Ухвала суду № 58765056, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ К/800/49596/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представників позивача Державної фіскальної служби УкраїниЗайця В.С. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г. Корінець Ю.О, Рось В.В., Мухи С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 пред'явив позов до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про

зобов'язання Державної фіскальної служби України вилучити інформацію, яка була надана під час отримання податкового номеру та у подальшому не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори;

зобов'язання Державної фіскальної служби України зберегти за ним форму обліку платника податків за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації;

зобов'язання Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області вилучити інформацію про нього, яка була надана під час видачі податкового номеру та в подальшому здійснювати його облік як платника податку за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

зобов'язання Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області знищити інформацію про нього у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

зобов'язання Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області проставити у його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає із огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у АДРЕСА_1 та зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за діючим номером реєстраційної картки платника податків - НОМЕР_1.

Також судами встановлено, що позивач є християнином, сповідує православну релігію та є прихожанином Іршанської церкви Покрови Божої Матері Овруцько-Коростенської єпархії.

14 березня 2015 року позивач звернувся із заявами до Державної фіскальної служби України та Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області в яких зазначив, що зважаючи на свої релігійні переконання, відмовляється від цифрового ідентифікатора та користування ним, у зв'язку з чим просив не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зберегти за ним форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження), а також проставити у його паспорті відмітку (на сторінках 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового ідентифікатора -ІІН; серія та № паспорта та ін.

21 квітня 2015 року Володарсько-Волинська ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області листом № 16/7/11-003 повідомила позивача, що для громадян України, які за релігійними чи іншими переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, Податковим кодексом України запроваджено облік фізичних особі - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. Для реалізації такого права фізична особа - платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків зобов'язана особисто подати відповідному контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П. Оскільки таке повідомлення за формою № 1П подано не було, то для відмови від прийнятого реєстраційного номера облікової картки платника податків позивачу необхідно заповнити Повідомлення за формою № 1П.

21 квітня 2015 року Державною фіскальною службою України на ім'я позивача надано відповідь за № 3682/Л/99-99-11-02-02-14, в якій повідомлено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення за ф. 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Також зазначено, що контролюючі органи, відповідно до статтей 63 та 70 Податкового кодексу України, не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами.

Незгода з вищенаведеними обставинами, обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди першої та апелґційної інстанцій виходили з того, що єдиним альтернативним видом обліку фізичних осіб - платників податків є облік за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта, тобто необхідною умовою для здійснення обліку фізичної особи - платника податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, є наявність паспорта.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з даним висновком враховуючи наступне.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожному гарантоване право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Положеннями статті 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Порядок і процедура такої реєстрації регламентується нормами Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10 грудня 2013 року № 779.

Згідно з пунктами 1, 6, 7, 8 розділу VIII зазначеного Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта. За результатами такої перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи надсилається повідомлення-підтвердження можливості внесення відмітки до паспорта та взяття на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що положення Податкового кодексу України є обов'язковими до застосування суб'єктами владних повноважень та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.

Дослідивши повідомлення за формою 1П, які були подані позивачем, судами попередніх інстанцій було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що вони не відповідають встановленим вимогам, оскільки, не заповнені всі необхідні графи, а саме не заповнена інформація про паспорт фізичної особи (графи 29-31).

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, оскільки Податковим кодексом України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, а не тільки за прізвищем, ім'ям та по-батькові, датою народження та місцем проживання.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційних скарг немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: