Рішення № 58761467, 05.07.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2016 р.

Справа № 903/347/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прод-Транс”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові торгові системи”, м.Луцьк

про стягнення 2963,88 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Прод-Транс” звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові торгові системи” про стягнення 2963,88 грн. заборгованості за договором поставки товару №4099 від 05.08.2014р., в т.ч.: 2099,16грн. – основного боргу, 516,2грн. – пені, 113,85грн. – інфляційних втрат та 234,65грн. - 20% річних.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №4099 від 05.08.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку.

В підтвердження позовних вимог позивач подав договір поставки товару №4099 від 05.08.2014р., видаткову накладну №РОВ-056353 від 23.09.2015р., виписку з ЄДРПОУ ТзОВ “Прод-Транс”, виписку з ЄДРПОУ ТзОВ “Нові торгові системи”, розрахунок ціни позову.

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 24.05.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю подав супровідний лист за вх. №01-54/5256/16 від 09.06.2016р., яким долучив наступні документи:

- довідку від 06.06.2016р., в якій повідомив, що ТзОВ “Нові торгові системи”не здійснювало оплати вартості товару поставленого згідно видаткової накладної №РОВ-056353 від 23.09.2015р. в сумі 2099,16грн.;

- баланс станом на 31.03.2016р.;

- квитанцію №2;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за січень - травень 2016р.;

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 24.05.2016р. про порушення провадження у справі, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (м.Луцьк, вул. Рогова,20/2) повернута з відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «Нові торгові системи»: 43000, м.Луцьк, вул. Рогова,20/2, отже суд направив ухвалу від 24.05.2016р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, представник відповідача ухилився від виконання вимог ухвали суду від 24.05.2016р., не надав суду документів та пояснень по суті заявленого позову, наявність заборгованості не підтвердив та й не спростував, причин не виконання вимог ухвали не повідомив, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

05 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Прод-Транс” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нові торгові системи” (покупець) укладено договір поставки товару №4099 (а.с.14).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

У п. 3.3. вказаного договору передбачено, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом (але не пізніше) 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару. В разі порушення покупцем строку оплати товару вказаного в цьому пункті, постачальник вправі зупинити послідуючі поставки аж до моменту повного погашення покупцем заборгованості за поставлений раніше товар.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу, та окрім того 20% річних.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки поставив товар відповідачу на загальну суму 2099,16грн., що підтверджується видатковою накладною №РОВ-056353 від 23.09.2015р.(а.с.15).

Отже, строк виконання зобов’язання по оплаті для відповідача наступив за видатковою накладною №РОВ-056353 від 23.09.2015р. з 09.09.2015р. по 07.10.2015р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору поставки товару №4099 від 05.08.2014р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.9-10) заборгованість відповідача становить 2099,16грн. – основного боргу, 113,85 грн. – інфляційні втрати, 516,22грн. - пені та 234,65грн. – 20% річних.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 234,65 грн. – 20% річних (за період з 08.10.2015р. по 28.04.2016р.);

- 113,85 грн. – інфляційних втрат (за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р.);

- 460,07 грн. – пені (з період з 08.10.2015р. по 06.04.2016р.).

У стягненні нарахованих 56,15 грн. – пені та 52,96 грн. - інфляційних витрат слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав, нарахування пені, 20% річних та інфляційних втрат не заперечив, власних контрозрахунків не подав.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки товару №4099 від 05.08.2014р. підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в сумі 2854,77грн., в т.ч. 2099,16 грн. – основного боргу, 60,89 грн. – інфляційних втрат, 460,07грн. – пені та 234,65грн. – 20% річних. В решті позову слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 1327,27 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові торгові системи” (43000, м.Луцьк, вул. Рогова,20/2, код ЄДРПОУ 39093658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прод-Транс” (04050, м.Київ, вул. Мельникова,12, код ЄДРПОУ 36684971) 2854,77грн., в т.ч. 2099,16 грн. – основного боргу, 60,89 грн. – інфляційних втрат, 460,07грн. – пені, 234,65грн. – 20% річних та 1481,01грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

05.07.2016р.

Суддя В. М. Дем`як