Постанова № 58757511, 30.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року № 813/951/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З,

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю представника позивача Дмитренка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Укрінбанк» Білої Ірини Володимирівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

22 березня 2016 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» Білої Ірини Володимирівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 в якій позивач просить суд:

- рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» Білої Ірини Володимирівни, оформлене листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16, щодо відмови у визнанні прав ОСОБА_2, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і щодо відмови у включенні ОСОБА_2 до реєстру осіб, що мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визнати незаконним;

- зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» Білу Ірину Володимирівну визнати права ОСОБА_2, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і включити ОСОБА_2 до реєстру осіб, які мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10 1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, до Загального реєстру вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як на підставу вказаних вимог позивач посилається на наступні обставини:

- 30.11.2015 Позивачем укладено із третьою особою Договір від 30.11.2015 про відступлення права вимоги (надалі - Договір від 30.11.2015);

- на підставі Договору від 30.11.2015 до Позивача від третьої особи перейшло право вимоги до ПАТ «Укрінбанк» (юридична адреса: м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-А, код за ЄДРПОУ 05839888) на повернення вкладів у розмірі 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №10-1364093 від « 09» липня 2015 року та 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року;

- 18 лютого 2016 року Позивач звернувся з вимогою до Відповідача-1, в якій просив визнати себе вкладником та включити до переліку вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452-VI) на суму вкладу в розмірі: 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро та суму нарахованих станом на 24.12.2015 на цей вклад процентів; 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США та суму нарахованих станом на 24.12.2015 на цей вклад процентів;

- листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16 Відповідач-1 відмовив Позивачу у задоволенні його вимоги на тій підставі, що Позивач не є вкладником ПАТ «Укрінбанк»;

- відмова Відповідача-1, щодо не включення Позивача до переліку вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ФГВФО або Фонд), є протиправною, оскільки протирічить нормам права - ст.ст. 4 ч.ч. 1, 2, 26 ч.ч. 1, 2, 4 Закону №4452-VI, ст.ст. 12, 509, 512 ч. 1, 513 ч. 1, 514, 516 ч. 1 ЦК України, пунктам 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 09.08.2012р. №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (надалі - Положення №14).

Ухвалою суду від 21.03.2016 відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 30.06.2016 р, відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Дмитренко В.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, однак через свого представника за довіреністю від 23.03.2016 №59 ОСОБА_5 подав суду заперечення від 05.04.2016 вих. №574/о/25-16 проти позову у справі, в яких зазначає, що позовні вимоги Позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову Відповідач-1 зазначає, що:

- до суду не надано доказів виконання вкладником (ОСОБА_4) та Позивачем (ОСОБА_2) залежних від них дій в межах процедури переоформлення подарованих прав, визначених п. 1.8. гл. 1., п. 3.7., 3.8. гл. 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22, а також розділом 2 та 6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 за №492;

- виведення з ринку ПАТ «Укрінбанк» унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно правової позиції Верховного Суду України у справі №6-2001цс15 від 21.01.2016;

- враховуючи відсутність інформації про Позивача в базі даних ПАТ «Укрінбанк» як вкладника, що уклав із Банком відповідний договір та вніс (в т.ч. шляхом переоформлення набутих прав вимоги, як це вказувалось вище) на рахунок в ПАТ «Укрінбанк» відповідну суму коштів, Позивач не є вкладником ПАТ «Укрінбанк» в розумінні приписів Закону №4452-VI, та суд позбавлений будь-яких правових підстав визнавати за позивачем таке право вкладника

Відповідач-2 явки в судове в судове засідання свого представника не забезпечив, однак його представником за довіреністю від 09.11.2015 №27-43969/15 ОСОБА_6 подано суду заперечення від 05.04.2016 вих. №б/н на адміністративний позов ОСОБА_2, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову Відповідач-2 зазначає, що:

- ОСОБА_4 відступив свій вклад Позивачу 30.11.2015 вже коли Банк було віднесено до категорії проблемних, а тому такий правочин з відступлення права вимоги є нікчемним згідно ст. 228 ЦК України та п.п. 3, 7 частини 3 ст. 38 та ст.ст. 36, 52 Закону №4452-VI;

- правом Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію протягом дії тимчасової адміністрації, а також ліквідації в Банку (як досі триває), згідно ч.ч. 1, 2 ст. 37, ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI є направлення письмового повідомлення про нікчемність правочину;

- Позивач згідно ч. 3 ст. 512 ЦК України та п. 4 ч. 1 ст. 2 та п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4452-VI не є вкладником у ПАТ «Укрінбанк», оскільки не укладав з цим Банком договорів банківського вкладу або рахунку і не є власником іменних депозитних сертифікатів;

- вимога Позивача щодо необхідності зобов'язання Фонду включити Позивача до Загального реєстру та вжиття заходів, щодо здійснення виплати коштів є хибною, адже у разів надходження додаткової інформації Фонд автоматично включить Позивача до Загального реєстру без будь-яких рішень судів, а тому такі позовні вимоги носять ознаки передчасності.

Третя особа ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явився, однак подав суду пояснення від 30.03.2016 р, в яких визнає ті обставини, на які Позивач посилається в обгрунтування своїх вимог, для підтвердження чого надав суду як письмові докази належним чином засвідчені копії додаткових документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові заперечення відповідачів та письмові пояснення третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

30.11.2015 року позивачем укладено із третьою особою договір від 30.11.2015 р про відступлення права вимоги.

На підставі Договору від 30.11.2015 року до позивача від третьої особи перейшло право вимоги до ПАТ «Укрінбанк» (юридична адреса: м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-А, код за ЄДРПОУ 05839888) на повернення вкладів у розмірі 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №10-1364093 від « 09» липня 2015 року та 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року.

18 лютого 2016 року позивач звернувся з вимогою до відповідача-1, в якій просив визнати себе вкладником та включити до переліку вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI на суму вкладу в розмірі: 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро та суму нарахованих станом на 24.12.2015 на цей вклад процентів; 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США та суму нарахованих станом на 24.12.2015р. на цей вклад процентів.

Листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16, скерованим Відповідачем-1 позивачу у реєстрованому поштовому відправленні №0405330821892 від 03.03.2016 року, відповідач-1 відмовив позивачу у задоволенні його вимоги на тій підставі, що позивач не є вкладником ПАТ «Укрінбанк».

Суд погоджується з позивачем, що відмова відповідача-1, щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, є протиправною з огляду на наступні обставини.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом №4452-VI.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні №14.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону №4452-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 ст. 26 Закону №4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Частиною 2 ст. 26 Закону №4452-VI та п. 8 р. I Положення №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону №4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом №4452-VI відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, оскільки заміна кредитора у зобов'язаннях по договорах банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на всю суму в розмірі 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року в частині суми вкладу в розмірі 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих на цю суму відсотків, проведено у відповідності до порядку визначеному у відповідності до вищезазначених норм, то позивачем отримано від третьої особи всі права вкладника за названими договорами банківського вкладу.

Водночас, відповідачем-1 не було враховано наведених вище обставин та листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16 неправомірно відмовлено позивачу у задоволенні його вимог.

Причому суд звертає увагу на те, що згідно частини 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом, а тому оскільки ні договорами банківського вкладу №10-1364093 від 09.07.2015, №10-2400627 від 23.11.2015, ні Законом, в тому числі Законом №4452-VI, не передбачено обмежень для ОСОБА_4 на відступлення своїх прав вимоги до ПАТ «Укрінбанк» на користь ОСОБА_2 за вказаними договорами, то таке відступлення прав є законним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачами не надано доказів того, що укладений між позивачем і третьою особою договір від 30.11.2015 року визнаний судом недійсним та не наведено у своїх запереченнях переконливих доводів того, що недійсність вказаного правочину прямо встановлена законом.

Згідно ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно ч. 1, 2 ст. 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.

Згідно ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Отже, оскільки право вимоги третьої особи ОСОБА_4 до ПАТ «Укрінбанк» за договорами банківського вкладу №10-1364093 від 09.07.2015, №10-2400627 від 23.11.2015 не має особистого характеру, то ОСОБА_4 правомірно відступив таке право на користь ОСОБА_2 за Договором від 30.11.2015 для припинення існуючих з останнім договірних зобов'язань, що виникли з договору позики від 17.08.2015 року.

При цьому суд звертає увагу, що укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Договору від 30.11.2015 відбулось до віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних згідно постанови НБУ від 24.12.2015 №934 та до запровадження у цьому Банку тимчасової адміністрації згідно рішення від 24.12.2015 №239 виконавчої дирекції Фонду та наказу директора-розпорядника Фонду від 24.12.2015 №452.

Згідно абзацу третього пункту 2 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Договору від 30.11.2015 з підписанням цього Договору від Цедента (ОСОБА_4) до Цесіонарія (ОСОБА_2) переходить право вимоги до Боржника (ПАТ «Укрінбанк») на повернення вкладів і нарахованих на вклади відсотків, що виникло у Цедента по відношенню до Боржника із заяв-договорів про розміщення банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року, а Цедент таке право втрачає.

Таким чином, саме з 30.11.2015 від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 перейшло право вимоги до ПАТ «Укрінбанк» за заявами-договорами про розміщення банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро, з найменуванням вкладу - «Тільки для своїх», процентною ставкою - 10% (десять відсотків) річних, терміном розміщення вкладу - з 09.07.2015р. по 11.01.2016р., виплатою процентів у кінці терміну; №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США, з найменуванням вкладу - «Тільки для своїх», процентною ставкою - 10,5% (десять цілих п'ять десятих відсотка) річних, терміном розміщення вкладу - з 23.11.2015 по 23.02.2016, виплатою процентів щомісячно, укладеними між Цедентом та ПАТ «Укрінбанк», в обсягах і на умовах, встановлених зазначеними договорами між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрінбанк».

Згідно частини 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року, до якої Україна приєдналась 14.05.1986 згідно Указу №2077-XI від 14.04.1986 Президії Верховної Ради УРСР, кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись.

Згідно ст. 2 Закону України від 29 червня 2004 року №1906-IV «Про міжнародні договори України» (надалі - Закон від 29.06.2004 №1906-IV) міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону від 29.06.2004 №1906-IV чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно ст. 17 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно частини 1 ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно частини 6 ст. 9 КАС України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, зазначене вище право вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Укрінбанк» становить зміст права власності ОСОБА_2, якого останній не може бути позбавлений.

Згідно пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення №14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Отже, рішення відповідача-1, оформлене листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16, про відмову Позивачу у задоволенні його вимог, щодо визнання Позивача вкладником та включення його до переліку вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI на суму вкладу в розмірі: 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро та суму нарахованих станом на 24.12.2015р. на цей вклад процентів; 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США та суму нарахованих станом на 24.12.2015р. на цей вклад процентів, є протиправним.

Згідно частини 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Таким чином, з метою забезпечення захисту своїх прав і законних інтересів Позивач, як вкладник за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від «09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, на момент звернення до суду з позовом вірно обрав способами захисту своїх прав наступні вимоги:

- визнати незаконним рішення відповідача-1, оформлене листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16, щодо відмови у визнанні прав позивача, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і щодо відмови у включенні Позивача до реєстру осіб, що мають право на отримання компенсації за рахунок ФГВФО;

- -зобов'язати відповідача-1 визнати права позивача, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і включити Позивача до реєстру осіб, які мають право на отримання компенсації за рахунок ФГВФО.

Водночас, в той же день (22.03.2016), коли позивач звернувся з позовом, ФГВФО наказом від 22.03.2016 №98 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2016 №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укрінбанк», а тому судом за вимогами позивача до відповідача-1 про зобов'язання вчинити дії під час судового розгляду за згодою представника позивача замінено відповідача-1 - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» Білу Ірину Володимирівну на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Укрінбанк» Білу Ірину Володимирівну.

Враховуючи наведене вище суд погоджується з думкою представника позивача про законність та обґрунтованість вимог позивача до підповідача-1, а відтак, що такі підлягають задоволенню повністю.

Поряд з наведеним вище суд погоджується із доводами представника відповідача-2 про передчасність вимог позивача до відповідача-2, - ФГВФО, про зобов'язання Фонду включити позивача, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 р на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 р на цю суму відсотків, до Загального реєстру вкладників ПАТ «Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки Фондом ще не вирішувалось вказане питання, а відтак у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1102,40 (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок), сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» Білої Ірини Володимирівни, оформлене листом від 29.02.2016 вих. №1916/0/2-16, щодо відмови у визнанні прав ОСОБА_2, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і щодо відмови у включенні ОСОБА_2 до реєстру осіб, що мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Укрінбанк» Білу Ірину Володимирівну визнати права ОСОБА_2, як нового кредитора за договорами банківського вкладу: №10-1364093 від « 09» липня 2015 року на суму 2747,35 (дві тисячі сімсот сорок сім цілих тридцять п'ять сотих) євро і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, та №10-2400627 від « 23» листопада 2015 року на суму 3063,07 (три тисячі шістдесят три цілих сім сотих) доларів США і нарахованих станом на 24.12.2015 на цю суму відсотків, і включити ОСОБА_2 до реєстру осіб, які мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. У задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1102,40 (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2016 року.

Суддя Гулкевич І.З.