Постанова № 58757269, 30.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року о/об 11 год. 06 хв.Справа № 808/1491/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Костяновської Ю.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Запорізької області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1) звернуся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Запорізької області (надалі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: зобов'язати прокуратуру Запорізької області (код 02909973, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29А) доплатити належну позивачу заробітну плату відповідно до вимог ст.81 Закону України «Про прокуратуру» за серпень-грудень 2015 року у розмірі 244832 грн. 07 коп., за січень-травень 2016 року - 245657 грн. 22 коп., на загальну суму 490489 грн. 50 коп.

У позовній заяві (а.с.3-6, 43-44) позивачем зазначено, що з травня 2013 року й до теперішнього часу він працює на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області. На теперішній час позивач займає посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Запорізької області. 15.07.2015 набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» відповідно до ст.81 якого заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок (за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством). При цьому посадовий оклад згідно з ч.3 ст.81 Закону для прокурора місцевої прокуратури складає з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат, а з січня 2016 року - 11. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури, а саме прокурора регіональної прокуратури з коефіцієнтом 1,2. Таким чином, позивачу як прокурору регіональної прокуратури з 15.07.2015 повинна нараховуватись заробітна плата із розрахунку посадового окладу 12 мінімальних заробітних плат, а з січня 2016 - 13,2 мінімальних заробітних плат з додаванням усіх передбачених законодавством премій та надбавок. Однак з моменту набрання чинності вимоги ст.81 Закону не виконуються, оскільки згідно Прикінцевих положень Законів України «Про державний бюджет 2015» та «Про державний бюджет 2016» дію ст.81 Закону призупинено на 2015 та 2016 роки відповідно та положення цієї статі застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Це прямо суперечить положенням ч.1 ст.81 Закону, згідно яких заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на те, що розмір заробітної плати прокурорів повинен регулюватись виключно Законом, у зв'язку положеннями Прикінцевих положень Законів України «Про державний бюджет 2015» та «Про державний бюджет 2016» фактично з 15 липня 2015 й до теперішнього часу нарахування заробітної плати здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, останні з яких внесені Постановою Кабінету Міністрів України №763 від 30.09.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015, а також Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015. Зміст постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 прямо суперечить нормам ст.81 Закону щодо розміру посадових окладів прокурорів. Кабінет Міністрів України повинен був привести свої нормативно-правові акти у відповідність Закону ще протягом 3 місяців з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто ще до 26.01.2015. Тобто в постановах Кабінету Міністрів України розмір окладу прокурора місцевої прокуратури повинен був встановлений з 10 мінімальних заробітних плат, а з 01.01.2016 - 11. Однак фактично до теперішнього часу нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України у відповідність Закону, в тому числі його ст.81, не приведені, тому їх не можна застосовувати для нарахування заробітної плати прокурорів. До окладу прокурора регіональної прокуратури (12 мінімальних заробітних плат) додається надбавка за класний чин (Положення про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затверджене наказом Генерального прокурора України №622ц від 20.03.2006) - 120-125 гривень, потім ця сума збільшується на надбавку за вислугу років (ч.6 ст.81 Закону) - 18% (понад 5 років), додається надбавка за високі досягнення у роботі або за виконання особливо важливої роботи (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012) - 70% (встановлені для співробітників прокуратури Запорізької області), до цієї суми додаються інші надбавки, серед яких за роботу з секретними документами - 10%. Отримана сума збільшується на розмір щомісячної премії (Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затверджене наказом Генерального прокурора України №623ц від 20.03.2006), який встановлюється щомісячно наказом керівника обласної або Генеральної прокуратури України. Таким чином за серпень 2015 року позивач вважає що йому повинні були нарахувати 42862 грн. 60 коп. заробітної плати, за вересень 2015 року - 47797 грн. 02 коп., за жовтень 2015 року 63129 грн. 99 коп., за листопад 2015 року (з урахуванням премії згідно наказу ГПУ №1778у від 17.11.2015 у розмірі двох фондів місячної заробітної плати без премії) - 161227 грн. 33 коп.; за грудень 2015 року - 91196 грн. 47 коп. Внаслідок цього, починаючи з серпня по грудень 2015 року відповідно до вимог ст.81 Закону з урахуванням розміру надбавок, встановлених законодавством, позивачу повинно було бути нараховано заробітної плати на загальну суму 363350 грн. 81 коп. Однак за цей період позивачу нарахували лише 47030 грн. 03 коп. Тобто за 2015 рік не донарахована заробітна плата - 316320 грн. 51 коп. З урахуванням розміру 15% податку з доходів фізичних осіб, 1,5% військового збору та 6,1% єдиного соціального внеску, які повинні бути відраховані із заробітної плати у 2015 році, за серпень-грудень 2015 року позивачу повинно бути додатково фактично виплачено 244832 грн. 07 коп. З 05.01.2016 порядок нарахування заробітної плати працівників прокуратури змінився, у зв'язку із набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України №1090 від 09.12.2015, якою затверджено «Порядок виплати надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, яким до вислуги років усіх прокурорів доданий час навчання на денній формі у вищих навчальних закладах, а також надбавка стала нараховуватись виключно на розмір окладу». Крім того з 01.01.2016 збільшився розміру окладу прокурора місцевої прокуратури до 11 мінімальних заробітних плат, який становить 15158 грн. 00 коп., а з коефіцієнтом 1,2 оклад прокурора регіональної прокуратури становить 18189 грн. 60 коп. З урахуванням вказаного позивачу, на його думку, повинна була нарахована заробітна плата у таких розмірах: за січень 2016 року - 57776 грн. 59 коп., за лютий 2016 року - 78276 грн. 49 коп., за березень 2016 року - 58707 грн. 37 коп.; за квітень 2016 року - 86104 грн. 13 коп., за травень 2016 року - 66604 грн. 30 коп. Однак, фактично за квітень та травень 2016 позивачу нараховано заробітну плату 10274 грн. 26 коп. та 8894 грн. 11 коп. відповідно на загальну суму 19168 грн. 37 коп. Різниця становить 133540 грн. 06 коп. З урахуванням утримання з заробітної плати - податку з доходів фізичних осіб 18% та військового збору -1,5% за квітень-травень 2016 року позивачу повинні доплатити - 107499 грн. 74 коп. З січня по березень 2016 року, на думку позивача, йому повинно було бути нараховано заробітної плати на загальну суму 194760 грн. 45 коп. Однак за цей період йому нарахували лише 23136 грн. 26 коп. Тобто за 3 місяці 2016 року недонараховано 171624 грн. 19 коп. З урахуванням розміру 18% податку з доходів фізичних осіб, 1,5% військового збору, які повинні бути відраховані із заробітної плати у 2016 році, за січень-березень 2016 року позивачу повинно бути додатково фактично виплачено - 138157 грн. 47 коп. Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 490489 грн. 28 коп.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.24-26), в яких зазначено, що розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме постановою №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». В силу положень ст.19 Конституції України, ст.98 Кодексу законів про працю України, прокуратурою Запорізької області нарахування та сплата заробітної плати здійснюється виключно на підставі штатного розпису та кошторису, затверджених Генеральним прокурором України, з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та від 09.12.2015 №1013. Більш того, нарахування та виплата прокуратурою Запорізької області позивачу заробітної плати, в межах визначених ст.81 Закону України «Про прокуратуру», суперечить п.1, п.11 ст.23, п.1 ст.48 Бюджетного кодексу України. З аналізу судової практики з питань нарахування та виплати заробітної плати працівникам державних установ (постанови Верховного Суду України від 04.11.2015 №21-1461а15, від 30.03.2016 №21-271а16), вбачається, що незважаючи на встановлену спеціальними законами заробітну плату державних службовців, її розмір підпорядкований нормам загального Закону України «Про оплату праці», статтею 13 якого визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України. Обсяги таких витрат затверджуються одночасно з бюджетом. З огляду на вимоги Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», ст. 13 Закону України «Про оплату праці» правових підстав для виплати позивачу різниці в заробітній платі немає. Окрім того, зроблений позивачем самостійно розрахунок недоплаченої заробітної плати не відповідає вимогам діючого законодавства. Так, позивачем зазначено, що згідно із ч.7 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» йому повинна була нараховуватись та виплачуватись надбавка за вислугу років у розмірі 18% від посадового окладу, оскільки його стаж роботи складає понад 5 років. Разом з цим, вимогами ч.7 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурора затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідна постанова Кабінетом Міністрів України «Про затвердженні Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» прийнята 09.12.2015 за №1090 та набрала чинності з дати її опублікування 05.01.2016. Згідно із п.3 цієї Постанови, надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісячно залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у ст.7, ст.81 Закону України «Про прокуратуру». Частково у період, за який позивач вимагає стягнути недоплачену заробітну плату, а саме з серпня по грудень 2015, були чинні положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 №425 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури та про їх медичне обслуговуванні». Відповідно до п.3 зазначеної Постанови, надбавка за вислугу років працівникам органів прокуратури, у яких стаж роботи складає понад 5 років встановлено у розмірі 15% посадового окладу. Таким чином, твердження позивача з приводу нарахування йому надбавки за вислугу років у розмірі 18% від посадового окладу є безпідставними.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, копії трудової книжки позивача (а.с.7-8), з 17.10.2007 по теперішній час позивач працює у прокуратурі Запорізької області.

Наказом Генерального прокурора України №623к від 12.10.2015 позивачу присвоєно класний чин молодший радник юстиції (а.с.29).

Судом досліджені довідки та розрахунки заробітної плати ОСОБА_1 надані сторонами (а.с.9-11, 27, 45-48, 51-52).

Згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

15.07.2015 набрав чинності Закон України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру».

Як зазначено у ч.1 ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру», заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Як передбачено ч.3 ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру», посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч.4 ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.

Відповідно до ч.7 ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Законом України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» встановлений конкретний розмір посадового окладу прокурора регіональної прокуратури.

Пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України №928-VІІІ від 25.12.2015 «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що норми і положення частин першої та другої статті 9, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст.399 із наступними змінами); […] частини другої статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №2-3, ст.12); […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України №80-VІІІ від 28.12.2014 «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (зі змінами і доповненнями) установлено, що: Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік; норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 із наступними змінами), […] частини другої статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (Голос України, 25.10.2014, №206) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру».

Відповідно до п.13 Розділу XIII Закону №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру», Кабінету Міністрів України доручено: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Однак, вимоги зазначеної норми Кабінетом Міністрів України не були виконані.

Кабінетом Міністрів України 09.12.2015 прийнята постанова №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» якою визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з 15.07.2015 посадовий оклад працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно до ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру».

Відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі передбаченому ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» (як спеціальним нормативним актом), у зв'язку з не внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки закони України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч.2 ст.8 КАС України).

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 ст.8 КАС України).

Подібна бездіяльність з боку Уряду України у справі «Суханов та Ільченко проти України» кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п.35 Рішення Європейського суд з прав людини від 26.06.2014 по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви №68385/10 та 71378/10), зазначено: Суд нагадує, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява №44912/98, п.52, ЄСПЛ 2004-IX).

Виходячи з вищевказаної правової позиції, право працівників прокуратури на посадові оклади у розмірах визначених ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що п.9 Перехідних положень Закону України «Про державний бюджет 2015 року» та п.11 Перехідних положень Закону України «Про державний бюджет України 2016» видатків на ці потреби не передбачено.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у п.23 Рішення по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 (Заява №63134/00), Суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

У п.26 Рішення по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005, також, зазначено, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», №59498/00, пар.35, ECHR 2002-III).

Такий висновок суду узгоджується з позицією Конституційного Суду України, який у справі №1-37/2008 вказав, що: «Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової. Відповідно до ст.ст.1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства».

Суд позбавлений можливості перевірити економію фонду оплати праці прокуратури Запорізької області, а отже й прийняти до відома застосовані позивачем у «Розрахунку заборгованості з виплати заробітної плати» розміри відсотків місячної премії.

Також, суми у розрахунку відповідача (а.с.51-52) відрізняються від сум вирахуваних позивачем (а.с.48).

При цьому, відповідачем надано до суду розрахунок за період серпень-грудень 2015 року та січень-березень 2016 року, а позовні вимоги заявлені позивачем за період серпень-грудень 2015 року та січень-травень 2016 року.

Звідси, суд вважає вирахувану позивачем суму заборгованості 490489 грн. 50 коп. необґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача будуть захищені, а судове рішення можливим до реального виконання, якщо прокуратура Запорізької області буде зобов'язана здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період серпень-грудень 2015 року та за період січень-травень 2016 року відповідно до ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, інших виплат та індексації, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище викладеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору у силу вимог ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Інших документально підтверджених судових витрат у справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 11, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Прокуратуру Запорізької області здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період серпень-грудень 2015 року та за період січень-травень 2016 року відповідно до ст.81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 «Про прокуратуру» та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, інших виплат та індексації, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04.07.2016.

Суддя О.О. Прасов