Ухвала суду № 58765187, 02.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2016 р. Справа № 804/3962/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служба України з питань праці, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі інспектора Уріщенко Алли Вікторівни про визнання незаконним акту, визнання протиправними дій та призначення повторної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служба України з питань праці, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі інспектора Уріщенко Алли Вікторівни про визнання незаконним акту, визнання протиправними дій та призначення повторної перевірки, в якому просить:

- визнати акт перевірки №237/4.4-7 від 15 червня 2016 року незаконним;

- визнати протиправними дії інспектора Уріщенко А.В., які полягають у бездіяльності під час проведення перевірки;

- призначити повторну перевірку додержання законодавства про працю ДЮСШ №11 за переліком питань, зазначених в ухвалі Самарського районного суду від 20.05.2016 року.

Згідно частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально - процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.

Позивач звернувся з позовом щодо оскарження акту перевірки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.06.2016 року №237/4.4-7, однак, суд звертає увагу, що перевірка була проведена на підставі Ухвали слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська Сухорукова А.О. від 20.05.2016 року, прийнятої на підставі клопотання слідчого Самарського відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Бухінного В.С. в рамках кримінального провадження №12015040700000849 за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.175 КК України.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 99 Кримінально-процесуального кодексу України до документів як доказів у кримінальному провадженні, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, і висновки ревізій та акти перевірок.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 93 Кримінально-процесуального кодексу України ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 89 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

З огляду на фактичні обставини справи, зважаючи на те, що отриманні при приведенні перевірки відомості є доказами під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального судочинства, суд доходить висновку, що заявлений спір не може бути предметом розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 107, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної служба України з питань праці, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в особі інспектора Уріщенко Алли Вікторівни про визнання незаконним акту, визнання протиправними дій та призначення повторної перевірки.

Роз'яснити позивачу, що згідно частини 5 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко