Постанова № 58757183, 04.07.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 р. Справа № 805/1603/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Малого підприємства «Голубий Вогник»

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Мар’їнською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Малого підприємства «Голубий Вогник» про припинення юридичної особи Малого підприємства «Голубий Вогник» шляхом прийняття рішення, не пов’язаного з банкрутством.

Позивач в обґрунтування заявленого адміністративного позову зазначив на не подання відповідачем до податкового органу звітності з 1 січня 2013 року по теперішній час. Також позивач у позовній заяві просив розглянути справу в порядку скороченого провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надіслав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Мале підприємство «Голубий Вогник» зареєстроване як юридична особа, включена до ЄДРПОУ за номером 23171566, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, перебуває на податковому обліку платника податків у Мар’їнській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 33.3 статті 33 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. Пунктом 46.1. статті 46 цього Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Згідно з пунктом 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що відповідач не надавав звітність до податкового органу з 1 січня 2013 року, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом камеральної перевірки податкової звітності від 21 квітня 2016 року № 34/05-38-12-14-2, та відповідачем не спростовано.

Згідно з абзацом 5 частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі – Закон № 755) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. При встановленні факту неподання податкової (фінансової) звітності юридичної особою до контролюючого органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягає задоволенню незалежно від виду юридичної особи та її організаційно-правової форми.

Частина 1 статті 33 Закону № 755 свідчить, що юридична особа припиняється, зокрема, за судовим рішенням. Згідно з частиною 2 статті 38 Закону № 755 неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 755 суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Відповідно до підпункту 20.1.37. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Відповідно до пункту 67.2. статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення юридичної особи - відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Малого підприємства «Голубий Вогник» про припинення юридичної особи Малого підприємства «Голубий Вогник» шляхом прийняття рішення, не пов’язаного з банкрутством, задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - Мале підприємство «Голубий Вогник» (85600, вул. Миру, 36, м. Мар’їнка, Донецька область, ЄДРПОУ 23171566).

У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи Малого підприємства «Голубий Вогник» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 4 липня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.