Постанова № 58758500, 04.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/198/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач 2) про зобов'язання відповідача 1 вилучити інформацію про позивачів, яка надана під час отримання ІІН та у подальшому не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори і зберегти за ними форму обліку платників податків: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації - (ст. ст. 28, 294, 296 ЦК України); зобов'язання відповідача 2 вилучити та знищити інформацію про позивачів, яка знаходиться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, яка надана під час видачі ІІН та у подальшому вести облік, як платників податків, за раніше встановленими формами обліку (ведення обліку платників податків без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорту), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації; зобов'язання відповідача 2, проставити у паспорти позивачів (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та звірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 11 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі є віруючими особами та прихожанками Церкви Успіння Божої Матері у селі Чаплинка, Лисянського району, Черкаської області. У зв'язку зі своїми релігійними переконаннями позивачі подали до Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (форма № 1П).

На підставі вказаних повідомлень контролюючий орган вніс до паспортів позивачів відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

30 червня 2015 року позивачі звернулися до Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області з заявами, в яких зазначили, що за своїми релігійними переконаннями не можуть і не бажають користуватися електронним цифровим ім'ям та відмовляються від цифрового кодифікатора, та просять не вносити про них інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і зберегти за ними форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження, згідно з ст. ст. 28, 294, 296 ЦК України.

Своїми листами № 120 та № 121 від 22 липня 2015 року Лисянське відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області повідомило позивачів про те, що порядок обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, здійснюється у відповідності до вимог Податкового кодексу України та розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 779 від 10.12.2013 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 грудня 2013 року за № 2211/24743, а саме: за серією та номером діючого паспорта.

04 липня 2015 року позивачі звернулися до Державної фіскальної служби України з заявами, в яких зазначили, що за своїми релігійними переконаннями не можуть і не бажають користуватися електронним цифровим ім'ям та відмовляються від цифрового кодифікатора, та просили не вносити про них інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, зберегти за ними форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження, згідно з ст. ст. 28, 294, 296 ЦК України.

Державна фіскальна служба України своїми листами № 7331/4/99-99-11-02-02-14 та № 7334/4/99-99-11-02-02-14 від 29.07.2015 року повідомила позивачів, що облік осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, як це передбачено вимогами Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, а тому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивачі звернулися до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За змістом статті 9 «Свобода думки, совісті і релігії» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 63.5 ст. 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ч. 63.6 ст. 63 ПК України передбачено, що облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів», для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що платнику податків надано право виконати свій конституційний обов'язок по сплаті податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номеру після того, як він офіційно повідомить про це відповідні державні органи.

Таким чином, Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» передбачено, що невнесення інформації до Державного реєстру і надання права сплати податків без ідентифікаційного номера, або, вилучення ідентифікаційного номера з Державного реєстру зазначених осіб можуть наступити тільки за умови виконання вимог щодо офіційного повідомлення про це відповідних органів.

А у випадку, коли ідентифікаційний номер громадянину вже присвоєний і відповідна інформація про таку особу вже внесена до Державного реєстру - то він підлягає негайному анулюванню, а інформація - безумовному виключенню.

Така позиція сприяє дотриманню конституційного принципу верховенства права.

Так, згідно довідок Черкаської єпархії церкви Успенія Божої Матері від 27.09.2015 року, позивачі дійсно являються прихожанами даної церкви та сповідують Святу Православну Віру. Також, матеріали справи містять повідомлення Форми № 1П від 25 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів», зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Обсяг інформації про фізичних осіб, яка включається до Державного реєстру, визначено статтями 3 та 5 цього Закону.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що у випадку, коли фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це органи державної податкової служби, з Державного реєстру підлягає виключенню вся інформація про таку особу, а не лише її ідентифікаційний номер.

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що позивачі мали безумовне право на виключення ідентифікаційного номера та пов'язаної з нею інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів з усіма відповідними наслідками, зокрема, збереження раніше встановленої форми обліку платників та інших обов'язкових платежів.

Окремо, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що порядок та процедура обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта врегульована нормами Положення № 779.

Так, згідно абз. 2 п. 1 розд. ІІ цього Положення облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Водночас відповідно до розд. VІІ Положення № 779 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку фізичної особи - платника податків за формою N 1ДР (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство (абз. 1 п. 1).

Для заповнення Облікової картки використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 3).

Водночас згідно до ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Згідно до положень ст. 296 ЦК України передбаченим також є право фізичної особи на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності. Положеннями ст. 28 ЦК України визначено, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, за своїм змістом положення частини другої статті 22 Конституції України передбачають, з одного боку, обов'язок держави гарантувати конституційні права і свободи, такі, як права на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності, а з другого - утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування конституційних прав і свобод, а отже - права на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності. Виходячи з положень частини другої статті 8 Конституції України норма частини другої її статті 22 має враховуватись при прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відповідних суспільних відносин.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачі, у відповідності до наданих їм повноважень, зобов'язані виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і будь-які інші відомості про позивачів та здійснювати їх облік як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку, а саме: за прізвищем, ім'ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

Отже, відповідачами неправомірно було відмовлено позивачам в анулюванні ідентифікаційного номера та у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів всієї інформації про них, що призвело до порушення її прав та свобод.

За таких обставин, суд першої інстанції не повно дослідив матеріали справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованою апеляційну скаргу щодо наявності правових підстав для виключення та невнесення відомостей про позивачів до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, враховуючи, що через свої релігійні переконання вони відмовилися від прийняття реєстраційних номерів, а також проставленні у їх паспорти відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям та по батькові, датою народження та місцем проживання.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. При цьому конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі немайнових прав, до яких відноситься також право на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами за подачу апеляційної скарги було сплачено по 1 819 грн. на загальну суму 3 638 грн., що підтверджується квитанціями № 35481609 та 35481649 від 29.04.2016 року.

Судом апеляційної інстанції задовольняється одна позовна вимогу відносно позивача 1 та дві вимоги відносно відповідача 2.

Таким чином, з Державної фіскальної служби України необхідно стягнути на користь позивачів по 606 грн. 33 коп. кожному.

З Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області підлягає стягненню на користь позивачів сума по 1 212 грн. 66 коп. кожному.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну фіскальну служби України вилучити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків інформацію про ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка була надана під час отримання ІІН та у подальшому не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори і зберегти за ними форму обліку платників податків: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації відповідно до ст. ст. 28, 294, 296 ЦК України.

Зобов'язати Лисянське відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області вилучити та знищити інформацію про позивачів, яка знаходиться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, яка надана під час видачі ІІН та у подальшому вести облік, як платників податків, за раніше встановленими формами обліку (ведення обліку платників податків без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорту), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

Зобов'язати Лисянське відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проставити у паспорти ОСОБА_2, ОСОБА_3 (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 АДРЕСА_1, Лисянський район, Черкаська область) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі по 606 грн. (шістсот шість гривень) 33 коп. кожній.

Стягнути з Лисянського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (19300, смт. Лисянка, вул. Кірова, 25, Черкаська область) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 АДРЕСА_1, Лисянський район, Черкаська область) судовий збір за подачу апеляційної скарги по 1212 грн. (тисяча двісті дванадцять гривень) 66 коп. кожній.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 04.07.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.