Вирок № 5876950, 02.07.2009, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа №1-16/2009

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючої – судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі Борковській Н.М.,

з участю прокурора Дердзяка П.І.,

потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, судимості немає, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 29.10.2008 року близько, 18 години 15 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці автодороги Терло-Стрільбичі в с.Стрільбичі, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, навпроти будинку ОСОБА_5, не уважно стежачи за дорожньою обстановкою, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху в населеному пункті, що в свою чергу, забезпечує можливість зупинки транспортного засобу, не допускаючи його зіткнення (наїзду) з об’єктом, що з’явився в полі зору водія на відстані видимості, не урахувавши дорожню обстановку, дорожніх умов, перешкоду для руху та небезпеку для руху, не дотримався безпечного інтервалу до перешкоди, не справився з керуванням, скоївши наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, що рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого потерпілий ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, частин велосипеда, в момент зіткнення з автомобілем.

Водій ОСОБА_4, як учасник дорожнього руху, порушив вимоги пунктів: 1.3, 1.5, 2,3п.п.”б”, 2.9п.п.”а”, 2.10п.п."а,б,в,д,е", 10.1, 11.2,11.3, 12.1,12.2, 12.3, 13.1,13.3, 14.2п.п."в", 19,3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, і дані порушення є у прямому причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Цими Правилами передбачено, що:

п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б)для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі ;

п. 2.9. Водієві забороняється:

а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:

а)негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б)увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в)не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

д)повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е)вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; напрямку мають перевагу;

п. 11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п. 13.3. Під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;

п. 14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

п. 19.3. У разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення — увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 в інкримінованому йому порушені правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, винуватим себе визнав повністю та суду пояснив, що 29 жовтня 2008 року біля 18 години 15 хвилин, керуючи автомобілем, і, їдучи в сторону м. Старий Самбір, в с. Стрільбичі, навпроти будинку ОСОБА_5, їхав на включеному ближньому світлі фар із швидкістю 30-40 км/год.. Проїхавши, приблизно 400 метрів, у світлі фар побачив зустрічний автомобіль, та в попутному напрямку підводу. Пропустивши зустрічний автомобіль, почав виконувати маневр обгону підводи. Виїхавши на зустрічну смугу руху, у світлі фар автомобіля, приблизно на відстані 10-15 метрів від автомобіля, раптово побачив на краю зустрічної смуги руху світло ліхтарика. В цей час він подумав, що по краю зустрічної смуги, йому назустріч рухається пішохід з ліхтариком в руках. Виконуючи обгін підводи, відчув удар об ліву передню частину свого автомобіля, після чого, відразу зупинив автомобіль. Вийшовши із салону автомобіля, побачив, що на асфальті сидить ОСОБА_1, а біля нього лежить велосипед із включеним світлом фари. Він підійшов до нього, його не доставив у лікарню, але йому пропонував, він сказав, що чекає на батька. Після чого з мобільного телефону зателефонував на " швидку допомогу", сів у автомобіль і знервований та схвильований поїхав в напрямку с. Біличі, де заїхав на подвір’я своєї сестри ОСОБА_6 і пішов на місце ДТП та сказав працівникам ДАІ, що це він скоїв ДТП. В цей день, зранку, випив 30 грам вина. Залишив місце пригоди через те, що сильно перелякався, але через 5-10 хвилин повернувся на місце ДТП. Цивільний позов визнав частково, пояснив, що розмір шкоди, яку просить потерпілий, для нього є не реальний, він не в силі сплатити таку суму, оскільки на даний час ніде не працює, має на утриманні двоє дітей-студентів, а також вважає, що потерпілому відшкодував матеріальну і моральну шкоду – дав 3150 євро та 200 гривень, в тому числі на лікування та придбання медикаментів. Просив його суворо не карати, не позбавляти його права керувати транспортним засобом, так як по професії він є водій і це позбавить його сім"ю доходів.

Крім повного визнання підсудним вини в скоєному злочині, його вина підтверджується показами потерпілого, свідків та документами, що є у справі.

В судовому засіданні потерпілий, цивільний позивач ОСОБА_1 суду показав, що 29.10.2008 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, повертався з роботи з м. Старий Самбір додому в с. Стрільбичі. Рухаючись велосипедом по правому краю проїзної частини дороги, побачив, що йому на зустріч, на великій швидкості, рухається автомобіль із включеним світлом фар. Побачивши автомобіль, він прийняв у праву сторону і з’їхав з дороги на узбіччя, автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху і почав їхати на нього, йому не було куди діватися, автомобіль передньою лівою частиною, а саме лівою фарою та крилом наїхав на його велосипед, внаслідок чого він впав з велосипеда і відчув сильну біль у лівій нозі та лівій руці. До нього підійшла ОСОБА_7, яку він попросив зателефонувати його батькам і повідомити про ДТП. Також в цей час над"їхав з сторони м. Старий Самбір ОСОБА_8, на "швидку" зателефонувала ОСОБА_9. Також ОСОБА_1 показав, що під час дорожньо-транспортної пригоди він отримав закритий перелом лівої ліктьової кістки, закритий уламковий перелом лівої стегнової кістки і лівої великогомілкової кістки, забій ребра, голови, переніс травматологічний шок, втрачав пам"ять, а тому не пам"ятає, чи підходив після наїзду автомобілем на нього, до нього підсудний. З приводу отриманих тілесних ушкоджень стаціонарно перебував у Самбірській центральній районній лікарні з 29 жовтня по 21 листопада 2008 року, з 24 листопада 2008 року по даний час перебуває на амбулаторному лікуванні в Старосамбірській центральній районній лікарні, переніс чотири операції,повинні йому зробити ще дві операції, з 02.06.2009 року йому встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно-рухомого апарату. Просив його позов задовольнити в повному об"ємі з урахуванням 3150 Євро та 200 гривень, які підсудний йому дав частково на лікування, тобто частково за матеріальну і за моральну шкоду.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_7, оголошеного та перевіреного в судовому засіданні(а.с.47), відомо, що 29 жовтня 2008 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, вона вирішила піти до своєї дочки. В цей час побачила, що зі сторони м. Старий Самбір, по правому узбіччі, їде велосипед із включеним світлом фари. Велосипед, зрівнявшись з нею, поїхав дальше, вперед, в напрямку с. Біличі. В цей час їй на зустріч, в напрямку м. Старий Самбір, рухався автомобіль на невеликій швидкості і світло фар в нього світило також не сильно, тобто очі не засліплювало. Побачивши автомобіль, вона зійшла з узбіччя і зупинилася біля електроопори, ставши за неї. Велосипед від’їхав приблизно 7-10 метрів від неї, і в цей час вона почула сильний хлопок, ніби щось вистрілило. Вона вийшла на дорогу і побачила, що не має велосипедиста, після чого почала кричати, щоб автомобіль зупинився. Автомобіль зупинився навпроти її будинку, вона перейшла дорогу і побачила, що на узбіччі лежить якийсь хлопець головою до кювету, а на його ногах лежить велосипед. Автомобіль заднім ходом під’їхав і зупинився біля хлопця. Водій вийшов із салону автомобіля, підійшов до цього хлопця, що вони говорили між собою, вона сказати не може. В цей момент над’їхав ще один автомобіль зі сторони м. Старий Самбір, який зупинився біля цього хлопця. З салону автомобіля вийшов ОСОБА_8, також на її крик почали виходити жителі з будинків, які живуть поряд з місцем ДТП. ОСОБА_8 розвернув свій автомобіль і поїхав в напрямку м. Старий Самбір. Коли вона підійшла до велосипедиста, то впізнала цього хлопця, ним був ОСОБА_1, який її попросив, щоб зателефонувала його матері. Вона відразу пішла телефонувати його батькам, а коли повернулася до місця ДТП, то вже приїхала карета швидкої медичної допомоги, автомобіля, який наїхав на ОСОБА_1, на місці не було. Водієм автомобіля, що наїхав на ОСОБА_1 був ОСОБА_4. В цей час коли сталася ДТП, в попутному з нею напрямку, ніяких транспортних засобів не рухалося, а також не їхали гужові підводи.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 суду пояснила, що під час визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень керується «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»,затвердженими наказом МОЗ № 6 від 17. 01. 1995 року, що згідно її висновку у гр. ОСОБА_1 є тілесні ушкодження – закритий перелом лівої ліктьової кістки, лівого стегна та лівої великогомілкової кістки, які утворилися від дії тупих предметів, частин велосипеда, в момент зіткнення з автомобілем і вони відносяться до середнього ступеня тяжкості з тривалим розладом здоров’я, більше 21- го дня. Кінцевий термін лікування не вказується, він може бути рік і більше. Всі тілесні ушкодження , які відносяться до тяжких, в цих правилах є конкретизовані, згідно яких, до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, визнаються тілесні ушкодження, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. До не загрозливих для життя ушкоджень, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками, відноситься, зокрема те, що спричинило втрату будь-якого органу або його функції. Проводила експертизу, виходячи з медичної карти стаціонарно хворого ОСОБА_1 та його огляду в момент поступлення в лікарню, заходила в його палату, він лежав після операції, а тому його не оглядала, історію хвороби переписала в ординаторській, в Самбірській лікарні. В історії хвороби не було зазначено про шок хворого, який би викликав небезпеку для життя потерпілого, чи про те, що він був не транспортабельний, під час його лікування, загрозливих явищ для життя, чи втрату будь-якого органу або функції не відмічено, тому тілесні ушкодження гр. ОСОБА_1 відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Рапортом (а.с.2) з якого відомо, що 29. 10. 2008 року, о 18 годині 30 хвилин, в чергову частину Старосамбірського РВ ГУМВСУ поступило повідомлення з Старосамбірської ЦРЛ. про те, що у відділення швидкої допомоги після ДТП поступив гр. ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, з діагнозом: закритий перелом ліктьової кістки, закритий перелом лівого стегна.

Протоколом та схемою до нього (а.с.3-9), з якого вбачається, що було проведено 29.10.2009 року огляд місця події - ділянку автодороги “ Терло - Стрільбичі ”в с. Стрільбичі . ДТП мала місце на ділянці автодороги села, навпроти будинку ОСОБА_5, ширина проїзної частини дороги 5. 7 метра, ширина правого узбіччя – 3. 1 метра, ширина лівого узбіччя – 1.4метра, ширина кювета – 1.5метра, глибина - 0. 4метра. У місці огляду автодорога горизонтальна, без вибоїн, суха, покриття асфальтне. Біля правого узбіччя на проїзній частині дороги виявлено осип скла жовтого кольору., який знаходиться на відстані 9.3метра від електроопори, 7.5метра від переднього колеса велосипеда, та 0.32 метра від краю правого узбіччя. На відстані 18.1 метра від електроопори, на межі правого узбіччя і заїзду через кювет до будинку ОСОБА_5, та на відстані 2.4 метра від краю проїзної частини дороги до переднього колеса велосипеда, лежить велосипед із включеним світлом фари, повернутий переднім колесом в напрямку м. Старий Самбір.

Протоколом огляду та затримання транспорту (а.с.11) з якого відомо, що під час огляду і затримання автомобіля ВАЗ-21099 виявлено наступні несправності, а саме: пошкоджено переднє ліве крило автомобіля, розбита передня ліва блок фара, деформовано передній бампер, розбите вітрове скло, ліве дзеркало заднього виду, а також пошкоджено передні ліві двері автомобіля.

Висновком судової автотехнічної експертизи(а.с.38-45) з якого відомо, що робоча гальмівна, рульова, та освітлювальні системи автомобіля НОМЕР_2 знаходяться в працездатному стані та можуть виконувати функції передбачені конструкцією. Пошкодження системи освітлення, що полягають у руйнуванні передніх лівих фари та покажчика повороту, виникли під час ДТП.

Із висновку експертів (а.с.27,186-196) відомо, що у ОСОБА_1 є перелом лівої стегнової кістки, переломи лівої великогомілкової кістки та лівої ліктьової кістки і відмічені садна в ділянці лівого колінного суглобу та на лівій гомілці, що підтверджується медичними даними, в тому числі і рентгенограмами, зробленими за період проведеного лікування і на момент проведення експертизи, вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров"я, за відсутністю ознаки небезпеки для життя в момент спричинення, утворилися від дії тупих предметів, ймовірно, що переломи утворилися від дії частин велосипеда, в момент зіткнення з автомобілем

Досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об"єктивними.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 доведена повністю в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України.

Обираючи покарання винному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.63), вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.65), має двоє повнолітніх дітей-студентів(а.с.62).

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає – визнання вини у вчиненні злочину, вчинення ним злочину вперше, позитивну характеристику з місця проживання, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілому, повну сплату коштів, які були затрачені лікарнею на лікування потерпілого до винесення вироку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп"яніння.

При таких обставинах та, беручи до уваги те, що більшу частину своєї трудової діяльності підсудний (копія трудової книжки до справи долучена) працював водієм, що було основним джерелом доходу його та його сім"ї, суд вважає, що до ОСОБА_4 слід обрати покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.

У зв"язку з тим, що підсудним сплачено кошти в сумі 1556 гривень 46 копійок, про що свідчить квитанція про оплату від 12.02.2009 року (а.с.113), то прокурором було зроблено відмову від цивільного позову в порядку ст.29 КПК України про стягнення з ОСОБА_4 в користь Самбірської центральної районної лікарні кошти в сумі 1556.46 гривень, які були затрачені на лікування, а судом прийнята така відмова.

Судові витрати – вартість проведеної експертизи по справі – 338,04 (триста тридцять вісім ) гривень(а.с.38), слід стягнути з ОСОБА_4 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Львівській області .

Щодо цивільного позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 49 644 гривні 23 копійки слід зазначити наступне.

У відповідності із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я та у душевних стражданнях, внаслідок протиправної поведінкою щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Дослідженими у суді медичними документами незаперечно встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 по причині отриманих у вчиненій ОСОБА_4, внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху ДТП, тілесних ушкоджень, терпів фізичний біль, знаходився на стаціонарному лікуванні з 29.10.2008 року по 21 листопада 2008 року, тривалий час перебував і перебуває на амбулаторному лікуванні, отже дійсно був порушений його звичний спосіб життя, він не мав можливості працювати. Очевидно, що позивач переніс і душевні страждання із-за тривалої безпомічності, незручності, нервовий стрес, переживань за своє майбутнє, оскільки отримані травми можуть мати негативні наслідки в майбутньому.

Проте в судовому засіданні потерпілий не заперечував, що він з своїми батьками отримав від відповідача три тисячі сто п"ятдесят євро, що на цей час складало 23 457 гривень 41 копійку(а.с.145) та 200 гривень, всього 23 657 гривень, 41 копійку, для придбання для його лікування необхідних медикаментів та відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що ця сума покриває документально підтверджену потерпілим матеріальну шкоду в сумі 3644(три тисячі шістсот сорок чотири гривні) 23 копійки та частково моральну шкоду.

Враховуючи вище наведене, тяжкість та глибину страждань потерпілого, заподіяних ненавмисними діями підсудного, який ніде не працює, має на утриманні двоє синів студентів, то розумним і справедливим на переконання суду доцільно вважати відшкодування заподіяної ОСОБА_4 потерпілому моральної шкоди у сумі 2000 тисячі гривень. В решті вимог потерпілого, як не підтверджених достовірними доказами та недостатньо мотивованими, слід відмовити.

А тому, керуючись ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст.286 КК України та обрати йому міру покарання – 2(два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два)роки, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов’язок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такий обов"язок - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 – підписку про невиїзд, до вступу вироку у законну силу, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, за проведення експертизи 338 (триста тридцять вісім ) гривень 04 копійки в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Львівській області КОД ЄДРПОУ 25575150, розрахунковий рахунок 35221003000808, банк ГУ ДК України у Львівській області, МФО 825014. Призначення платежу: "За експертизу" в т.ч. ПДВ.

Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000.00(дві тисячі гривень). В решті вимог ОСОБА_1 – відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя

.