Ухвала суду № 58758305, 05.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

05 липня 2016 р. справа №221/666/15-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 23 травня 2016 року у справі №221/666/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання незаконною відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити пенсію,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області (далі - Управління) на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 23 травня 2016 року у справі №221/666/15-а.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у зв'язку з виявленими недоліками апеляційної скарги, остання була залишена без руху та встановлено термін для усунення виявлених судом недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: на виконання вимог КАС України, апелянту запропоновано надати оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 80,39 грн.

Крім того, зазначеною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору.

04 липня 2016 року від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги до винесення рішення у справі по суті.

Своє клопотання апелянт обґрунтовує тим, що Управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.

Суддя-доповідач, перевіривши доводи клопотання, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, не свідчіть про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір, як зазначено в клопотанні.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування. Довідка самого Управління до таких доказів віднести не можна.

Також, апелянтом не надано до матеріалів справи доказів, здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Таким чином, зважаючи на визначену судом розмір судового збору та оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин в підтвердження неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Суддя вважає за необхідне також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.

Таким чином, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 88, 108, 187, 189 ч.7 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги до винесення рішення у справі по суті - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 23 травня 2016 року у справі №221/666/15-а - повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту постановлення.

Суддя-доповідач І.В. Сіваченко