Ухвала суду № 58756863, 29.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/315/16

Справа № 682/316/16-к Головуюча в 1-й інстанції Воробченко Л. А.

Категорія: ч.1 ст.185, ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України Доповідач Кулеша Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кулеші Л.М.,

суддів Бережного С.Д., Вітюка В.Ж.,

з участю секретаря Інжиєвської Ю.А.,

прокурорів Леськіва В.О., Павлишина В.І.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження №12015240210000623 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 22.06.2009 року вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за ч.1 ст.121 КК України на 6 років позбавлення волі, 05.06.2014 року звільненого з місць позбавлення волі ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 28.05.2014 року на підставі ст.7 Закону України „Про амністію від 08.04.2014 року, не працюючого,

засуджено за:

- ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно до ст.89 КК України не судимого, не працюючого,

засуджено за :

- ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців;

- ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінено, взято під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухвалено рахувати з моменту затримання.

Задоволено цивільні позови потерпілого ОСОБА_5 та прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоровя Хмельницької обласної державної адміністрації та в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь:

- обласного бюджету Хмельницької області витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 5119 грн. 27 коп.

- Славутського районного бюджету Хмельницької області витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 802 грн. 41 коп.

- потерпілого ОСОБА_5 витрати на лікування в сумі 3824 грн. 16 коп. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

- на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи в сумі 294 грн.62 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду за викрадене майно в сумі 140 грн.

За вироком суду 01.10.2015 року близько 00 год. 50 хв. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в м.Славута, поблизу автобусної станції, що розташована на площі ОСОБА_6, 13, підійшли до потерпілого ОСОБА_5, який також перебував в стані алкогольного спяніння і з хуліганських спонукань, не дотримуючись установлених правил поведінки в суспільстві, усталених етичних, моральних норм і традицій, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, грубо та безпричинно ОСОБА_1 наніс йому рукою два удари в голову. Потім ОСОБА_2 штовхнув потерпілого в плечі, від чого останній впав на землю, де ОСОБА_1 ногою наніс йому удар в голову, а ОСОБА_2 схопив руками за ноги і відтягнув в сторону неосвітленої території автостоянки, яка знаходиться поряд з автобусною станцією, де обидва ногами наносили потерпілому множинні удари в область голови та різні частини тіла. Під час того, як обвинувачений ОСОБА_2 тягнув потерпілого в сторону неосвітленої території автостоянки, обвинувачений ОСОБА_1 підняв із землі і таємно викрав належний потерпілому мобільний телефон марки „Нокіа моделі СІ-02 вартістю 263 грн. 47 коп. із стартовим пакетом „Київстар вартістю 5 грн., на рахунку якого знаходились грошові кошти в сумі 35 грн., всього на суму 403 грн. 47 коп. Згідно висновку судово-медичної експертизи №127 від 30.10.2015 року потерпілому ОСОБА_5 умисними діями обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження, які за ознакою тривалого розладу здоровя відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на порушення його права на захист, оскільки його клопотання про призначення йому захисника судом першої інстанції ігнорувались. Вказує, що удари потерпілому не наносив, обмовити себе його примусив слідчий.

Обвинувачений ОСОБА_1, в поданій апеляційній скарзі, як вбачається із її змісту просить скасувати вирок місцевого суду, матеріали кримінального провадження направити на новий суворий розгляд, змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт. Посилається на порушення права на захист, так як йому не було призначено захисника. Вказує, що слідчим на нього чинився психологічний тиск, тому він себе обмовив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинувачених та їх захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість обвинуваченого у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи.

При цьому, суду належить дати аналіз зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які стверджують, чи спростовують обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку має бути викладене формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, в тому числі розміру спричинених злочином збитків.

За змістом ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити ряд питань, зокрема, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Проте, ці вимоги закону під час розгляду провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у повній мірі виконані не були. Як видно з оскаржуваного вироку, суд, всупереч вимогам закону, кількість та розмір викраденого ОСОБА_1 майна, не перевірив і належної оцінки зазначеним обставинам не дав, хоча вказані факти органами досудового розслідування були конкретизовані.

Дійшовши висновку, що твердження органів досудового розслідування та прокурора в частині доведеності вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, як убачається з мотивувальної частини вироку, формулюючи обвинувачення, визнаного судом доведеним, не встановив кількість та розмір викраденого майна.

У вироку відсутнє рішення щодо факту викрадення обвинуваченим ОСОБА_6 100 грн., яке інкриміноване йому органами досудового слідства, на що в ході апеляційного розгляду звернув увагу прокурор.

Із наведених обставин вбачається, що суд першої інстанції, не в повній мірі вирішив питання, які передбачені ст.ст.368, 374 КПК України.

Вищенаведена обставина є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки у вироку суду належним чином не сформульована обєктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та порушено право обвинуваченого на захист.

За наведених обставин, вирок місцевого суду не може залишатися в силі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасувати оскаржений обвинуваченими вирок суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.

На думку колегії суддів, прийняттям саме такого рішення у цій справі не буде порушено баланс прав і законних інтересів обвинувачених.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно належним чином дослідити та дати оцінку зібраним доказам в їх сукупності, одночасно перевіривши доводи, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про порушення їх права на захист під час досудового слідства у звязку з примушенням їх слідчим відмовитись від захисника, ухвалити вирок з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.7, ч.6 ст.9, п.3 ч.1 ст.409, ст.ст.412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд у кримінальному провадженні №12015240210000623 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122, ч.1 ст.185 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України в Славутському міськрайонному судді в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вигляді тримання під вартою, продовжити по 28.07.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької огбласті ОСОБА_7