Постанова № 58763108, 01.07.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2016 р. Справа №918/1164/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №09-32/711 від 23.12.2015)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №13-юд від 23.12.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про призначення судової економічної експертизи) та на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про зупинення провадження у справі) у справі №918/1164/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ"

про стягнення коштів

Судом розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (колегія суддів у складі: у складі колегії: головуючий суддя Романюк Р.В., суддя Андрійчук О.В., суддя Качур А.М.) призначено у справі судову економічну експертизу, провадження у справі №918/1164/15 зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалами, позивач публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить суд оскаржені ухвали скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидюк О.О. суддя Юрчук М.І., суддя Коломис В.В., апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвали господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 у справі №918/1164/15.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрчука М.І., судді Коломис О.О. відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/348/16.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/348/16 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Мамченко Ю.А., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" прийнято до свого провадження новою колегією.

Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" подано суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені ухвали залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду заслухала присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені ухвали без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариству "Рівнеазот" заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23.07.2013.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що боржник - приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" згідно з Договором про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23.07.2013, укладеного з публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", отримав кредитні кошти в розмірі 50 000 000 доларів США, однак взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за користування коштами, визначені п.2.2, п.3.2 та п.3.3 Договору не виконав, а тому позивач просить суд стягнути заборгованість, проценти та нараховану пеню з відповідача у справі - публічного акціонерного товариства "Рівнеазот", як поручителя.

Відповідач проти існування заборгованості (її розміру) та наявності підстав для стягнення з нього коштів у заявленому розмірі, згідно з укладеним Договором поруки №20-0189/3-3 від 05.02.2015, заперечує. Крім того, відповідачем подано власний розрахунок заборгованості боржника за кредитним договором та її розміру.

Таким чином, в матеріалах справи містяться два розрахунки розміру заборгованості боржника за договором про відкриття кредитної лінії №20-2199/2-1 від 23.07.2013, поданих позивачем та відповідачем, які різняться між собою.

Крім того, на вимогу суду, в підтвердження розміру заборгованості позивачем надано банківські виписки по рахунках боржника за період з 23.07.2013 по 25.08.2015 (т.1, а.с. 122-210), дослідження яких, на думку судової колегії господарського суду Рівненської області, потребує знань в галузі фінансово-кредитних операцій.

Що стосується нарахування пені за прострочення сплати кредиту та прострочення сплати процентів та її розміру, то в цій частині відповідач також заперечує правильність здійснених нарахувань, а з письмових пояснень позивача (т.2, а.с.148), останній, посилаючись на ст.ст. 83-84 ГПК України, зазначає про право суду здійснити самостійний розрахунок, який покласти в основу рішення.

Тобто, з поданих на обґрунтування позовних вимог доказів (розрахунків та банківських виписок по рахунках) суду неможливо встановити наявність заборгованості та її розміру та розміру нарахованої пені, без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів які підтверджують проведення відповідних фінансово-господарських операцій.

Відповідно до ст.41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

За таких обставин, враховуючи, що для роз'яснення питань які виникли під час розгляду справи та вирішення спору по суті необхідні спеціальні знання у галузі фінансово-господарської діяльності та фінансово-кредитних операцій, ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 призначено у справі судову економічну експертизу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 провадження у справі №918/1164/15 зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.

До такого ж висновку дійшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

З метою забезпечення правильного та своєчасного вирішення спору на підставі п.5 ст.65 ГПК України місцевим господарським судом було вирішено питання про необхідність призначення судової експертизи.

Згідно із приписами ст.41 ГПК України, ч.1 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 №4 (далі - Постанова) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Призначення експертизи можливе за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора та з власної ініціативи суду.

Відповідно до абз.3 п.2 Постанови, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з тим, що докази, які наявні у справі, є взаємно суперечливими, а тому їх оцінку суд може здійснити з призначенням судової економічної експертизи.

Пунктом 3 Постанови передбачено, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи, тому враховуючи призначення судової економічної експертизи місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку про зупинення провадження у даній справі.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувані ухвали, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвали з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для їх скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про призначення судової економічної експертизи) та ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.05.2016 (про зупинення провадження у справі) у справі №918/1164/15 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - залишити без задоволення.

2. Справу №918/1164/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Крейбух О.Г.