Ухвала суду № 58758175, 23.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2016 року

справа № 808/8607/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «КЛІОН» у листопаді 2015 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010105/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00135, винесені Київською митницею ДФС 13 липня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «КЛІОН» та Пелагіа АС, Норвегія, було укладено контракт № 162S/2014P від 19 грудня 2014 року.

За умовами контракту Пелагіа АС, Норвегія зобов’язується поставити свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти, а ТОВ «КЛІОН» прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід’ємною частиною товару.

Згідно з інвойсом № 10033165 від 06.07.2015 продавцем поставлено морожену скумбрію цілу 400-600 г, вага нетто 19500,00 кг, за ціною 1,52 дол. США за кг, загальною вартістю 29640,00 дол. США.

Поставка здійснювалась на умовах FCA, Клайнеда, Литва, (Інкотермс 2010), перевезення товарів може здійснюватися автомобільним або залізничним транспортом.

З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, декларантом – МПП «Ангел», на підставі договору доручення, укладеного з ТОВ «КЛІОН» № 30-10/14 від 30.10.2014, було подано до відповідача вантажну митну декларацію № 125110011/2015/009506 від 13.07.2015, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Проте Київською митницею ДФС було прийнято рішення № 125110011/2015/010105/2 від 13 липня 2015 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 1,84 дол. США/кг.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125110011/2015/00135 від 13.07.2015.

ТОВ «КЛІОН» 13 липня 2015 року було подано нову ВМД № 125110011/2015/009536 та здійснено митне оформлення та випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання на підставі рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товару.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об’єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Київська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору та направила позивачу електронний лист про необхідність подання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, договір на перевезення товару, витрати на страхування, висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики.

ТОВ «КЛІОН» повідомило митний орган про неможливість подання вказаних документів у встановлений строк.

Разом з тим, суд встановив, що позивачем до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з МД № 125110011/2015/009506 від 13.07.2015 було надано: міжнародну автомобільну накладну № 082848 від 07.07.2015, книжку МДП № XW.75575834 від 07.07.2015, документ, що підтверджує вартість перевезеного товару б/н від 07.07.2015, прайс-лист виробника товару б/н від 04.07.2015, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 06.07.2015, інвойс 10033165 від 06.07.2015, доповнення до контракту б/н від 14.01.2015, контракт № 162S/2014P від 19.12.2014, договір про надання послуг митного брокера № 30-10/14 від 30.10.2014, договір про перевезення № 149-П від 01.07.2015, сертифікат про походження товару № 403607 від 06.07.2015, якісне посвідчення 75 від 06.07.2015.

У серпні 2015 року декларант надав до митного органу додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-396 від 10.08.2015, лист № 06/02-1041 від 02.09.2015 щодо договорів, укладених з третіми особами, договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/3М від 02.01.2015, договір надання транспортних послуг № 149-П від 01.07.2015, рахунок № VIS 149 від 14.07.2015, лист постачальника від 18.08.2015 з даними бухгалтерського обліку та договорами з третіми особами.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість, первинно задекларовану ТОВ «КЛІОН» за основним методом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом та які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому, приймаючи оскаржуване рішення, митний орган жодним чином не обґрунтував неможливість застосування основного методу при визначенні митної вартості товару та всіх інших у їх послідовності, що свідчить про безпідставність застосування суб’єктом владних повноважень резервного методу.

Обґрунтовуючи застосування резервного методу, митний орган посилався на наявність рішень Запорізької та Миколаївської митниці про коригування митної вартості товару № 1120500000/2015/000090/1 від 14.05.2015, № 504050002/2015/000007/2 від 27.05.2015, № 112050000/2015/000105/2 від 03.06.2015, за якими митна вартість товару визначена на рівні 1,84 дол. США.

Проте судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що вказані рішення про коригування митної вартості товару визнано протиправними та скасовано рішеннями судів в адміністративних справах № 808/3468/15, № 808/5559/15, № 808/4231/15.

Доводи апелянта щодо ненадання позивачем до митного органу декларації виробника товару та оригіналу страхового полісу або копії генерального договору старування, наявність яких передбачена умовами контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, жодним чином не спростовують обґрунтованості заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані до митного органу, повністю підтверджують митну вартість, первинно задекларовану ТОВ «КЛІОН» за основним методом.

Посилання митного органу на наявність розбіжностей та невідповідностей в транспортних документах, а саме між сумою транспортних витрат, зазначених у довідці про транспортні витрати б/н від 07.07.2015 та рахунку на оплату № VIS 149 від 14.07.2015, не обґрунтовано жодними доказами. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Також суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими доводи митного органу про непропорційність вартості перевезення товару за маршрутом пункт пропуску Ягодин – м. Київ (відстань близько 500 км) у розмірі 33000 тис. грн. з вартістю перевезення за маршрутом м. Клайпеда – пункт пропуску Ягодин (відстань 741 км) у розмірі 9000,00 грн., оскільки такі є лише припущеннями відповідача, заявлена вартість транспортних витрат підтверджується належними документами та не містить жодних розбіжностей.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що транспортні витрати у розмірі 33000 грн. сплачено за перевезення товару по маршруту: пункт пропуску Ягодин-Дорохузськ до м. Запоріжжя.

Щодо інформації, що міститься в експертному висновку Запорізької ТПП № ОИ-396 від 10.08.2015, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки ринкову вартість товару визначено з урахуванням умов FCA, Клайнеда, Литва, (Інкотермс 2010), остання включає витрати на транспортування, адже згідно з умовами поставки FCA покупець зобов’язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до місця постачання.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 125110011/2015/010105/2 від 13.07.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125110011/2015/00135 від 13.07.2015, є такими, що суперечить закону та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в адміністративній справі № 808/8607/15- без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 29 червня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова