Постанова № 58757342, 30.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року 17 год. 40 хв. Справа № 808/1729/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Половенка О.В.

представника першого відповідача Лазарук В.В.

представника другого відповідача Корнієць О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про: визнання протиправною бездіяльність та стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач або ПАТ «ЗЗФ») звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач 1 або СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС); Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2 або УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області), в якому позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя узагальненої інформації та висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 4356399 грн.;

2) стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області) на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 227010 грн. 16 коп.

При судовому розгляді представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем зазначено, у зв'язку із тим, що при проведенні розрахунку пені позивач помилково не врахував, що 2016 рік є високосним роком (кількість днів у якому становить 366, на одну добу більше ніж у звичайному році) позивачем було проведено перерахунок, згідно з яким розмір пені нарахованої на суму бюджетної заборгованість з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року становить 226389 грн. 91 коп., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області) на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 226389 грн. 91 коп. (а.с.86-87).

Вказана заява прийнята судом та розгляд справи проведено за зменшеними позовними вимогами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2015 позивач подав до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 4356399 грн. Суму бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року в розмірі 4356399 грн. позивач отримав на свій поточний рахунок лише 27.05.2016. Позивач зазначає, що відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року мало відбутися до 21.12.2015, однак відбулося лише 27.05.2016. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновків відповідачу 2. Посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що відповідачем позивачу не вчасно відшкодовано суму податку на додану вартість, а відтак на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість має нараховуватися пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за весь час прострочення, але враховуючи, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 808/887/16 від 21.04.2016 сума пені за період з 22.12.2015 по 11.03.2016 стягнута, позивач просить стягнути пеню, нараховану за період з 12.03.2016 по 27.05.2016.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких позов не визнала в повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначила, що відповідачем 1 вчасно направлено до відповідача 2 висновок про суми відшкодування ПДВ та реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Несвоєчасне повернення позивачу сум бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року відбулося не з вини відповідача 1.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог також заперечила у повному обсязі, про що подала письмові пояснення в яких зазначено, що органи Державної казначейської служби не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення лише на підставі висновків, наданих органами Державної фіскальної служби. Відповідач 2 отримував від СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ ДФС висновки. Однак у зв'язку з тим, що відповідачем 1 не було подано узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, такі висновки поверталися відповідачу 1. Узагальнена інформація № 17 (А) щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість надійшла до УДКCУ в м. Запоріжжі 26.05.2016, в цей же день кошти були перераховані на поточний банківський рахунок позивача.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент подання позивачем декларацій з податку на додану за листопад 2015 року) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (пункт 200.17 статті 200 Податкового кодексу України).

Пункт 200.18 статті 200 Податкового кодексу України визначає, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Сторонами не заперечуються обставини, що ПАТ «ЗЗФ» відповідало критеріям платників, які мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, визначених пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України.

20.11.2015 позивачем подано до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9237367416, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 4356399 грн. (а.с.23-43).

У період з 23.11.2015 по 04.12.2016 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС проведено камеральну перевірку ПАТ «ЗЗФ» щодо правомірності нарахування ПДВ за жовтень 2015 року (за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.11.2015 №9237367416) за результатами якої складено довідку у формі висновку від 04.12.2015 №128/47-0/00186542. В довідці у формі висновку зазначено, що при відображенні ПАТ «ЗЗФ» у декларації за жовтень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4356399 грн. порушень не встановлено (а.с.116-117).

11.12.2015 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС сформовано висновки про суми відшкодування податку на додану вартість № 3427-20 на суму 4259623 грн. 68 коп., № 3428-20 на суму 68189 грн. 40 коп., № 3429-20 на суму 17047 грн. 35 коп., № 3430-20 на суму 11538 грн. 57 коп., якими повідомив, що платнику ПАТ «ЗЗФ» за декларацією № 9237367416 від 20.11.2015 за жовтень 2015 року підлягає автоматичному бюджетному відшкодуванню з бюджету 4356399 грн. (а.с.71-74).

Вказаний висновок та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість отримані УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області 18.12.2015, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції (а.с.90).

Листом №04-08.14/307-850 від 17.03.2016 УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області повернуло відповідачу 1 висновки № 3427-20, № 3428-20, № 3429-20, № 3430-20 від 11.12.2015 у зв'язку з тим, що у відповідача 2 відсутня узагальнена інформація щодо визначених у висновку обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (а.с.134).

Судом встановлено, що відповідач 1 неодноразово (до УДКСУ у м.Запоріжжі Запорізької області надходили 17.03.2016 № 8-698, 23.03.2016 № 8-778, 29.03.2016 № 8-893, 04.04.2016 № 8-971, 08.04.2016 № 8-1018, 14.04.2016 № 8-1069, 20.04.2016 № 8-1115, 26.04.2016 № 8-1161, 04.05.2016 № 8-1229, 11.05.2016 № 8-1264, 17.05.2016 № 8-1326) направляв до відповідача 2 висновки та реєстри висновків, однак такі документи відповідач 2 повертав відповідачу 1 (а.с.129-199).

26.05.2016 УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області отримано узагальнену інформацію № 17 (А) щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненням головних управлінь ДФС (а.с.118-119).

Відшкодування ПДВ за декларацією за жовтень 2015 року в сумі 4356399 грн. позивачем фактично отримано 27.05.2016, що підтверджується копіями платіжних доручень № № 682, 683, 684,685 (а.с.46-49).

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач 1 неодноразово направляв до відповідача 2 висновки із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1, яка виражалася у неподанні висновків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року за період з 12.03.2016 по 27.05.2016 у розмірі 226389 грн. 91 коп., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 200.23 Податкового кодексу України визначає, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи та вимог пункту 200.18 статті 2018 Податкового кодексу України вбачається, що позивач повинен був отримати бюджетне відшкодування за декларацією за жовтень 2015 року до 21.12.2015. Так, декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року позивач подав до СДПІ 20.11.2015. 20 календарних днів для проведення камеральної перевірки закінчилися 11.12.2015. Граничний строк для подання висновку (три робочі дні після закінчення перевірки) завершується 16.12.2015. Граничний термін перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку (три операційні дні після отримання висновку) припадає на 21.12.2015 (19 та 20 грудня 2015 року вихідні дні).

Таким чином, з 22.12.2015 сума ПДВ за жовтень 2015 року в розмірі 4356399 грн., яка не була відшкодована позивачу, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Доводи представника відповідача 2 про те, що заявлена позивачем у декларації за жовтень 2015 року сума відшкодування податку на додану вартість не була відшкодована своєчасно та подані відповідачем 1 висновки про суми відшкодування податку на додану вартість повертались без виконання у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими.

Так, пунктами 8, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Натомість, зазначеним Порядком не передбачено, що у разі відсутності узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби здійснює повернення таких висновків до органів державної податкової служби.

Крім того, пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування здійснюється органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган.

Зазначена норма не ставить здійснення бюджетного відшкодування в залежність від того отримано чи не отримано органом казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, на переконання суду, не повинно порушувати права та інтереси позивача по справі.

Право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законодавчих актів.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яка розрахована позивачем за формулою: (сума заборгованості х кількість днів прострочення : 100% х облікова ставка Національного банку України х 1,2) : 366 днів, що за період з 12.03.2016 по 27.05.2016 складає 226389 грн. 91 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, а також те, що своєчасне бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, яка заявлене позивачем в декларації за жовтень 2015 року, не відбулось внаслідок безпідставного повернення відповідачем 2 висновків про суми такого відшкодування, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 відповідно до задоволених позовних вимог майнового характеру (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 4, 7 -12, 14, 17, 71, 94 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 38025409) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року в розмірі 226389 (двісті двадцять шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 91 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186542) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (код ЄДРПОУ 38025409) судові витрати у розмірі 3395 (три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша