Ухвала суду № 58764321, 04.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/821/16 Справа № 203/8124/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 52

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року м. Дніпро

04 липня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі: Гулієву М.І.о.

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства "Восток-2" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "Восток-2" про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі ,в обґрунтування якого посилався на те, що в травні 2014 року був призначений на посаду директора Приватного підприємства "Восток-2". Працював на посаді без жодних нарікань з боку власника підприємства. Проте, випадково дізнався, що 17 листопада 2014 року його звільнено з займаної посади на підставі рішення власника №1 від 17 листопада 2014 року, на його місце призначено іншу особу- ОСОБА_5 Підставою звільнення було зазначено згоду сторін.

Позивач не погоджується зі звільненням, оскільки своєї згоди не надавав ні усно, ні письмово. Заяву про звільнення на ім'я власника не підписував та не подавав. В самому наказі також не зазначено, що підставою для звільнення є його заява. Крім того, 18 листопада 2014 року власником було прийнято рішення про припинення підприємства шляхом ліквідації та призначено його ліквідатором підприємства, що в свою чергу виключає існування будь-яких протилежних рішень про його звільнення з займаної посади та призначення на неї іншої особи. З урахуванням зазначеного позивач просив суд поновити його на посаді директора Приватного підприємства "Восток-2".

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та уточнив, що про своє звільнення позивач фактично дізнався не 11 грудня 2014 року, як зазначено в позові, а 04 грудня 2014 року коли його невідомими особами не було допущено на робоче місце.

Представник відповідача позов визнав .

Рішенням суду І інстанції позов задоволено. Поновлено позивача на займаній посаді. Стягнуто з Приватного підприємства "Восток-2" на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30 вересня 2015 року рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд, з зазначенням необхідності виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України щодо отримання висновку почеркознавчої експертизи.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, про-сить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У запереченні на апеляційну скаргу, позивач просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції - без змін.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що з травня 2014 року позивача було призначено на посаду директора Приватного підприємства «Восток-2».

04 грудня 2014 року при виході на роботу позивач невідомими особами не був допущений до робочого місця та в подальшому вручено наказ від 17 листопада 2014 року власника Приватного підприємства «Восток-2» ОСОБА_4 про звільнення позивача з посади директора вказаного підприємства з 17 листопада 2014 року за згодою сторін та призначення на цю посаду іншої особи - ОСОБА_5

Відповідно до п.1 ст.36 КЗпПУ однієї з підстав припинення трудового договору є: угода сторін як передбачає домовленість сторін, власника та працівника, про припинення трудового договору з останнім в строк, визначений сторонами.

Як зазначив позивач в своєму позові та підтвердив його представник в судовому засіданні, ані усних, ані письмових заяв про своє звільнення на ім'я власника підприємства він не надавав.

Наказ від 17 листопада 2014 року про звільнення позивач також не містить посилань на підстави звільнення, зокрема, що підставою звільнення є заява позивача.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню ( ч1 ст. 61 ЦПК України).

Відповідач в суді першої інстанції позов визнав.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, де просив вирішити питання: чи підписано саме ОСОБА_2 заяву від його імені датовану 17 листопада 2014 року про припинення трудового договору на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за погодженням сторін чи іншою особою?

Колегія суддів 14 грудня 2015 року призначила почеркознавчу експертизу.

виконання якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлнено питання заявлене позивачем.

Ухвали апеляційного суду від 14 грудня 2015 року та 14 березня 2016 року стосовно надання необхідних документів для проведення судової почеркознавчої екпертизи відповідачем виконані не були, справа повернута експертною установою за неможливості проведення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Колегія суддів, на підставі викладеного, вважає необхідним встановити факт ухиляння відповідача від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням викладеного, суд дійшов обгрунтованого висновку про поновлення відповідача на посаді директора Приватного підприємства «Восток-2».

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Відповідач в апеляційній інстанції вказував, що за заявою ОСОБА_5, поданій 10 грудня 2014 року до Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, в якій остання, як директор, заявляла про те, що 09 грудня 2014 року ОСОБА_6 підробив рішення, довіренність на представництво інтересів в державних органах на своє ім'я та надав до реєстраційної служби Дніпропетровського управління юстиції пакет документів щодо припинення діяльності підприємства з метою одержання контролю за майном юридичної особи, було порушено кримінальне провадження. . Надано апеляційному суду ксерокопію висновку екперта Науково- дослідного екпертно- криміналістичного центру ГУ МВС в Дніпропетровській області від 26 грудня 2014 року № 70/04/06-937/938 по вказаній справі, де зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4., в рішенні власника приватного підприємства « Восток-2» від 18 листопада 2014 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Відбиток круглої печатки з реквізитами ПП« Восток-2» в рішенні власника приватного підприємства « Восток-2» від 18 листопада 2014 року нанесений контактним способом за допомогою печатки виготовленої способом вирізання.

Відбиток печатки з реквізитами ПП« Восток-2» в рішенні власника приватного підприємства « Восток-2» від 18 листопада 2014року нанесений не печаткою приватного підприємства « Восток-2», а іншою печаткою.

Однак підстави, на які посилається апелянт, знаходяться за межами предмету спору по справі і не можуть бути прийняті колегією суддів.

При розгляді спору, суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сто рін, перевірив доводи, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимогам Закону, доводи позивача відповідачем не спростовані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу - приватного підприємства "Восток-2" відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "Восток-2" про поновлення на роботі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Болтунова Л.М.

Козлов С.П.