Ухвала суду № 58765073, 04.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/17863/16

04 липня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просила визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення кредиторських вимог Спеціалізовану державну податкову інспекцію до реєстру вимог кредиторів в сумі 646910,62 грн. протиправною та зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглянути грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції до боржника Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та включити до реєстру кредиторських вимог у повному обсязі в сумі 646910,62 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року апеляційні скарги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС було задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2016 року скасовано та провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процессуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року (справа № 21-4846а15).

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги до Уповноваженої особи фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк», а також оскаржуються його дії під час проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки, доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Донець