. ОСОБА_9 зробила чай. На кухні була її подруга Таня, вона нас познайомила і ми в 3-х спілкувались по темі тату. Вони допивали вино. Потім ми пішли у вітальню, де я набивав тату. Я розклав свої прилади. Першою захотіла Таня зробити тату. Я їй зробив, помастив спеціальною маззю, щоб швидше загоювалось, забинтував. Потім Таня попросила ОСОБА_8 віддати за її тату кошти, бо в неї зараз не було. ОСОБА_9 погодилась. Потім вони викликали таксі. Ми ще трохи поговорили і Таня пішла одягатись і залишила квартиру. Ми з ОСОБА_8 зостались у двох, я набив їй тату, теж все обробив, приклав серветку і почав складати увесь інструмент для роботи. Склав і потім ОСОБА_8 спитала, чи я не хочу з нею випити вина. Кажу, що я не пю, і що тоді [в переписці] збрехав, що я пю і курю кальян, бо хотів показатись більш крутим. Вона все зрозуміла і запропонувала чаю. Ми пішли на кухню, мені ОСОБА_8 зробила чаю, а собі налила вино в стакан.

Посиділи ми, поговорили. Потім я сказав, що буду йти додому, бо бачу, що ОСОБА_8 вже трохи опяніла і їй треба відпочивати. Та вона стала підвищувати на мене голос, мовляв, скільки це може тривати, що вона і так до мене, і з іншої сторони, а я наче сліпий. Всі хлопці як хлопці, а я наче боюся її. Я кажу, що все розумію, але ще зарано для того, щоб щось мати. Ми уже багато про що поговорили. Вона почала кричати ні з того, ні з сього: «Що ти як той сліпий?», що вона подає мені знаки, а я нічого не роблю. Я кажу, що ти уже пяна і говориш різну дурню. Я буду вже йти додому. Пішов в коридор, почав збиратись, а вона мені каже, що навіть Таня, яка мала залишитись, але пішла, бо зрозуміла, що нас треба залишити вдвох. Потім я кажу їй: «Ти багато чого сказала і я не хочу з тобою спілкуватись, протверезієш, тоді і поговоримо. Мені не подобається коли ти пяна» я сказав їй, коли брав сумку. Вона підбігла і вдарила мене по обличчю. У нас завязалась сварка. Вона почала мене звинувачувати: що я окрім того, як робити тату, ні на що не спроможний. І так як у мене не зовсім все добре з вимовою, вона почала мене ображати: «Ти заїка», «Ти імпотент». І мене це сильно образило. Я її відштовхнув, а далі, коли я прийшов у свідомість, я побачив, що вона лежить на підлозі вся в крові, а в мене в руках ніж. Я ще потім відкинув ножа і кинувся до ОСОБА_8 і хотів допомогти, але вже було запізно, і потім я розревівся. Та мені швидко прийшла думка зімітувати пограбування. Я забрав цінні речі і вибіг із квартири. Закрив квартиру і пішов додому. Вдома була ОСОБА_13 і я їй сказав, що вбив ОСОБА_8».

Речі, які взяв з квартири ОСОБА_8, він в подальшому разом із ОСОБА_10 здавали в ломбарди на її та його паспорта в м.Умані та в м. Одесі, куди поїхали з автовокзалу м. Умані вранці 04.01.2016.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України, під час судового розгляду підтверджена такими допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні за клопотанням сторін, учасників судового провадження на підтвердження (спростування) обставин кримінальних правопорушень, а саме: показами потерпілих, свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертів та речовими доказами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, в суді підтверджена такими доказами:

-Показами потерпілого ОСОБА_4, який в суді показав, що 04.01.2016 зранку його дружина ОСОБА_5 не могла додзвонитися дочці ОСОБА_9, хоча телефонувала неодноразово. Приблизно о 16 годині вирішили їхати до дочки в Умань. Приблизно о 17 год. приїхали в Умань до квартири ОСОБА_8 по вул.Ж.Революції, 18, №8. Квартира була зачинена на один замок, хоча дочка закривала на обидва замка. Зайшли в коридор, увімкнули світло і побачили тіло дочки в коридорі, яке лежало головою до вхідних дверей вздовж коридору, бачили, що в дочки перерізане горло, дружина почала кричати, плакати, вийшла сусідка. Викликали поліцію. З дочкою також жив їх син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, який з 24.12.2015 приїхав від неї додому в Ульяновський район. При огляді квартири виявили, що відсутні мобільні телефони «Fly», «APPLE IPhone-5», «LG», із сім-картами операторів мобільного звязку, цифровий фотоапарат «Canon», МР3-плеєр, ноутбук «ASUS», 4 пари навушників, чотири золоті каблучки, золотий ланцюжок, золотий браслет, золота шпилька, гаманець, гроші в сумі приблизно 3000,00грн., банківські картки «ПриватБанк». Під час досудового розслідування він надавав слідчому документи і упаковки (коробки), що містять відомості про викрадені в ОСОБА_8 речі мобільні телефони, фотоапарат, МР3-плеєр тощо.

-Протоколом огляду предметів від 09.01.2016, які добровільно видав ОСОБА_4, із фототаблицею до нього, а саме: пакувальної паперової коробки з під фотоапарату «Canon EOS 1100D», пакувальної паперової коробки з під МР3-плеєра, пакувальної паперової коробки «Asus», товарних чеків на придбання техніки, гарантійних талонів на неї.Відомості протоколу підтверджують придбання та найменування тих речей, у заволодінні якими обвинувачується ОСОБА_1 Вказані оглянуті предмети були визнані постановою слідчого від 09.01.2016 речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.п.148-155, 156);

-Речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні 04.07.2016, а саме: пакувальними коробками з-під мобільних телефонів, які добровільно видав слідчому ПавленкоЮ.О. (т. 2 а.п. 184) з-під мобільного телефону «fly-IQ434» ІМЕІ 866187029707963, з посібником користувача та гарантійним талоном від 09.07.2015; з-під мобільного телефону «LG-Е615», ІМЕІ 353792-05-152907-6, з посібником користувача, гарантійним талоном від 06.02.2013, товарним чеком від 06.02.2013 «ТОВ «Мобілочка». Вказані речові докази підтверджують придбання та найменування тих речей, у заволодінні якими обвинувачується ОСОБА_1;

-Показами потерпілого ОСОБА_5, яка в суді показала, що 02.01.2016 її дочка ОСОБА_8 по телефону сказала, що зустрінеться з ОСОБА_1 з приводу татуїровки, яку хотіла зробити собі ще з 16 років. Зі слів дочки, остання познайомилася з ОСОБА_1 в соцмережі 24.12.2015. 02.01.2016, приблизно о 1616:30 год., вона з ним зустрічалася, пила з ним чай, але не сказала де це було. Згадувала, що ОСОБА_1 трохи заїкається. 03.01.2016 ОСОБА_8 під вечір подзвонила і казала, що її подруга ОСОБА_12 має прийти до неї ночувати, бо посварилася з чоловіком, і приблизно о 22 год. дзвонила, що буде лягати спати. О 23год. вона бачила, що дочка ще у соцмережі «ВКонтакті» сказала дочці лягати спати, але остання не відповіла на це повідомлення. 04.01.2016 вона неодноразово телефонувала дочці, однак не могла до неї додзвонитися. Тому з чоловіком ОСОБА_4 вирішили поїхати в Умань Черкаської області, щоб зясувати що трапилося. Інші показання щодо приїзду до квартири ОСОБА_8 в м. Умані і виявлення трупа дочки аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_4

-Показами неповнолітнього свідка ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, який в суді показав, що ОСОБА_8 є його рідною сестрою, а потерпілі в провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їхніми батьками. З ОСОБА_8 вже приблизно на протязі двох років проживав в одній квартирі в м.Умані Черкаської області. 24.12.2015 поїхав в село до батьків, а сестра залишилася сама в Умані на новорічні свята. В останнє з нею спілкувався 02.01.2016, коли зателефонував їй та казав приїздити додому, до батьків, які скучили за нею, але вона відповіла, що не хоче їхати і залишиться, бо хоче зробити собі татуювання. Про те, хто буде і коли робити це татуювання, вона не казала, про ОСОБА_1 в розмові з ним не згадувала. Сестра носила золоті прикраси: ланцюжок на шиї, браслет, кільця; користувалася мобільними телефонами «Fly», «IPhone-5», «LG 615». До сестри хлопці додому заходили рідко і лише вдень, до 18 години.

-Показами свідка ОСОБА_12, яка в суді під час допиту 07.04.2016 і додаткового допиту 30.06.2016 показала, що з ОСОБА_8 була знайома приблизно 3-4 роки, познайомилися під час вступу на навчання, дружили, спілкувалися, ОСОБА_8 була дружкою на її весіллі. 03.01.2016 вона ввечері зустрілася з ОСОБА_8 в неї вдома. Вона була приблизно з 19год. до 21год. з ОСОБА_8 вдвох. Вони були на кухні спілкувалися, пили домашнє вино, випили за вечір по одному фужеру для шампанського, обсягом приблизно по 200мл. ОСОБА_1 прийшов до квартири ОСОБА_8 приблизно о 21 годині, щоб зробити ОСОБА_8 татуювання. Коли вона була в квартирі, то ОСОБА_1 алкоголь не вживав, на пропозицію ОСОБА_8 випити вина відмовився. ОСОБА_1 не приніс машинку для виведення татуювань, тому вона вирішила зробити собі ще одне. Віталій робив їй татуювання приблизно з 21:30 до 22:30год., потім обробив його маззю, перемотав місце тату на нозі. Потім приблизно о 22:45год. вона викликала таксі «Студент» і приблизно о 23год. повернулася до себе до дому, а ОСОБА_8 і ОСОБА_1 залишилися вдвох, робити татуювання ОСОБА_8. Про те, що після набивки тату поїде додому казала ОСОБА_8 і остання не просила її залишитися допоки піде ОСОБА_1. ОСОБА_15 сказала їй, що ОСОБА_1 хоче провести з нею вечір, тому домовлялися, що прийде до неї і після того, як він подивиться її тату, вона піде, а ОСОБА_15 і ОСОБА_1 залишаться самі. Коли приїхала додому, то написала ОСОБА_15 в соцмережі «ВКонтакті», спитавши: що і як, та відповіла, що «сидимо».

ОСОБА_9 казала, що вона запросила ОСОБА_1 до себе до дому, щоб зробити собі татуювання. Запросила до себе в той день, так як ОСОБА_1 писав їй у «ВКонтакті», що збирається їхати до Києва наступного дня.

На її питання ОСОБА_15 відповідала, що не збирається зустрічатися з ОСОБА_1, не має ніяких серйозних планів щодо нього. Про те, як добре вони були знайомі і коли познайомилися, не знає; ОСОБА_15 їй вранці 03.01.2016 написала, що є знайомий хлопець, який робить «тату», до того про ОСОБА_1 не згадувала в розмовах. До ОСОБА_15 дійсно приходили на квартиру дівчата «робити нігті». Про те, щоб ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_15 співпрацювати, бо в них схожі види діяльності, їй ОСОБА_15 нічого не казала.

Своїй матері, з якою розмовляла по телефону ввечері 03.01.2016 в присутності її і ОСОБА_1, ОСОБА_15 не сказала про ОСОБА_1, що він з ними того вечора був, а лише сказала, що з нею [з ОСОБА_12] вдвох.

На ОСОБА_15 в той вечір був ланцюжок золотий на шиї, по дві каблучки золоті на пальцях на кожній руці, браслет на руці, які залишалися на ній, коли вона йшла з квартири.

У її присутності ОСОБА_1 поводився нормально, говорив мало, в основному обговорювали, які татуювання вона і ОСОБА_15 хочуть зробити; коли говорив, то заїкався.

Під час досудового слідства з нею проводили впізнання за фотознімками, під час якого вона впізнала ОСОБА_1. Впізнання проводилося слідчим в присутності двох понятих, вона серед кількох фотографій впізнала ОСОБА_1.

-Згідно з протоколом впізнання за фотознімками від 04.01.2016 зі свідком ОСОБА_12 остання впізнала на фотознімку під № 2 хлопця, який був у ОСОБА_8 в квартирі ввечері і залишався з нею на одинці в ніч з 03 на 04.01.2016, після того як вона поїхала додому. Відповідно до доданої до протоколу довідки на фото № 2 зображений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.п. 206-209);

-Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що ОСОБА_12 є його дружиною. 03.01.2016 вона була в своєї подруги ОСОБА_8, щоб якийсь хлопець вивів їй тату. Пішла до неї одна приблизно о 19:00 20:00 год. Йому дружина казала, що вона з ОСОБА_8 пили вино, потім прийшов хлопець, але в нього не було з собою пристрою для виведення татуювань, тому вона вирішила зробити інше татуювання. Дружина викликала таксі, як він дивився в її телефоні потім, о 23 год. 45хв. Наступного дня приблизно о 15 год. йому телефонував брат ОСОБА_9, питав про неї, тому що не міг з нею звязатися;

-Заявою свідка ОСОБА_13 від 07.01.2016 про видачу переписки з соціальної мережі та самою перепискою з соціальної мережі «ВКонтакті», яка велась з її телефону між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 в період з 24.12.2015 від початку переписки, яку почала ОСОБА_8 з приводу «тату» і ціни за неї, до 04.01.2016, коли ОСОБА_1 написав останнє повідомлення о 08:48год. з питанням: «что ты там? Как тату?» (т.2 а.п 23-119). З цієї переписки за час з 15:01 год. до 21:00 год. 03.01.2016 (т. 2 а.п. 109-119) вбачається, що 03.01.2016 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8, що 04.01.2016 збирається їхати вранці в ОСОБА_11, і запропонував їй зробити татуювання в цей же день у неї вдома, пославшись на те, що сусіди почали скаржитися, що водить чужих людей в дім до себе; перепитав, чи буде вона одна, написав, що хоче, щоб вона була одна, що хотів би провести цей вечір з нею; що бажано, щоб подруга ОСОБА_8, яка прийде, пішла. Домовилися, що він прийде до неї приблизно о пів на девяту. На прохання ОСОБА_8 взяти необхідне обладнання для виведення в подруги татуювання, ОСОБА_1 відмовив, написавши, що воно важке і він його не дотягне. О 20:53 написав, що буде через 20 хвилин, стерилізує обладнання. А о 20:59год. вже підтвердив, що прийшов до її квартири.

-Показами свідка ОСОБА_17, яка в суді показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, на першому поверсі в кв. 4. Квартира, де жила ОСОБА_8, знаходиться на другому поверсі над її квартирою. У ту ніч вона в період з 24год. до 03 год., коли час від часу просиналася, чула з квартири зверху музику, якісь голоси жіночий і чоловічий. Годині о 4-5 ранку вона чула як хтось ходив у квартирі над нею, щось наче впало, був якийсь стукіт-грюкіт, в подальшому по коридору з верху хтось пробіг, вийшов з квартири, захлопнув двері квартири і потім спустився вниз, стукнули двері до підїзду. Про те, що в квартирі над нею жила ОСОБА_8, вона не знала, і нікого напередодні ввечері чи вночі не бачила, з тих, хто був у квартирі над нею;

-Протоколом огляду місця події від 04.01.2016 по вул. Ж.Революції, 18, квартира на другому поверсі №8, в м. Умані Черкаської області, з фототаблицею до нього. Згідно з ними в квартирі був виявлений труп ОСОБА_8, який лежав на спині на підлозі в коридорі та був розташований по діагоналі головою в сторону вхідних дверей, а ногами в сторону проходу на кухню. На трупі був одяг: майка чорного кольору, темно-сині джинсові штани. Під час огляду місця події були зафіксовані видимі зовні тілесні ушкодження на трупі: на горлі, руках, грудній клітці, животі; були виявлені та вилучені сліди пальців рук, зразки речовини бурого кольору, схожої на кров, біля трупа ОСОБА_8, на стіні коридору поряд з трупом, у ванній; волосся з умивальника ванної кімнати; електричний предмет у вигляді мобільного телефону, на якому виявлене волосся, що був поряд з трупом на підлозі коридору; циліндричний механізм замка з ключем з вхідних дверей; та інші предмети. ОСОБА_15 були відібрані експертні зразки з трупа ОСОБА_8 волосся, зрізи нігтьових пластин з пальців рук трупа, мікронакладення з долонь рук трупа. (т.1 а.п.133-175). У подальшому всі виявлені і вилучені речі з вказаного місця події були оглянуті слідчим зі складанням відповідного протоколу огляду речей від 05.01.2016 із фототаблицею до нього (т.1 а.п.223-241) і постановою слідчого від 05.01.2016 визнані речовими доказами в кримінальному провадженні (т.1 а.п.242);

-Протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 05.01.2016 з фототаблицею до нього, в якому зафіксовані видимі зовнішні ушкодження на тілі; татуювання у формі пера чорного кольору в області лівого бедра, яке було прикрите паперовою серветкою, під трусами; описаний одяг, який був на ньому і який був вилучений, а саме: жіночі штани джинсові темно-синього кольору, майка чорного кольору, труси чорного кольору, бюстгальтер бежевого кольору, а також була вилучена виявлена на трупі паперова серветка; взяті зразки крові в медичний шприц і на марлевий тампон, зроблена дактилокарта пальців та долонь рук (т.1 а.п.210-220). У подальшому всі виявлені і вилучені речі з трупа ОСОБА_8 були оглянуті слідчим зі складанням відповідного протоколу огляду речей від 06.01.2016 із фототаблицею до нього (т.2 а.п.1-14) і постановою слідчого від 06.01.2016 визнані речовими доказами в кримінальному провадженні (т.2 а.п.15). У протоколі огляду речей від 06.01.2016 зафіксовані: виявлені на майці плями бурого кольору і пошкодження отвори, порізи, навколо яких наявні плями бурого кольору, в різних її частинах; плями бурого кольору на штанах, на бюстгальтері, які механічних пошкоджень не мають;

-Висновком експерта № 05-7-02/7 від 22.02.2016 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8. Згідно з цим висновком смерть ОСОБА_8 настала в наслідок множинних різаних і колото-різаних ран шиї, грудей, живота, верхніх кінцівок, з ушкодженнями трахеї, обох кивальних мязів, обох загальних сонних артерій, лівої легені, серця, серцевої сорочки, великого сальника, що супроводжувалися масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею і спричинили знекровлення організму. Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 на ньому були виявлені: синці тильної поверхні лівої кисті та зовнішнього кута правого ока, крововиливи у мякі покрови голови лівої скронево-потиличної ділянки, які виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо при нанесенні ударів руками і відносяться до легких тілесних ушкоджень; три поверхневі рани лівого передпліччя, які виникли від дії гострих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень; вісім колото-різаних ран верхніх кінцівок, а також не проникаюча колото-різана рана грудної клітки та рана живота, які виникли від дії гострих предметів, мають непрямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; проникаюча колото-різана рана живота з ушкодженням великого сальника, що має непрямий причинний звязок з настанням смерті і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя; колото-різана рана з розсіченням другого ребра зліва і проникненням в грудну порожнину та наскрізним ушкодженням верхньої частки лівої легені з внутрішньо-грудною кровотечею і стрімким розвитком лівобічного гемопневмоторакса; колото-різана рана з ушкодженням серцевої сорочки, правого передсердя з внутрішньо-грудною кровотечею і розвитком правобічного гемопневмоторакса; проникаючі в грудну порожнину три колото-різаних рани, а також різана рана шиї з розсіченням трахеї, обох кивальних мязів та обох сонних артерій, які виникли від дії гострих предметів, мають прямий причинний звязок з настанням смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. При цьому зазначена рана шиї є абсолютно несумісною із життям.

Усі тілесні ушкодження є прижиттєві і виникли незадовго до смерті потерпілої. Наявні на трупі тілесні ушкодження синець тильної поверхні лівої кисті, а також всі колото-різані та різані рани верхніх кінцівок в кількості 11 ушкоджень, є характерними для самооборони і, ймовірно, утворилися після нанесення ОСОБА_8 ударів по голові, коли потерпіла знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні обличчям до нападника і чинила відчайдушний опір. У такому ж положенні вона була і під час нанесення їй рани грудної клітки зліва (№ 12) з ушкодженням верхньої частини лівої легені, після отримання якої потерпіла втратила здатність до боротьби і перебувала в горизонтальному положенні, лежачи на спині обличчям до нападника і отримуючи наступні ушкодження, аж до настання смерті.

Згідно з названим висновком експерта при дослідженні крові трупа ОСОБА_8 алкоголь не був виявлений.

Давність настання смерті може становити 24-48 годин до початку дослідження трупа, яке було розпочате 05.01.2016 о 12 год. (т.1 а.п.181-187);

-Висновком експерта № 18 від 29.01.2016 за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1, проведеної 08.01.2016. Згідно з цим висновком підекспертний скаржився на болі в животі на протязі пів року, відомості про будь-які інші скарги відсутні. У ОСОБА_1С були виявлені поверхневі забійні рани тильної поверхні пястно-фалангових суглобів другого і третього пальців правої кисті руки, що виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо, від нанесення ударів правою рукою стиснутою в кулак в голову іншої людини, в ніч з 03 на 04.01.2016. Інших тілесних ушкоджень не предявляв (т.2 а.п. 121-122);

-Висновком експерта № 05-1-09/19 від 13.01.2016, якою встановлена групова належність крові ОСОБА_1 Аb (II) (т.2 а.п. 162);

-Згідно з висновком експерта № 05-1-08/9 від 01.02.2016 на виданих ОСОБА_1 його джинсах виявлена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_8, даних про походження крові від ОСОБА_1 не виявлено (т.2 а.п. 164-167);

-Згідно з висновком експерта № 05-1-08/ від 22.01.2016 на зразках змивів з місця пригоди зі стіни в коридорі біля трупу ОСОБА_8 та з поверхні ванни виявлена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_8, даних про походження крові від ОСОБА_1 не виявлено (т.2 а.п.168-171);

-Показами свідка ОСОБА_13, яка в суді показала, що знайома із ОСОБА_1 з початку 2014року, зустрічалася з ним, вони жили разом деякий час, їздили один до одного до батьків. І в період грудень 2015 року-початок січня 2016року вони також проживали разом в квартирі, яку вона винаймає з іншою дівчиною. Пристрій «електрошокер» у виді мобільного телефону ОСОБА_1 придбав у середині грудня 2015року, з його слів, для самозахисту. 03.01.2016 ОСОБА_1 пішов до ОСОБА_8 ввечері із машинкою для татуювання, яку замовив собі 05.12.2015, щоб зробити останній татуювання. Коли він пішов з квартири, зачинивши її зовні, вона не змогла знайти на кухні свій кухонний ніж з синьою ручкою, який вона потім побачила у ОСОБА_1 04.01.2016, після того як він прийшов від ОСОБА_8. До ОСОБА_18 пішов приблизно о 21год., казав, що повернеться за кілька годин. Однак він повернувся приблизно о 6год. Тоді вона прокинулася і побачила ОСОБА_18, який стояв «над нею». Віталій сказав, що вбив ОСОБА_8. Його джинсові штани, кофта, куртка були в крові. У його сумці були речі, які він взяв з квартири ОСОБА_8: мобільні телефони, цифровий фотоапарат, ноутбук, 4 пари навушників, гаманець, в якому були золоті каблучки, ланцюжок, шпилька, браслет. Вона злякалася і почала переживати за себе. З розмови з ОСОБА_1 вона зрозуміла, що якщо вона не буде його слухатися і допомагати з викраденими речами, зі зборами його речей, щоб поїхати з Умані, і звернеться до когось по допомогу, то з нею чи її близькими він теж може зробити щось погане. Вона на його вимогу пішла купила нову куртку, «почистила» ноутбук ОСОБА_8, допомогла зібрати речі. Золоті вироби були в слідах крові і ОСОБА_1 у ванній їх помив. А вона спробувала відіпрати сліди крові на штанах, кофті, куртці. Вона приблизно о 09 год. викликала таксі і вони поїхали до автовокзалу м.Умані, щоб з відти виїхати до м. Одеси. По дорозі вона неподалік автовокзалу вийшла та пішла до ломбарду на вул. Тищика, де здала одну золоту каблучку, яку їй дав ОСОБА_1, щоб були гроші на автобус і на житло. По приїзді в ОСОБА_3 вони зняли квартиру, після чого пішли по ломбардам, в яких на паспорт ОСОБА_1 здали золотий ланцюжок, дві золоті каблучки і шпильку, ноутбук «ASUS», а на наступний день вони здали в ломбарди на її паспорт мобільний телефон «IPhone-5», золотий браслет і каблучку. Отримані гроші ОСОБА_1 забирав собі до кишені. А в квартирі він поділив гроші пополам і одну частину віддав їй. ОСОБА_15 з викрадених речей ОСОБА_15 вона залишила в себе навушники «Samsung» білого кольору. Ввечері 05.01.2016 вони вирішили поїхати з ОСОБА_3 на маршрутці: ОСОБА_1 до Любашівки, вона до Умані. В ОСОБА_3, коли збирали речі, ОСОБА_1 викинув у сміття кухонний ніж, кофту, черевики, цифровий фотоапарат, який не змогли здати в ломбард;

-Заявою ОСОБА_13 від 07.01.2016 про добровільну видачу навушників «Samsung» білого кольору, які їй дав ОСОБА_1 (т.2 а.п.120), які були оглянуті слідчим зі складанням відповідного протоколу огляду предметів від 08.01.2016 з фототаблицею до нього (т.2 а.п.131-133) і постановою слідчого від 08.01.2016 визнані речовими доказами в кримінальному провадженні (т. 2 а.п. 134);

-Протоколом слідчого експерименту в м. Одесі з участю свідка ОСОБА_13 від 08.01.2016 із фототаблицею до нього, під час якого свідок розказала і показала, що 04.01.2016 в м.Одеса вона із ОСОБА_1, після приїзду з м. Умані приблизно о 16 год., зняли квартиру по вул.Малаарнаутській, 68, № 8. Потім вона і ОСОБА_1 пішли до ломбарду «Благо» по вул. Пушкінській, 83, де на паспорт ОСОБА_1 здали золотий ланцюжок за 6 тисяч гривень. Потім вони пішли до ломбарду «Меркурій» по вул.Пушкінській, 76, де на паспорт ОСОБА_1 були здані дві золоті каблучки і шпилька за 1800,00грн. ОСОБА_15 показала на ломбард «Скарбниця» (ломбард «Гроші Тут») по вул.Пантелеймонівській, 70, де на його паспорт здали ноутбук «ASUS» та веб-камеру за 3000,00грн., а 05.01.2016 на її паспорт мобільний телефон «IPhone-5» за 2300,00грн. Потім вона показала ломбард «Пальміра» по вул. Пантелеймонівській, 95, в якому 05.01.2016 вона з ОСОБА_1 на її паспорт здали золотий браслет і каблучку, за які отримали 5000,00грн. (т.3 а.п. 15-24);

-Відомостями, які містяться в повідомленні ПТ « Ломбард Донкредит, ТОВ«Інтер-Ріелті» і компанія» від 11.01.2015, про те, що гр. ОСОБА_13 отримувала у Товаристві фінансовий кредит по Договору від 04.01.2016 по заставі каблучки б/к 585 проби, вагою 2,2грам, оціночною вартістю 982,67грн. І це Товариство надало диск із відеоматеріалами з камер спостереження в електронному вигляді за той період (т.2 а.п. 157, 158);

-Відеозаписом з камери відеоспостереження з ломбарду «Донкредит» по вул.Тищика, 29, м.Умань за 04.01.2016, який був переглянутий в судовому засіданні, і на якому в час з 09:22:53 по 09:27:51 04.01.2016 зафіксовано, як гр. ОСОБА_13 здавала один предмет, за який отримала грошові кошти кілька грошових купюр (т. 2 а.п.158);

-Відомостями, які містяться в повідомленні ломбарду «Гроші Тут» від 13.01.2016, від 15.01.2016, про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, заклав у м. Одесі 04.01.2016 о 18:51 год. ноутбук «екран 15,6 ASUS CORE i3 2330M 2,2GHZ /RAM3072MB/ HDD500GB/ DVD RW»; і 05.01.2016 о 13:09год. в м. Одеса гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, заклала мобільний телефон «IPhone-5» (т.2 а.п.159, 160);

-Відомостями, які містяться в повідомленні ломбарду «Пальміра» від 22.01.2016 про те, що гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10 05.01.2016 о 12:28год. уклала з вказаним ломбардом договір про надання фінансового кредиту та закладу майна строком до 06.01.2016 щодо браслету і каблучки, золотих 585 проби, загальною вагою 12,30грам, чистою вагою 12,05грам (т.2 а.п.161, 208, 209);

-Відеозаписом з камери відеоспостереження з ломбарду «Пальміра» по вул.Пантелеймонівській, 95, м.Одеса, за 05.01.2016, який був переглянутий в судовому засіданні, і на якому в час з 12:22:04 по 12:31:45 01.05.2016 зафіксовано, як гр. ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_1, який стояв поряд, здавала один предмет, за який отримала грошові кошти кілька грошових купюр, які передала ОСОБА_1, який поклав їх собі до внутрішньої кишені куртки (т. 2 а.п. 208, 209);

-Показами свідка ОСОБА_19, який в суді показав, що 04.01.2016 він працював у ломбарді «Благо» ПТ «Донкредит» на Тищика, 29, в м. Умані Черкаської області, кредитним експертом. Того дня особа на імя ОСОБА_13 здавала одну каблучку, це був відразу продаж, без наміру викупу. Вона підписувала відповідний договір, в який були занесені її паспортні дані;

-Заявою ОСОБА_1 від 06.01.2016 про видачу одягу джинсів та черевиків, в яких він був під час вбивства ОСОБА_8 04.01.2016 (т.2 а.п.123), які були оглянуті слідчим зі складанням відповідного протоколу огляду речей від 08.01.2016 з фототаблицею до нього (т.2 а.п.124-129) і постановою слідчого від 08.01.2016 визнані речовими доказами в кримінальному провадженні (т. 2 а.п. 130). На виданих ОСОБА_1 джинсових штанах в районі колін на обох штанинах і з внутрішньої сторони внизу на лівій штанині були виявлені плями світло-бурого кольору;

-Заявою ОСОБА_20 про видачу переписки з соціальної мережі та самою перепискою з соціальної мережі «ВКонтакті» за 04.01.2016, 05.01.2016, яка підтверджує намір ОСОБА_1 поїхати до м. Одеси (т.2 а.п. 135-147);

-Довідкою про вартість золота АБ «Укргазбанк» від 16.03.2016, згідно з якою курс продажу банківських металів 1-грамового штампованого золотого злитку становив 945,00грн. станом на 30.12.2015, 05.01.2016 (т.2 а.п. 212);

-Довідками про вартість мобільних телефонів б/у та інших електротоварів, стартових пакетів операторів мобільного звязку, згідно з якими станом на 04.01.2016 вартість становила: мобільного телефону «Fly IQ434» б/у 1200,00 грн.; мобільного телефону «LG E615» б/у 2213,00 грн.; мобільного телефону «APPLE IPhone-5» б/у 14587,00грн.; цифрової фотокамери «Canon EOS 1100D» 10000,00 грн.; музичного МР3-плеєру «Transend 8GB» б/у 382,00 грн.; навушників «MonstepBeats» б/у 4000,00 грн.; навушників «Samsung» 50,00грн.; ноутбуку «ЕКР 15,6 ASUS CORE i3 2330M 2,2GHZ /RAM3072MB/ HDD500GB/ DVD RW» 5000,00грн.; стартового пакету мобільного оператора «Life» 25,00 грн.; стартового пакету мобільного оператора «МТС» 25,00 грн. (т.2 а.п.213, 214);

Свідок ОСОБА_21 в суді показав, що є батьком ОСОБА_1. Де був ОСОБА_1 3 і 4 січня 2016 року він не знає. У середині грудня 2015 року поїхав до м.Умані до своєї дівчини ОСОБА_13, з якою зустрічався роки півтора. Потім він зустрів його на трасі 05.01.2016 приблизно о 21год. Він приїхав з двома сумками, що там були за речі, він не бачив. Характеризує сина як звичайну неконфліктну людину, яка може спилити, якщо йому не подобається те, що йому говорять чи про що просять зробити.

Згідно з ОСОБА_6 судово-психіатричного експерта № 41 від 16.02.2016 амбулаторної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (т.2 а.п. 172-177), проведеної 27.01.2016 комісією Черкаської обласної психіатричної лікарні Черкаської обласної ради, м.Сміла, ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованованого йому правопорушення, виявлені у нього прояви заїкання не супроводжуються розладами памяті, інтелекту, здатності до вольової регуляції своєї поведінки що свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На період часу, до якого відносяться скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумства або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви заїкання, що при відсутності розладів психотичного або межового з психотичним рівня, збереженість у нього процесів мислення, памяті, інтелекту, вольового контролю, здатності критично оцінювати своє становище, суть і наслідки інкримінованого йому правопорушення, намагання захищати свої інтереси свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі.

За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

У період, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту або іншому вираженому афективному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.

Підтвердженням наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на заподіяння смерті ОСОБА_8 і такої кваліфікуючої ознаки як корисливий мотив, на думку суду, є такі обставини. На трупі ОСОБА_8 наявні рани, які свідчать про нанесення ударів колюче-ріжучим предметом ножем в область життєво важливих органів серця, легень, у живіт, перерізання шиї із розсіченням трахеї, обох сонних артерій; про зняття з пальця ОСОБА_8 каблучки. ОСОБА_1 заздалегідь підшукав знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень ніж, який приніс із собою до квартири ОСОБА_8 Обвинувачений повідомляв ОСОБА_8, що хоче провести вечір із нею, щоб не було інших осіб. Ці обставини у своїй сукупності вказують на наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на заподіяння смерті ОСОБА_8 і заволодіння її майном.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_22, ОСОБА_23, сусіди ОСОБА_8 по будинку, не повідомили відомостей, які б підтверджували або спростовували предявлене ОСОБА_1 обвинувачення.

Дослідивши та оцінивши всі обставини і докази у кримінальному провадженні, які були надані сторонами кримінального провадження і про дослідження яких заявили учасники судового провадження, окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті, ОСОБА_8, вчиненому з корисливих мотивів, та в нападі на ОСОБА_8 з метою заволодіння її майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоровя останньої, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8, доказана. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення правильно кваліфіковані за п. 6 ч.2 ст.115 КК України і за ч. 4 ст.187 КК України.

ОСОБА_15 висновок суд зробив з урахуванням позиції Пленуму Верховного Суду України висловленої в абзаці 3 п. 10 Постанови «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» від 07.02.2003 № 2, згідно з якою в разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, ч.4 ст. 187 КК України.

Разом з тим суд встановив, що така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, як спрямованість на заволодіння майном у великих розмірах, у діях обвинуваченого ОСОБА_1 відсутня, оскільки відповідно до пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для цілей кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, і з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» неоподатковуваний мінімум на 2016 рік становить 689грн., а не 137,80грн., як зазначено в обвинувальному акті. І тому сума завданої злочином матеріальної шкоди перевищує неоподатковуваний мінімум у 113,42 разів, що є меншим ніж 250 разів, які відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК України є необхідними для наявності великого розміру.

Суд, враховуючи, що це покращує становище обвинуваченого, на підставі ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого вироку виключив цю кваліфікуючу ознаку з правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст.187 КК України.

ОСОБА_1 під час судового розгляду посилався на те, що він не памятає як заподіяв смерть ОСОБА_8, і що в нього не було наміру її вбивати і вчиняти розбійний напад, що він, можливо, вчинив дії, які призвели до смерті ОСОБА_8, після того, як вона його почала ображати через наявні в нього особливості вимови і відмову на її пропозицію залишитися з нею на ніч, що його дуже образило. Корисливих намірів при цьому в нього не було. А цінні речі з квартири померлої він вирішив забрати вже після того, як побачив, що ОСОБА_8 померла, щоб зімітувати пограбування.

ОСОБА_15 позиція обвинуваченого суперечить дослідженим у суді доказам, наведеним вище показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, висновку експерта № 05-7-02/7 від 22.02.2016 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 ОСОБА_15 згідно з ОСОБА_6 судово-психіатричного експерта №41 від 16.02.2016 амбулаторної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в період, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту або іншому вираженому афективному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує:

-особу ОСОБА_1, який за місцем проживання і навчання характеризується позитивно, неодружений, утриманців не має; тимчасово безробітний, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога в лікаря-психіатра не перебуває; його молодий вік (т.3 а.п.220, 221, 222, 219, 223, 218);

-ступінь тяжкості вчинених злочинів, яка характеризується тим, що інша молода людина жінка у власному житлі була позбавлена життя, яке визнається найвищою соціальною цінністю в Україні (ст.3 Конституції України), та перебуває під особливим захистом держави, а також тим, що розбій посягає на одне з конституційних прав право приватної власності на майно ;

-що обставин, які згідно зі ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого, в суді не встановлено;

-що обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, в суді не встановлено.

Посилання сторони захисту на наявність помякшуючої покарання обставини щирого каяття, яка зазначена в обвинувальному акті, суд вважає необгрунтованим і спростованим самим обвинуваченим ОСОБА_1, який в суді хоч і не заперечував того, що він, можливо, заподіяв смерть ОСОБА_8, і в подальшому заволодів її речами, однак показав, що взагалі не памятає, як і чим наносив тілесні ушкодження вбитій, що ніяких злочинних намірів у нього не було щодо неї та її майна. Вказана пом'якшуюча обставина була вказана слідчим у обвинувальному акті лише у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування визнавав вчинення цих кримінальних правопорушень і давав покази про обставини їх вчинення.

Посилання сторони обвинувачення в обвинувальному акті на наявність обтяжуючої обставини вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду; доказів перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння на час вчинення 04.01.2016 злочину суду надано не було. Згідно з показаннями, які були дані під час судового розгляду, свідка ОСОБА_12 і обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_1 в квартирі ОСОБА_8 в присутності свідка алкогольні напої вино не вживав, і будь-яких доказів такого вживання після залишення свідком квартири суду сторона обвинувачення не надала.

Слова ОСОБА_1 як підозрюваного під час проведення з ним слідчого експерименту 07.01.2016 про те, що він у квартирі ОСОБА_8 до її вбивства випив вина бокала чотири, суд вважає такими, що не можуть бути покладені в основу вироку, оскільки вони не підтверджені жодними іншими дослідженими в суді доказами, а їх правдивість була категорично заперечена обвинуваченим у судовому засіданні.

Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що помякшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання, повязане з його ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, з призначенням додаткового покарання конфіскації майна, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України. При цьому суд відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 70 КК України визначає остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань та до основного покарання у виді позбавлення волі приєднує додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід тримання під вартою з 06.01.2016 дня його затримання (т.2 а.п.21-22). Відповідно до норм ч. 3 ст. 331 КПК України вказаний запобіжний захід був останній раз продовжений під час судового розгляду ухвалою суду від 19.05.2016 на строк 60 днів до 17.07.2016. Враховуючи особу обвинуваченого, характер і тяжкість кримінальних правопорушень, в яких він визнається винуватим, тяжкість покарання, яке йому призначає суд, суд дійшов висновку, що запобіжний захід тримання під вартою щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто не довше, ніж до 02.09.2016.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього увязнення в межах цього кримінального провадження з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з дня його затримання 06.01.2016 по 04.07.2016.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз в кримінальному провадженні: дактилоскопічної в сумі 1477,28 грн., трасологічної в сумі 614,40 грн. всього в загальній сумі 2091,68 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4, заявлений в суді до обвинуваченого ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 196809,92грн. і моральної шкоди в сумі 1000000 грн. (том 1 а.с. 27-28) підлягає задоволенню частково, враховуючи такі мотиви. Матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі доведеної суми вартості речей, якими заволодів ОСОБА_1, за виключенням вартості навушників «Samsung» білого кольору, які були вилучили, а саме: в сумі 78095,35грн. У іншій частині позовні вимоги щодо відшкодування витрат, повязаних із похованням, поминками, правовою допомогою адвоката, задоволенню не підлягають. Враховуючи, що внаслідок злочину була позбавлена життя дочка потерпілого, характер і кількість завданих ОСОБА_24 тілесних ушкоджень, та розмір завданої майнової шкоди, що завдало сильних душевних страждань її батькові, а також вимоги розумності, справедливості, положення статей 22, 1167, 1168 ЦК України, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити в сумі 250000,00грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

-за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років;

-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1-3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років із конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 05.07.2016.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього увязнення з дня його затримання -- 06.01.2016 по 04.07.2016 з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, що становить 11 місяців 28 днів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, не довше ніж до 02.09.2016.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у загальній сумі 2091,68 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 78095,35гривень та моральної шкоди в сумі 250000,00 гривень.

Речові докази (т. 2 а.п. 210) і документи у кримінальному провадженні:

-пять ДВД-Р дисків із відеозаписами з камер відеоспостереження в ломбарді «Пальміра», в ломбарді «Донкредит», на автовокзалі м. Умані, слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1, які долучені до матеріалів судового провадження (т.2 а.п.209, 158, 207; т. 3 а.п.164), залишити в матеріалах судового провадження на весь час їх зберігання;

-циліндровий механізм замка з ключем; недопалки; змиви речовини бурого кольору; зразки волосся ОСОБА_8; зразки волосся; мікронакладення з рук ОСОБА_8; майка (футболка) чорного кольору; труси чорного кольору; бюстгальтер; паперова серветка; штани джинсові синього кольору жіночі; черевики чоловічі; ремінь коричневого кольору; які зберігаються в камері зберігання речових доказів Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (квитанція камери зберігання речових доказів №489 в к/п №12016250250000017), знищити;

-19 слідів пальців рук та 4 сліди долонь, упаковані в пакет експертної служби; упаковку від презервативу, 6 слідів рук, упаковані в пакет експертної служби; сліди рук, упаковані в конверт; голку; 2 контейнери від фарби, 4 упаковки, гумову рукавичку, упаковані в конверт, які були надані суду і зберігаються в суді при справі, знищити;

-навушники «Samsung»; USB-флешкарта; коробка з-під ноутбука ASUS з талоном; коробку з-під фотоапарату CANON з чеком; коробку з-під МР3-плеєра з чеком, відстійники сифону каналізаційної системи 2 штуки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (квитанція камери зберігання речових доказів №489 в к/п №12016250250000017), та коробку з-під мобільного телефону «LG»; коробку з-під мобільного телефону «Fly», які зберігаються в суді при справі, повернути за належністю потерпілому ОСОБА_4;

-електричний предмет (електрошокер) у вигляді мобільного телефону; машинку для нанесення татуювання (+ набір голок 22 шт., 5 флаконів фарби), належні ОСОБА_1С, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (квитанція камери зберігання речових доказів №489 в к/п №12016250250000017), конфіскувати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Розяснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку.

ОСОБА_25; О.С. Кімстачов

Судді: О.В. Білик

ОСОБА_11