Постанова № 58757123, 21.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р. справа № 804/437/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Павловського Д.П., суддів: Захарчук-Борисенко Н.В., Турової О.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах громадян: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

20 січня 2016 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону, що діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- визнати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України у частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 незаконним та скасувати його;

- зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених зі строкової служби при Міністерстві оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 у розмірі 609000,00 грн. та надіслати його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 16, 16-1, 16-2 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. п. 1, 2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року, п. п. 4, 5 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року. Позивачі вважають, що рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України про відмову їм у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 609 000 грн., у зв'язку з тим, що на день смерті загиблий ОСОБА_3 не був військовослужбовцем та не мав ніякого відношення до військової служби, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

При цьому, позивачі зазначають, що захворювання прапорщика запасу ОСОБА_3, що стало причиною його смерті 20.12.2014 року, пов'язане із захистом Батьківщини, тобто, є пов'язаним з проходженням військової служби, тому, вони мають право на призначення одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року відкрито провадження у адміністраивній справі, та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

21.04.2016 р. у судове засідання сторони не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Станом на час розгляду справи заперечень на адміністративний позов не надійшло.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини, та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, прапорщик запасу ОСОБА_3, 1965 року народження, проходив службу в лавах Збройних Сил України з 30 червня 1983 року по 18 травня 1985 року.

З 29.04.2014 року по 21.10.2014 року проходив військову службу добровольцем у лавах Збройних Сил України, що підтверджується довідкою Саксаганського районного військового комісаріату міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2015 року № СЗ/337.

Твердження позивачів, що ОСОБА_3 був призваний Саксаганським районним військовим комісаріатом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про проведення часткової мобілізації на території України» матеріалами справи не підтверджуються. Інших доказів для підтвердження даного факту позивачами не надано.

Судом встановлено, що Наказом командира військової частини польова пошта В2231 від 29.04.2014 року № 4 ОСОБА_3, 1965 року народження, у відповідності до мобілізаційного плану, зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду начальника лазні 2 польової лазні взводу матеріально-технічного забезпечення.

Під час проходження військової служби прапорщик ОСОБА_3 у період з 1 червня 2014 року по 25 червня 2014 року, та з 14 липня 2014 року по 8 серпня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в секторі «Б», що підтверджується довідкою від 21.10.2014 року № 674.

Під час проходження військової служби у військовій частині польова пошта В2231 прапорщик ОСОБА_3, 1965 року народження, захворів на двобічну субтотальну пневмонію, внаслідок чого, відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2231 № 172 від 21 жовтня 2014 року буз звільнений з військової служби на підставі пункту «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за станом здоров'я.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 31 від 22.12.2014 року, видане Національним інститутом фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, ОСОБА_3, 1965 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок прогресуючою легенево-серцевої недостатності та двобічної субтотальної пневмонії.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 16 вказаного Закону врегульовано питання одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Так, частиною 1 наведеної статті вказано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно до ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Пунктом "а" ч.1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України", встановлено прожитковий мінімум для працюючих осіб у розмірі 1218 грн".

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги складає 609000,00 грн.

Відповідно до статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16 1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (стаття 16-4 Закону № 2011).

Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

Пунктом 10 Порядку № 975 встановлено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; - витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і п. 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається з протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.10.2015 року № 48, розглянувши подані позивачами документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день смерті ОСОБА_3 не був військовослужбовцем. Відповідно до свідоцтва про смерть І-БК № 321022 від 23.12.2014 року смерть настала 20.12.2014 року, а згідно наказу командира військової частини В2233 від 21.10.2014 року № 177 його було виключено зі списків частини 21.10.21014 року, тобто, до дня смерті. Крім того, згідно довідки Саксаганського РВК Дніпропетровської області від 09.07.2015 року ОСОБА_3 на військову службу не призивався, а прибув у військову частину добровольцем.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацом 5 п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей осіб, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Крім того, відповідно до п.п. 1 п. 4 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Протоколом № 1317 від 09.04.2015 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що захворювання прапорщика запасу ОСОБА_3, 1965 року народження, а саме двобічна субтотальна пневмонія та прогресуюча легенево-серцева недостатність, що стали причиною його смерті 20.12.2014 року пов'язані із захистом Батьківщини.

Отже, комісією Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням ОСОБА_3, що призвело до його смерті, та виконанням ним обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача щодо відсутності підстав призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що загиблий ОСОБА_3 не був признаний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про проведення часткової мобілізації на території України» та був звільнений з військової служби на день його смерті, суперечать вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного рішення. Докази, надані позивачами, не спростовані.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату позивачам одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах громадян: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, пов'язану зі смертю військовослужбовця - ОСОБА_3, 1965 року народження, виходячи з розмірів, визначених ст. 16-2 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 609000,00 грн. (шістсот дев'ять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя Д.П. Павловський Н.В. Захарчук-Борисенко О.М. Турова