Вирок № 58769573, 15.01.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2575/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2016 року. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Плевако О.П.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю: прокурора Кедрука В.В.

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015180130000572від 11.09.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимості не має;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, судимості не має;

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, 11 вересня 2015 року, близько 12 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу намагались таємно викрасти частину металевого перильного огородження, яке знаходиться вздовж вулиці Шевченка м. Здолбунів, Рівненської області, однак злочин до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки після демонтажу металевого перильного огородження, а саме: кутника 50х50 14 погонних метрів (перила 11,8 погонних метрів, стовпчиків 2,2 погонних метрів) та сталі круглої d-18 мм 10 погонних метрів були затриманні на місці вчинення злочину працівниками воєнізованої охорони Укрзалізниці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 чим спричинило для ДТГО «Львівська залізниця» майнову шкоду на загальну суму 377 грн. 59 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитані в ході судового слідства обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їм злочині, визнали повністю та надали суду послідовні показання щодо його вчинення.

За клопотанням представника державного обвинувачення та за згодою обвинувачених суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються (ст. 349 КПК України).

Суд переконався у тому, що обвинувачені правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає. Обвинуваченим розяснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, обвинувачені наполягають на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ними злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину є обставинами, що помякшують обвинуваченим відповідальність.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим не встановлені.

Представником ДТГО «Львівська залізниця» було подано цивільний позов про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь заподіяну майнову шкоду у розмірі 3244 грн. 01 коп.

В судовому засіданні обвинувачені цивільний позов визнали повністю, не заперечують проти його задоволення.

Тому цивільний позов підлягає до задоволення.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції їх від суспільства. -

Керуючись ст. ст. 349, 370, 374, 376 КПК, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити покарання 2 (Два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (Один) рік.

Зобовязати ОСОБА_3 відповідно до п. 2-4 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити покарання 2 (Два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (Один) рік.

Зобовязати ОСОБА_4 відповідно до п. 2-4 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого задоволити повністю.

Стягунути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ДТГО «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, рах. 260003011153 у Львівській філії АБ «Ощадбанк», МФО 325796, код ЄДРПОУ 01059900) заподіяну майнову шкоду у розмірі 3244 (Три тисячі двісті сорок чотири) грн. 01 коп.

Речові докази у справі, а саме:

-дві частини металевого кута довжиною 1,10 м. кожна, металевий кут довжиною 11,80 м. та металевий прут довжиною 10 м. повернути законному власнику ДТГО «Львівська залізниця».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

С у д д я :