Постанова № 58756607, 29.06.2016, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1271/16-а

2-а/683/68/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м.Старокостянтинів.

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого суддя Андрощука Є.М.

секретарі Шкіндюк В.І.

позивачу ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірними та зобов»язання провести такий перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2016р. пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі з 27 травня 2014 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". В березні 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати на підставі довідки №103 від 23 лютого 2016 року виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, однак їй було відмовлено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити із вищевказаних підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши позивача, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Старокостянтинівському районі і з 27 травня 2014 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

В березні 2016 року позивач звернулась до відповідача про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. На підтвердження своїх вимог позивачка надала довідку територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області №103 від 23 лютого 2016 року заробітна плата за посадою секретаря судових засідань з урахуванням надбавки за 10 ранг державного службовця та надбавки за вислугу років 40% складає 5899 грн., з яких: посадовий оклад - 4134 грн, доплата за ранг - 80,00 грн., надбавка за вислугу років - 1685 грн.

Однак відповідач відмовив позивачці в перерахунку пенсії.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на час призначення пенсії позивачці, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року, яким внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу", відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, положення ч.3 ст.37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90% від посадового окладу та встановлених надбавок, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Як встановлено судом, позивачці призначена пенсія за віком з 27 серпня 2008 року відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% від суми її посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативних актів) вказав, що за ч.1 ст.58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, відповідно до положень Конституції України та вказаного рішення Конституційного Суду України встановлений позивачці розмір пенсії у 90 % від суми її посадового окладу з урахуванням надбавок не може бути зменшений.

Більше того, підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст.37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали змін.

Так, згідно із ст.37-1 Закону України "Про державну службу", чинного на 1 грудня 2014 року, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески;суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно положень ст.бб Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

З огляду на викладене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Для вирішення спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Законів України «Про державну службу» та «;Про оплату праці» є загальними.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа №21-430а11), яка відповідно приписів ч.2 ст.244- 1 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із статті 22 Конституції України слідує, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Безпідставним є посилання відповідача на відсутність у мене права на перерахунок пенсії з огляду на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015р.

Так, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213 від 02.03.2015р. з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У звязку з викладеним з 1 червня 2015р. пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, а раніше призначені пенсії не переховуються.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.І ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1- рп/99 роз'яснив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Вказаний конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Відтак, оскільки пенсія призначена позивачу у травні 2014 року, тобто, до набрання чинності зазначеною нормою права, то дія Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213 від 02.03.2015р. на правовідносини, що виникли, непоширюється.

З врахуванням викладеного, керуючись Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Конституцією України.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що відповідач при перерахунку пенсії позивачці відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" необґрунтовано зменшив призначений їй розмір пенсії з 90 %, який був визначений на підставі ч.3 ст.37 вказаного Закону, чинного станом на 27 серпня 2008 року, на 70 % від суми заробітної плати та не взяв до уваги розмір зарплати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії зазначеного у довідці територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області №103 від 23 лютого 2016 року, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі ст.58 Конституції України, ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу", керуючись ст. ст. 9, 11, 86, 159- 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Визнати протиправними дії Старокостянтинівського об"єднаного управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України Хмельницької області №103 від 23 лютого 2016 року.

Зобовязати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.01.2016 року здійснити перерахунок та виплату пенсії призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідки територіального управління Державної судової адміністрації України Хмельницької області №103 від 23 лютого 2016 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський райсуд на протязі 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя