Постанова № 58758718, 04.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Справа № 876/3337/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Сичова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 21 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.03.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови в справі про порушення митних правил №2727/20900/15 від 22.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним правомірно не було допущено до неправомірної перевірки працівників органів доходів і зборів з огляду на наступне. У червні та липні 2015 року було проведено планову виїзну перевірку підприємства, за її результатами складено акт №47/13-20-22-00/33465109 від 23.07.2015 року. Після закінчення перевірки ГУ ДФС України у Львівській області видано наказ № 404 від 30.06.2015 року, яким знову призначено перевірку ДП з питань дотримання митного законодавства. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. вищезазначений наказ ГУ ДФС був скасований, а тому працівників органів доходів і зборів не було допущено до проведення перевірки.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 21 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не допуск до неправомірної перевірки не є порушенням законодавства з його боку, а навпаки є правомірним заходом захисту від неправомірних дій посадових осіб органів доходів і зборів щодо проведення перевірки без законних на то підстав.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта-представник Львівської митниці ДФС Сичов Ю.В. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що невиконання директором ДП «Амбієнте Ферніче Україна» вимог посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області та Львівської митниці ДФС під час проведення перевірки свідчить про наявність ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст.474 МК України, оскільки 30.07.2015 року та 03.08.2015 року у ДП «Амбієнте Ферніче Україна» були відсутні правові підстави ненадання доступу до документів, що стосуються предмету перевірки та відмовлено особисто розписатися в посвідченні на право проведення перевірки, та не було допущено робочу групу на територію вказаного підприємства під час виїзду до нього.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних документальних перевірок в.о. начальником ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області винесено наказ № 61 від 07.05.2015 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, та розпочати документальну планову виїзну перевірку розпочати з 25.05.2015 року тривалістю 20 робочих днів.

Наказом ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області №77 від 22.05.2015 року внесено зміни до пункту 2 наказу №61 від 07.05.2015 р, а саме : документальну планову виїзну перевірку розпочати 04.06.2015 року тривалістю 20 робочих днів. Наказом ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2015 року №89 продовжено термін проведення планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., терміном на десять робочих днів. (а.с.7-9)

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області 30.06.2015 року винесено наказ №404 про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. (а.с.11)

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 2727/20900/15 від 13.11.2015 року, в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна», призначеної у відповідності до статей 345 та 346 Митного кодексу України і наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2015 р. № 404 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 28.07.2015 р. № 467» Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 30.06.2015 р. № 404 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна», робочій групі Головного управління ДФС у Львівській області директором ДП «Амбієнте Ферніче Україна ОСОБА_3 30.07.2015 р. та 03.08.2015 р. не було надано доступу до документів, що стосуються предмету перевірки, відмовлено особисто розписатися в посвідченні на право проведення вищевказаної перевірки та не було допущено робочу групу на територію вказаного підприємства під час виїзду до нього, що підтверджують Акти від 30.07.2015 р. №6/22-05 та від 03.08.2015 р. №8/22-05 про відмову директора ОСОБА_3 розписатися в посвідченні на право проведення перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» та Акти від 30.07.2015 р. №7/22-05 та від 03.08.2015 р. №-/22-05 про відмову в допуску до проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи ДП «Амбієнте Ферніче Україна». (а.с.28, 29)

Відповідно до зазначеного протоколу 22.01.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС винесена постанова за ч.2 ст.474 МК України про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у виді штрафу 8500,00 грн. (а.с.5, 6)

Вважаючи оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил незаконною позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Частиною 1 ст.349 МК України передбачено, що посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.350 МК України посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов'язані не перешкоджати законній діяльності посадових осіб органу доходів і зборів під час проведення перевірки та виконувати законні вимоги зазначених осіб, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації, у тому числі, за наявності - в електронній формі, проведення інвентаризацій, оглядів та реалізації інших прав посадових осіб органів доходів і зборів, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України. Пунктом 2 частини 2 цієї ж статті МК України визначено, що посадові особи підприємства, що перевіряється, також зобов'язані забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснюють перевірку, на об'єкти підприємства, що перевіряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов'язків.

Частиною 2 ст. 474 МК України передбачено відповідальність за невиконання вимог посадової особи органу доходів і зборів під час проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Однак слід зазначити, що є рішення котре набрало законної сили котрим скасовано сам наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 30.06.2015 року №404 про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Так ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі №813/3758/15 залишено без змін, якою визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 30.06.2015 року №404 про проведення планової документальної виїзної перевірки дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна».

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду 31.05.2016 року приймаючи ухвалу про залишення без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі №813/3758/15 керувалася наступним.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та пп.пп.77.1 та 77.2 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу па календарний рік.

Такі ж норми містяться і у Митному кодексі України. Згідно з ч.2 ст. 346 МК України документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані - графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється органами доходів і зборів на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування органами доходів і зборів виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Також, у ч.4 ст. 346 МК України вказано, що документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців.

Згідно з ч.5 сг.346 МК України у разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно.

Згідно п.41.1. ст.41 ПК України вказано, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. Таким чином, при плануванні перевірок митними і податковими підрозділами ДФС виїзних документальних перевірок такі перевірки повинні проводитися одночасно.

Згідно матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Кам`янка-Бузькому р-ні ГУ ДФС у Львівській області від 07.05.2015р. №61, з врахуванням змін, внесених наказом від 22.05.2015р. №77, у період з 04.06.2015р. по 02.07.2015р. працівниками ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівської області проводилась планова виїзна документальна перевірка ДП «Амбієнте Ферніче Україна». Під час проведення перевірки наказом від 01.07.2015р. №89 її строк було продовжено ще на 10 робочих днів до 17.07.2015р. Однак, всупереч вказаним вище вимогам Податкового та Митного кодексів ГУ ДФС у Львівської області 30.06.2015р. видано наказ №404, яким знову призначено проведення планової документальної виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна».

При виданні вказаного вище наказу не враховано, що, виїзна планова документально перевірка дотримання ДП «Амбієнте Ферніче Україна» податкового, валютного митного та іншого законодавства органами ДФС фактично вже проведена, а перевірка дотримання митного законодавства повинна була відбуватися одночасно в рамках комплексної планової документальної виїзної перевірки.

Таким чином проведення ще одної планової документальної виїзної перевірки суперечить ч.4 ст. 346 МК України, згідно з якою документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі стверджує, що оскільки планові документальні перевірки дотримання законодавства про оподаткування та митного законодавства проводяться на підставі норм різних кодексів, то ці перевірки є різними і кожна з них може проводитися не частіше 1 разу на рік незалежно одна від одної.

Однак з таким твердженням колегія апеляційного суду не може погодитись так як органи, які здійснюють податковий і митний контроль є органами одної відомчої системи. Відповідно до п.41.1. ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.27 ст. 4 МК України митні платежі - це мито, акцизний податок та ПДВ, що сплачуються при ввезенні товарів на митну територію України. Ці ж самі податки передбачені пп. пп. 9.1.3 , 9.1.4 та 9.1.7 ПК України, тобто за своїм предметом перевірки дотримання митного законодавства також належать до перевірок законодавства щодо сплати податків.

Відповідно до ч.5 ст.346 МК України вказано, що у разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно.

Згідно із матеріалів справи вбачається, що ДП «Амбієнте Ферніче Україна» листом від 31.07.2015р. звернулось до начальника ДПІ Кам'янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області про надання інформації чи координувалося з органами митного та податкового аудиту Головного управління ДФС у Львівській області проведення планової документальної виїзної перевірки на підставі наказу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області від 07.05.2015р. №61, з врахуванням змін, внесених наказом від 22.05.2015р. №77, у період з 04.06.2015р. по 02.07.2015р.

У своїй відповіді від 05.08.2015р. на вищезазначений лист заступником начальника ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ ДФС у Львівській області була надана відповідь, що ДПІ у Кам'янка-Бузькому р-ні ГУ ДФС у Львівській області двічі повідомляла ГУ ДФС у Львівській області про проведення планової документальної виїзної перевірки ДП «Амбієнте Ферніче Україна» листами від 20.05.2015р. №1932/13-20-22-00 та від 25.05.2015р. №2072. (а.с. 55).

Однак, незважаючи на ці повідомлення і те, що перевірку дотримання і податкового і митного законодавства було передбачено Планом - графіком перевірок на II квартал 2015р., відповідач не синхронізував свої дії з ДПI у Кам'янка-Бузькому р-ні, у якій підприємство перебуває на обліку як платник податків.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що оскільки на час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 30.06.2015 року №404 про проведення планової документальної виїзної перевірки дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» то позов слід задовольнити та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2727/20900/15 від 22.01.2016 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 21 квітня 2016 року у справі №461/1566/16-а скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2727/20900/15 від 22.01.2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний