Справа № 296/3302/16-а
2-а/296/137/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2016 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Адамовича О.Й.
при секретарі Світко Т.І.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області та просить: - визнати дії ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виплати йому пенсії з 01.06.2015 року неправомірними; - зобовязати ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2015 року та продовжувати виплачувати в подальшому без будь-яких обмежень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області і з 2015 року отримує довічну пенсію у відповідності до Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку отримував до 01.04.2015 року. З дня призначення пенсії і до 01.04.2015 року отримував пенсію в повному обсязі, а з 01.04.2015 року Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області перестало виплачувати пенсію у звязку з тим, що позивач працює на посаді начальника Богунського районного відділу в м. Житомирі УДМС України в Житомирській області та перебуває на державній службі. Пенсію позивачу припинено виплачувати на підставі Закону України від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Позивач також зазначив, що 25.03.2016 року він звернувся до ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області з проханням поновлення виплати пенсії, однак відповідачем було відмовлено у задоволенні клопотання.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача подав письмові заперечення, згідно яких позов не визнає і просить відмовити в його задоволенні, вказавши, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на даний час працює на посаді начальника Богунського районного відділу в м. Житомирі УДМС України в Житомирській області. З 01.04.2015 року виплата пенсії була припинена відповідно до ч. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, який набрав чинності з 01.04.2015 року, що стосується виплати пенсії на 2015 рік та відповідно до ч. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911, який набрав чинності 01.01.2016 року, що стосується виплат на 2016 рік. Також, відповідач зазначив, що позивачем безпідставно вимагається відновити виплату пенсії без обмеження кінцевої дати, тобто позивачем ставиться вимога про захист порушеного права наперед.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира задоволено заяву ОСОБА_1 та поновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом прав у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З 01.04.2015 року позивач працює на посаді начальника Богунського районного відділу в м. Житомирі УДМС України в Житомирській області, у звязку з чим з 01.04.2015 року виплата пенсії була припинена відповідно до ч. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 рок, який набрав чинності 01.04.2015 року.
25.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перерахунок та відновлення виплати пенсії (а.с. 9).
ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області № 527/21-11 від 01.04.2016 року позивачу було повідомлено, що підстав для відновлення пенсії на даний час немає, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, який набрав чинності 01.04.2015 року внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачалося, що у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну служби», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачувалися. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911 внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які набрали чинності з 01.01.2016 року, згідно яких замінено слова "які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну служби», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» на слова "які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну служби», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки позивач продовжує працювати на посаді, яка відноситься до категорії державного службовця, тому виплата пенсії з 01.04.2015 року припинена (а.с. 5).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цих Законів (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то з 1 квітня пенсія йому виплачуватись не повинна.
Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цих Законів, відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
Суд не бере до уваги доводи відповідача, що позивач втратив право на виплату пенсії у період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року у звязку набранням чинності ст.37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213, оскільки позивачу пенсія була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім того редакці ч.4 ст. 37 Закону України "Про державну службу", яку наводить відповідач в запереченнях, набрала чинності з 01.01.2016року.
З огляду на вказане суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії підлягає відновленню.
Що стосується продовження виплати пенсії починаючи з 01.01.2016 року, то слід зазначити наступне.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону № 911 від 24.12.2015, року тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
За таких обстави, позов підлягає частковому задоволенню, а саме щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання поновити виплату пенсії позивачу з 01.06.2015 року та проведення виплати пенсії за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015 р. Оскільки, позивач працює на посаді та на умовах передбачених Законом України "Про державну службу" підстав для отримання пенсії починаючи з 01.01.2016 року немає в силу Закону.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.6, 11, 69, 71, 158-163, 256 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.06.2015 року неправомірними.
Зобовязати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.06.2015 року, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та здійснити виплату пенсії за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015 р.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ід.код. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. Й. Адамович
Судове рішення № 58765823, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 20.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/3302/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: