Вирок № 58754117, 04.07.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2505/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі Остич Л.В.

за участю прокурора Намяк Ю.Ю.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, відомості про яке 27.01.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120160070030000255 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ромської національності, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 21 січня 2014 року вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на два роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2016 року близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «АВС», розташованого по вулиці Залізничній у місті Ужгороді, неподалік залізничного вокзалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_3, наніс йому декілька ударів, чим спричинив йому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №110 від 01.02.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою розлад здоровя до 6 днів, та у подальшому відкрито заволодів належним йому мобільним телефоном марки «Nokia 220 RM-969», чорного кольору, вартість якого, відповідно до висновку судового експерта №11/74 від 04.02.2016 року, становить 650 грн., чохлом чорного кольору, в якому знаходився мобільний телефон, вартість якого становить 15 грн. та грошовими коштами у сумі 1000 грн., які знаходились у задній лівій кишені штанів потерпілого. Заволодівши викраденим ОСОБА_2 зник з місця вчинення правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1665,0 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав та показав, що 26.01.2016 року він повернувся з лікарні. Ввечері того дня, його знайомий ОСОБА_4 запросив його трохи випити вина, на що він погодився. Вони зустрілись біля бару «Три горби», що поблизу залізничного вокзалу в м.Ужгороді, разом з ними був іще знайомий ОСОБА_4 на імя ОСОБА_3. Коли вони відпочивали до них підійшов потерпілий, якого вони пригостили спиртними напоями, розмовляти про різні життєві ситуації. Ніякого телефону чи грошових коштів від ОСОБА_3 він не відбирав, жодних ударів йому не наносив і не знає чому останній оговорює його. Допускає, що незначні тілесні ушкодження потерпілий міг собі спричинити коли падав на сніг, оскільки перебував у стані спяніння.

ОСОБА_2 зазначив, що у разі заволодіння телефоном потерпілого він би його реалізував і витратив гроші на лікування, а не подарував його свідкові.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав, суд вважає показання останнього способом захисту, оскільки такі спростовуються зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами провадження щодо місця, часу та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 26.01.2016 року близько 21 год. 00 хв. він запізнився на електричку, щоб поїхати додому в с.Р.Геївці Ужгородського району, а тому вирішив піти до свого знайомого на імя ОСОБА_3, який проживає поблизу «Пяного базара» по вул..Бородіна в м.Ужгороді. По дорозі він зайшов в «АВС», що неподалік залізничного вокзалу, де взяв собі 50 гр. горілки та сигарети. На вулиці біля столиків магазину він побачив трьох незнайомих йому чоловіків, один з яких був ромської національності, та спитав у них чи можна біля них постояти та випити. Хлопці не заперечили, між ними завязались розмова і вони запропонували йому вжити з ними їх алкогольні напої, на що він погодився. Під час розмови, один із чоловіків, той що ромської національності, запропонував йому відійти, оскільки є серйозна розмова. Відійшовши від столика десь на 5 метрів, цей чоловік почав обшукувати його кишені, а коли він зробив йому зауваження, той штовхнув його та наніс один удар кулаком в голову. Вириваючись від нього, вони разом впали на землю, після чого чоловік швидко піднявся і наніс йому ще декілька ударів ногами в область живота та ніг. Скориставшись його безпорадністю цей чоловік витягнув з задньої кишені його штанів грошові кошти в сумі 1 тис.грн. та з правої кишені куртки мобільний телефон «Nokia 220», чорного кольору. Після цього чоловік побіг у напрямку залізничного вокзалу, а він піднявшись пішов до відділку поліції. В подальшому, в приміщенні Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, він впізнав ОСОБА_2, як особу, яка вчинила щодо нього кримінальне правопорушення.

Такі показання потерпілого щодо обставин, часу та місця спричинених йому обвинуваченим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, заволодіння його мобільним телефоном та грошовими коштами повністю узгоджуються з його показаннями, які він надав в ході досудового розслідування, під час допиту в якості потерпілого, та при проведені 17.02.2016 року слідчого експерименту.

З протоколу предявлення особи для впізнання від 28.01.2016 року слідує, що в приміщенні Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області в ході предявлення потерпілому ОСОБА_3 для впізнання чотирьох осіб ромської національності потерпілий по зовнішньому вигляду та прикметам впізнав особу, яка 26.01.2016 року близько 22 год. 20 хв. нанесла йому тілесні ушкодження та заволоділа належним йому мобільним телефоном «Nokia 220» та показав на чоловіка з табличкою під №2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 26.01.2016 року ввечері він разом з своїми знайомими на імя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпочивали біля бару «Три горби», що по вул..Станційна в м.Ужгороді, неподалік залізничного вокзалу, розмовляли та випивали горілку. Через деякий час до них підійшов незнайомий йому чоловік та запитав чи можна стати біля їх столика. В ході розмови з цим чоловіком, як він дізнався згодом це був ОСОБА_3, вони запропонували йому випити разом, на що той погодився. Вони всі разом випивали, розмовляти про життя та заробітки. Під час розмови ОСОБА_2 та цей чоловік відійшли в бік від столика десь на 5 метрів, а він з ОСОБА_3 продовжили розмову. Через деякий час він почув якийсь звук, а коли повернувся назад побачив, що ОСОБА_2 та той чоловік лежать на землі. Подумавши, що між ними виник якийсь конфлікт, він вирішив піти звідти. На відстані близько 100 метрів його наздогнав ОСОБА_2, який дав йому мобільний телефоном «Nokia 220» чорного кольору в чохлі зі шкірозамінника, та повідомив, що дарує йому цей мобільний оскільки напередодні він свій телефон загубив. На запитання де він взяв цей телефон ОСОБА_2 попросив не хвилюватись про це. Наступного дня до нього додому прийшли працівники поліції, які попросили предявити мобільний телефон та повідомити звідки він його взяв. Після цього він повідомив працівникам поліції про події, що мали місце напередодні.

Такі показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 повністю спростовують показання обвинуваченого щодо його непричетності до відкритого заволодіння 26.01.2016 року близько 22 год. 20 хв., мобільним телефоном ОСОБА_3 та грошовими коштами, із застосуванням щодо останнього насильства, яке не є небезпечним для його життя та здоровя.

Суд не може погодитись з стороною захисту щодо недопустимості, як доказу, протоколу огляду місця події від 27.01.2016 року, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст.214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведено до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналізуючи в сукупності всі зібрані докази, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.186 КК України відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене повторно, - доведена. Його дії кваліфіковані вірно.

Частиною 1 статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого рецидив вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обираючи до обвинуваченого ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, як характеризуючі дані приймає до уваги те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, визначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду від 21.01.2014 року, а також в період застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та під час розгляду відносно нього кримінального провадження в суді, обвинувачений перебуває на диспансерному обліку в ОКТМО «Фтизіатрія» з 14.10.2010 року, що підтверджується довідкою №74/01-11 від 05.02.2016 року, та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе за умови відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, таке покарання буде відповідати вимогам ст.ст.50, 65 КК України, сприяти виправленню засудженого, а також запобігати вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення під час іспитового строку суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченому слід призначити за правилами ст.71 КК України та до призначеного йому покарання за цим вироком йому слід частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.01.2014 року у вигляді позбавлення волі строком 6 місяців.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити попереднім.

Витрати для залучення експертів у кримінальному провадженні №12016070030000255 від 27.01.2016 року для проведення товарознавчої експертизи №11/74 від 04.02.2016 року в розмірі 306,90 грн. - підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази в кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_2 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.01.2014 року у вигляді позбавлення волі строком 6 (шість) місяців та остаточно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання - 9 лютого 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатського НДЕКЦ МВС України (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувача: УК в м.Ужгород 24060300; код одержувача:38015610; р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області; МФО 812016; призначення платежу «плата за експертизу») витрати за проведення у кримінальному провадженні №12016070030000255 від 27.01.2016 року для проведення товарознавчої експертизи №11/74 від 04.02.2016 року в розмірі 306,90 грн.

Речовий докази у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «Nokia 220 RM-969», чорного кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 вважати повернутим власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Микуляк П.П.